Формула-1 на воді в Україні

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА

 

підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу

 

I. Мета Програми.

 

Мета цієї Програми полягає у створенні правових,  соціальних,
економічних  та  організаційних  умов  для  успішного проведення в
Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012  року  з  футболу
(далі - чемпіонат).

Для досягнення зазначеної мети слід забезпечити:

     - приведення об'єктів,  що використовуватимуться для проведення чемпіонату, у відповідність з вимогами УЄФА;

     - підготовку необхідної кількості фахівців з питань організації
та проведення чемпіонату;

       - створення для  вболівальників  атмосфери  футбольного свята в усіх містах, у яких відбуватимуться матчі чемпіонату;

     - належну підготовку національної  збірної  команди  України  з
футболу для участі у чемпіонаті.

 

II. Шляхи виконання завдань з підготовки
 та проведення чемпіонату.
 

       Досвід підготовки до  проведення  спортивних  подій  масштабу
фінальної   частини  чемпіонату  Європи  з  футболу  свідчить,  що
оптимальний  варіант  повинен  визначатися   конкретною   державою
виходячи з рівня розвитку спортивної, транспортної та інформа­ційно-телекомунікаційної інфраструктури і економічних відносин.

     Для України оптимальним визнається варіант, коли основну роль у процесі підготовки до чемпіонату  з  футболу  відіграє  держава,
яка,  зокрема, сприяє створенню умов для максимального залучення з
цією метою недержавних установ та організацій.

     Цією Програмою  визначаються  основні  завдання  і  заходи  з
підготовки   та   проведення   чемпіонату,   з   урахуванням  яких
розробляються і затверджуються  деталізовані  програми  приймаючих
міст,  галузеві  і  регіональні  програми.  На  підставі  завдань,
показників і заходів таких програм розробляються плани  підготовки
конкретних об'єктів (стадіони,  аеропорти, готелі, заклади охорони
здоров'я, культури і мистецтва тощо) відповідно до вимог УЄФА.

     Прогнозні обсяги та джерела фінансування завдань  і  заходів, передбачених Програмою, наведені у паспорті (додаток 1).

III. Завдання і заходи.

 

Перелік основних  завдань  і  заходів  з  виконання Програми,
наведених у додатку 2,  сформовано на основі вимог УЄФА і гарантій
Уряду, наданих УЄФА.

     Під час  визначення конкретних завдань і заходів враховано їх
взаємозв'язаність,  повноту та всебічність,  узгодженість з іншими
програмами.

     У рамках виконання завдань і заходів, передбачених Програмою, відповідальні за їх виконання  розробляють  з  урахуванням  потреб інвалідів  інвестиційні  проекти,  для реалізації яких залучаються підприємства громадських організацій інвалідів.

 

 

IV. Очікувані результати виконання і ефективність Програми.

 

У результаті виконання Програми передбачається:

4.1. Забезпечити проведення чемпіонату відповідно до  вимог  УЄФА, що   позитивно  позначиться  на  іміджі  України  як  європейської держави.

4.2.   Збудувати, реконструювати   або  переобладнати  більш  як  30 сучасних стадіонів та тренувальних баз,  що значно поліпшить умови для   проведення   вітчизняних   футбольних  змагань  і  тренувань українських команд.

4.3.   Значно поліпшити   транспортну   інфраструктуру   (аеропорти, автомобільні    дороги    загального   користування,   залізничний транспорт).

4.4.  Створити умови   для   інтенсивного   розвитку   вітчизняного
підприємництва  в  усіх  галузях  економіки  та сферах суспільного
життя.

4.5.  Залучити інвестиції в сумі понад 10  млрд.  гривень,  з  них:
приватні інвестиції для будівництва та реконструкції спортивних
споруд, розбудови транспортної інфраструктури, інфраструктури розміщення на суму близько 8 млрд. гривень.

4.6.    Забезпечувати збереження  щороку до 40 тис.  робочих місць у будівельній та інших галузях економіки.

4.7.  Створити понад 1,5 тис. нових робочих місць для  забезпечення експлуатації та обслуговування об'єктів чемпіонату.

Очікуваний обсяг    податкових    надходжень    до   бюджетів становитиме близько 3 млрд. гривень.

Показники очікуваних результатів виконання Програми визначені у додатку 3.

 

V. Обсяги та джерела фінансування.

 

Прогнозні обсяги  фінансування Програми визначені на підставі розрахунків прогнозних  обсягів  фінансування  програм  приймаючих міст,  галузевих і регіональних програм та показників затверджених проектів  будівництва  об'єктів  чемпіонату  за   рахунок   коштів місцевих бюджетів та інших джерел.

 

 

 

Київщина – туристична.

Київщина – край, що має глибоке глибоке і давнє коріння. Якщо Київ вважають серцем України, то Київщина – це її душа. Київська область як адміністративно-територіальна одиниця сформувалася в лютому 1932 р. розташована на півночі в басейні Середнього Подніпров’я в зоні Полісся і лісостепу.

Більша частина області знаходяться на Правобережній Україні. На заході вона межує з Житомирською, на південному заході – з Вінницькою, на сході з Чернігівською і Полтавською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі з Гомельською областю Білорусі.Поверхня більшої частини Київщини – хвилясто-рівнинна, помережана річковими долинами, ярами і балками. На сході області простягається Придніпровська низовина, де переважають піщані та піщано-глинисті поклади.

На півдні й південному заході Київщини – Придніпровська височина (абсолютна висота – близько 283 м); в її основі залягають тверді кристалічні породи. В області налічується понад 500 джерел мінеральних вод. Цілющі радонові води Миронівки і Білої Церкви знайшли застосування в медицині.Клімат – помірно-континентальний, м’який, з достатнім зволоженням середня річна температура становить +7,2 °С. Середня кількість опадів – 500-600 мм за рік. У цілому кліматичні умови сприятливі для відпочинку. Весною подорожній насолоджується свіжістю першої зелені, спостерігає цнотливе цвітіння квітів, улітку з розбігу пірнає в сині води річок і смакує ягодами та фруктами.

Більшість осінніх днів теплі й сухі – тож можна сміливо вирушати в туристичні подорожі, а взимку впіймати ледь чутний дзвін сніжних пагорбів Київщини.

Найважливіша видна артерія області – Дніпро. У нього впадають притоки: Ірпінь, Тетерів, Стугна, Десна, Трубіж, Прип’ять. Загалом по території області протікає 177 річок. Привабливими для відпочинку є 55 водосховищ, найбільші з яких – Київське й Канівське, та 2383 озер.

На північ від Києва ростуть мішані й частково хвойні ліси, у південній частині дуб, граб, ясен та сосна. Ліси Київщини мають рекреаційну цінність, особливо для людей із серцево-судинними та нервовими захворюваннями.

Київщина має розгалужену мережу автомобільних та залізничних доріг, протяжність яких відповідно – 8200 км та 800кс.

Через територію області пролягають магістралі міжнародного значення: Львів-Харків, Львов-Москва, Смоленск-Одеса.

Область має постійне залізничне сполучення з усіма регіонами України та країнами Європи.

Аеропот міжнародного класу «Бориспіль» - найбільші повітряні ворота України, через які здійснюються регулярні авіарейси у понад 30 держав світу.

Знакомство з Київщиною дає можливість побувати в історичному минулому України

Давню історію Київського регіону засвідчують родові поселення мисливців часів палеоліту (20-15 тис. років тому) на території Києва, Фастова й села Добраничівки. Нині в с. Добраничівка діє археологічний музей, у якому зберігаються господарсько-побутові комплекси, до яких належить житло, знаряддя праці та речі побуту первісних людей.Територію Київської області є частиною тих земель, де в І тис н.е. сформувалося ядро великого східно-слов’янського етнічного масиву. Біля сіл Зарубинців та Черняхова археолог В.В. Хвойка вперше дослідив могильники, що дали назву ранньослав’янським археологічним культурам – зарубинецькій (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.) та черняхівській (ІІ – ІV ст. н.е.).

Знайдені пам’ятки мідного віку недалеко від с. Трипілля засвідчили про існування своєрідної трипільської культури (ІV – ІІІ тис. до н.е.).

Трипілля - одне з найяскравіших культурних явищ в історії первісного суспільства всієї Європи, а досліджені знахідки є найбільшими з археологічних відкриттів ХХ ст. Пам’ятки трипільської культури досліджуються все 110 років у селах Щербаківка, Халеп’я (урочище Коломийщина), Верем’я, Чапаївка, Казаровичі, Нові Безрадичі, Гребені, Балико-Щучинка, Улянки (урочище Ріпниця) та в м. Ржищів. Щоб познайомитися із цією давньою культурою, варто відвідати Київський обласний археологічний музей иа музей «Прадавня Аратта-Україна» у с. Трипілля, взяти участь в еко-фестивалі «Трипільське коло» чи археологічному фестивалі «Ржищівський вінок», що проводиться щорічно в Ржищеві.

Київщина центр давньоруської княжої держави – Київської Русі. Літописні міста Київ, Вишгород, Чорнобиль, Коростень, Переяслав, Білгород, Юр’єв, Богуслав, Овруч та ін. свого часу стали визначними центрами могутньої держави, що мала значний політичний, економічний та культурний статус у Європі.

З пам’яток давнини в населених пунктах області з княжих часів збереглися частини фундаменту величного храму Святих Бориса і Гліба (ХІ ст.) у Вишгороді, Дванадцяти Апостолів (ХІІ ст.) у с. Білогородка, Єпископський палац (ХІ ст.), Церква Володимира Мономаха (Хі ст.) у Переяславі-Хмельницькому.

З Київщиною пов’язані : геніальний твір «Слово о полку Ігоревім» написаний одним із учасників боїв біля Переяслава 1187 р. у якому вперше згадується слово «Україна»; перший твір з історії ранніх слов’ян та Давньої Росі чернеця-літописця Нестора «повість временних літ»; епічні думи часу боротьби проти турецько-татарських поневолювачів «Хмельницький та Барабаш», Іван Богун», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка»; народні історичні пісні про гайдамацьких ватажків Максима Залізняка, Микиту Швачку, Семена Палія, Івана Бондаренка.

Нинішня Київщина налічує близько 6000 пам’яток культурної спадщини.

2010 археологічних пам’яток області занесено до Реєстру нерухомих пам’яток, вісім міст області занесено до міст Всеукраїнського історичного значення. У переліку пам’яток Київщини є 24 пам’ятки національного значення, серед яких велика кількість культових споруд XVI ХІХ ст., палаців архітектурних споруд, парків. Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить 80 тис. га, а їхня кількість наближається до 133.

Упродовж багатьох десятиріч в області формувалася система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї-заповідники («Битва за Київ в 1943 р.» та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв із філіями та 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування. Предметом особливої гордості є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», що налічує 23 музеї.

Київщина – неповторний і мальовничий куточок України. Велич краса цього краю, омитого могутніми водами Дніпра вражаюча.

Київщина сучасна – це благодатний край туризму й відпочинку, що залюбки відкриває подорожнім спадщину, археологічні, історичні, мистецькі, наукові та художні пам’ятки. Мальовнича природа цього краю, трагічна й водночас героїчна його історія, надбання прадавньої культури, приклад незабутніх попередників, безумовно не можуть не позначитися на духовному світі гостей краю.

Завітайте до Київщини – оспіваної в піснях, звеличеної в ратних ділах рознесеної храмовою пам’яттю століть.

 

За матеріалами - http://alta-travel.com.ua/ru/novosti/kiiivshina_turistichna.html

 

МЕРЕЖА МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ НАТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

 Міжнародний транспортний коридор - це комплексназемних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою навизначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонніпереходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування дляуправління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативнихактів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, щовідповідає вимогам Європейського Співтовариства.

 

 

 

Міжнародна мережа транспортних коридоріввизначена Деклараціями Першої (31.10.1991 р., Прага), Другої (14-16.03.1994 р.,Кріт) та Третьої (23-25.06.1997р., Гельсінкі) Пан-Європейських конференцій зпитань транспорту. Затверджені десять Пан-європейських міжнародних транспортнихкоридорів, які отримали назву “критські”.

 

Територією України проходять такі міжнароднітранспортні коридори:

 

- Пан-європейський №3.

 

 -Пан-європейський №5

 

 -Пан-європейський №7 Дунайський (водний)

 

 -Пан-європейський №9

 

 

 

1. Пан-європейськийтранспортний коридор №3.

 

 

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт -Братислава - Ужгород – Львів

 

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина,Словаччина, Україна

 

Протяжність - 1595 км., в тому числі поУкраїні:

 

- залізничний - 266 км.

 

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числівідгалуження 47,2 км)

 

Меморандум про взаєморозуміння підписано вгрудні 1996 року.

 

Головною проблемою транспортного коридору №5на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подоланняКарпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якоївивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічнеобґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших великовартісних споруд.

 

Що стосується залізничного сполучення,особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 єодноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час йоготехнічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів, пропускнута перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростанню обсягівперевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повного припиненняруху поїздів цим напрямком.

 

 

 

У 2006 році завершена реалізація першогоспільного з ЄБРР інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп»,обсягом 100 млн.євро (кредит ЄБРР -75 млн.євро), на дільниці Чоп-Стрий,протяжністю 224 км;

 

 

 

 

 

 

 

2. Пан-європейськийтранспортний коридор №5.

 

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт -Братислава - Ужгород – Львів

 

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина,Словаччина, Україна

 

Протяжність - 1595 км., в тому числі поУкраїні:

 

- залізничний - 266 км.

 

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження47,2 км)

 

 

 

Меморандум про взаєморозуміння підписано вгрудні 1996 року.

 

Головною проблемою транспортного коридору №5на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подоланняКарпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якоївивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічнеобґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших великовартісних споруд.

 

Що стосується залізничного сполучення,особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 єодноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час йоготехнічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів,пропускну та перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростаннюобсягів перевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повногоприпинення руху поїздів цим напрямком.

 

 

 

У 2006 році завершена реалізація першогоспільного з ЄБРР інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп»,обсягом 100 млн.євро (кредит ЄБРР -75 млн.євро), на дільниці Чоп-Стрий,протяжністю 224 км;

 

 

 

 

 

3. Пан-європейськийтранспортний коридор №7

 

Дунайський (водний).

 

Країни учасниці: Австрія, Угорщина, Югославія,Болгарія, Румунія, Молдова, Україна

 

Протяжність: 1600 км, в тому числі по Україні- 70км.

 

 

 

До 1996 року, в зв'язку з ембарго Югославії,по цьому коридору міжнародні транзитні перевезення були обмежені.

 

У 2004 році введено першу чергу проекту звідновлення глибоководного судноплавного ходу Дунай – Чорне море і відновленорух суден через канал.

 

З метою захисту гирла каналу та його морськоїчастини від замулювання ведеться будівництво хвилезахисної дамби на підхіднійчастині морської акваторії. Продовжуються днопоглиблювальні роботи другої черги проекту з відновленняглибоководного судноплавного ходу.

 

 

  

 

 

 

 

 

 

4. Пан-європейськийтранспортний коридор №9

 

Проходження: Гельсінкі - Санкт-Петербург -Вітебськ - Київ(Москва) - Одеса (Кишинів) - Пловдів - Бухарест -Александрополіс (з 4-ма відгал.)

 

(Фінляндія, Росія, Україна, Білорусь, Молдова,Румунія, Греція)

 

Протяжність основного ходу: 3400 км., в томучислі по Україні:

 

- залізничний: 1496 км.

 

- автодорожний: 996,1 км.(в т.ч. відгалуження-152,4 та 242,4км)

 

 

 

Меморандум взаєморозуміння по розвиткуКрітського коридору № 9 було підписано в жовтні 1995 року.

 

Передбачений основний напрямок коридору №9пролягає по території України по магістралях М-01 та М-05 від кордону зБілоруссю через Чернігів та Київ до Одеси. У 2004 році завершено будівництвопершої черги швидкісної автомагістралі за напрямком Жашків - Червонознамянка.

 

Зараз ведуться роботи з реконструкціїавтодороги на дільницях Київ-Жашків та Червонознамянку- Одеса, протяжністю217,4 км, загальною вартістю 374,1 млн. долл. США.

 

Відновлення автомобільної дороги за зазначенимнапрямком дозволить проїзд автопоїздів загальною масою  до 40 тонн, що сприятиме підвищенню обсягівперевезень у міжнародному сполученні.

 

 

 

 

 

 

 

5. Міжнародний транспортнийкоридор Гданськ-Одеса

 

(Балтійське море—Чорне море) (Ягодин-Одеса)

 

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт -Братислава - Ужгород – Львів

 

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина,Словаччина, Україна

 

Протяжність - 1595 км., в тому числі поУкраїні:

 

- залізничний - 266 км.

 

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числівідгалуження 47,2 км)

 

Меморандум про взаєморозуміння підписано вгрудні 1996 року.

 

Головною проблемою транспортного коридору №5на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подоланняКарпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якоївивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічнеобґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших великовартісних споруд.

 

Що стосується залізничного сполучення,особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 єодноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час йоготехнічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів,пропускну та перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростаннюобсягів перевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повногоприпинення руху поїздів цим напрямком.

 

Продовжується реалізація реконструкції(відновлення) автомобільної дороги Київ – Чоп на що освоєно кредитів на суму 75млн. дол. США.

 

 

6. Транспортний коридорЄвропа – Кавказ – Азія (ТRАСЕСА)

 

У травні 1993 року в Брюсселі на міжнароднійконференції  під керівництвом ЄС Грузія,Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Казахстан іУзбекистан домовилися забезпечити виконання програми ЄС, спрямованої нарозвиток транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ,Каспійське море в Центральну Азію.

 

Програма ТRАСЕСА (англійська абревіатура"транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія") була розроблена як один ізкомпонентів міждержавної програми Таcis. У 1996 році на конференції в Афінах допрограми ТRАСЕСА було включено Україну. Маршрут проходження коридору визначенона карті.

 

Активна робота з реалізації Програмирозпочалася з вересня 1998 року, коли в Баку Президенти 12 країн: України,Молдови, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузія, Вірменія, Азербайджан,Киргизстан, Таджикистан,  Казахстан іУзбекистан  підписали Основну багатостороннюугоду про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа-Кавказ-Азія (даліОБУ).

 

В березні 2000 року згідно з положеннями  ОБУ було створено Міжурядову Комісію (МУК)ТRАСЕСА (до її складу увійшли Міністри транспорту країн-учасниць ОБУ) таПостійний секретаріат з офісом у м.Баку. Одночасно у кожній із 12 країн-учасниць були засновані Національнікомісії і призначені Національні секретарі ТRАСЕСА. За час, що минув післяпідписання ОБУ відбулися три Конференції МУК ТRАСЕСА.

 

З 2000 року ПС МУК ТRАСЕСА регулярно проводять засідання Робочих груп за участюНаціональних секретарів, експертів Єврокомісіїта ін.

 

З початку реалізації програми Tacis TRACECAЄвропейською Комісією було погоджено до реалізації та профінансовано  53 проекти на загальну суму 110 млн. ЄВРО, втому числі:

 

-    39технічного сприяння на суму 57, 7 млн. ЄВРО;

 

-    14інвестиційних на суму 52,3 млн. ЄВРО.

 

Україна задіяна в реалізації 13 регіональнихпроектів технічної допомоги та 3 інвестиційних вартістю 8,2 млн. ЄВРО,спрямованих на розвиток інфраструктури Іллічівського морського порту тапокращання роботи морської переправи Іллічівськ – Поті/Батумі (реалізовані в1998 – 2000 рр.).

 

Україна, разом з іншими країнами-учасницямиОБУ, приймала участь в реалізації проектів технічного сприяння:

 

- „Гармонізація прикордонних процедур” 2002 – 2003 рр.

 

- „Єдина політика обкладання транзитним митом та тарифи” 2002–2003 рр.

 

- „Загальна юридична база для транзитних перевезень” 2003 – 2004 рр.

 

- „Координаційна група  TRACECA”2002 – 2003 рр.

 

- „Техніко – економічне обґрунтуванняудосконалення автомобільних і залізничних прикордонних переходів між Молдовоюта Україною і для модернізації мультимодольних терміналів у Молдові і Україні” 2003 р.

 

- „Підвищення кваліфікації керівного складутранспортної галузі”2003-2005рр.

 

В Україні постійно проводиться робота щодореалізації положень Основної багатосторонньої Угоди. Створена та працює Робочагрупа з питань організації виконання ОБУ. Також з метою якісного виконаннявищезазначених проектів сформовані відповідні Міжвідомчі робочі групи.Представники України приймали активну участь в роботі усіх Конференцій МУКTRACECA  та засідань  Робочих груп Постійного секретаріату МУКTRACECA.

 

Однією із важливих ланок коридоруЄвропа-Кавказ-Азія є чорноморська траса, що з'єднує Україну і Грузію. З 1996року тут діє автомобільна, а з 1999 року залізнична поромна переправаІллічівськ - Поті (Батумі), створена за ініціативою України. Це дало можливістьпісля підписання тристоронньої угоди між Грузією, Україною і Болгарією відкритирегулярне залізничне поромне сполучення на лінії Поті-Іллічівськ-Варна. В 2004році почала діяти залізнична поромна переправа Іллічівськ-Деренжі (Туреччина).

 

До 2002 року маршрут TRACECA в Україні  закінчувався в порту Іллічівськ. Запропозицією Міністерства транспорту України в кінці 2001 року, було прийняторішення щодо продовження TRACECA сухопутною територією України від Іллічівськадо прикордонного з Польщею пункту Ягодин (з перспективою виходу на Балтійськеморе).

 

 

 

 

Розвиток транспортних коридорів та входженняїх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавнимнапрямком розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

 

З цією метою прийнято ряд постанов КабінетуМіністрів України, яким визначені основні шляхи та завдання щодо створенняфункціонування та розвитку міжнародних транспортних коридорів в Україні таміжнародних транспортних звязків.

 

 

 

- від 30 жовтня 1996р. №1324 “Про створення вУкраїні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортноїсистеми”;

 

- від 16 грудня 1996 р. №1512 “Пропершочергові заходи щодо створення національної мережі міжнародних транспортнихкоридорів”;

 

- від 04.08.1997р. №821 «Про затвердженняКонцепції створення в Україні транспортних коридорів та входження їх доміжнародної транспортної мереж»і.

 

- від 20.03.1998р. №346 «Про затвердженняПрограми створення та функціонування національної мережі міжнароднихтранспортних коридорів України» (1998-2005 - І етап).

 

- від 12.04. 2006 р. №496 «Про затвердженняПрограми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорівУкраїни на 2006-2010 роки» (ІІ етап).

 

 

 

Програми передбачають комплекс заходів зрозбудови транспортно-дорожної інфраструктури національної транспортної мережіта міжнародних транспортних коридорів, поліпшення її стану та збільшенняпропускної спроможності, вдосконалення технології міжнародних перевезень,спрямованих на забезпечення реалізації основних напрямів державної політикищодо: приведення стану вітчизняної мережі у відповідність до норм і стандартів ЄСі інтеграції транспортної системи України до європейської; залучення транзитнихпотоків країн Європи та Азії через територію України.

 

На виконання першого етапу Програми створеннята функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів вУкраїні передбачалось спрямувати 3013.7 млн. грн.

 

В процесі виконання заходів першого етапуПрограми реалізовано ряд важливих проектів, направлених на вдосконалення,розвиток, та модернізацію транспортної інфраструктури, впровадження новихтехнологій та інформаційних систем загальним обсягом 8589,6 млн. грн.:

 

 

 

- відновлено та модернізовано7369 кмзалізничної колій;

 

- електрифіковано 597 км залізничної колії;

 

- побудовано та реконструйовано 457,8 км,відремонтовано 797,2 км автодоріг;

 

- завершено реалізацію першої Кредитної Угодиміж Україною та ЄБРР з відновлення автомагістралі М-06 Київ-Чоп (100 млн.євро),розпочаті роботи з другого кредитного проекту (137 млн.євро);

 

- завершено будівництво автодороги Київ-Одеса(на дільниці Жашків-Червонознамянка);

 

- відкрито автомобільно-залізничну паромнупереправу Іллічівськ-Поті-Батумі (проект Тасіs – TRACECA);

 

 -завершено перший етап будівництва (відновлення) глибоководного суднового ходуДунай-Чорне море;

 

- в рамках програми Тасіs, за кошти технічноїдопомоги Єврокомісії побудовано автомобільний міст через р.Західний Буг наукраїнсько-польському державному кордоні.

 

- організовано рух поїздів комбінованоготранспорту: «Вікінг», за маршрутом Іллічівськ – Клайпеда – Іллічівськ та«Ярослав», за маршрутом Київ – Славкув.

 

Проведена значна робота з вдосконаленнянормативно-правової бази. Прийнято закони України: «Про транзит вантажів», «Протранспортно-експедиторську діяльність», «Про єдиний збір, який справляється  у пунктах пропуску через державний кордонУкраїни», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»,внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» в частинізвільнення від сплати ПДВ робіт та послуг при здійсненні транзитних перевезеньта пасажирів. Україна приєдналась до Конвенції про міжнародні залізничніперевезення (КОТІФ) та до Європейської угоди про важливі лінії міжнароднихкомбінованих перевезень.

 

Для реалізації Програми розвитку національноїмережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 рокипередбачено 15838,3 млн. грн., в т.ч 2293,3 млн. грн. з держбюджету.

 

 

З початку реалізації другого етапу Програми(2006-2008 роки) на виконання заходів, передбачених Програмою спрямовано іосвоєно 9136,2 млн. грн., що становить 57,7% від загального обсягу фінансуванняПрограми і цільових інвестиційних проектів розвитку міжнародних транспортнихкоридорів.

 

За зазначений період:

 

- завершена реалізація другого спільного зЄБРР інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп» обсягом 137млн.євро (кредит ЄБРР -100 млн.євро);

 

- ведуться роботи з реалізації третьогоспільного з ЄБРР та ЄІБ інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп»загальним обсягом 486 млн.євро (кредити ЄБРР та ЄІБ – по 200 млн.євро);

 

- за рахунок коштів гранту ЄБРР (219 тис.євро)проведені інженерно-геологічні дослідження зони будівництва залізничного тунелюБескид-Скотарське.;

 

- погоджено з ЄБРР докуметацію для проведенняпопередньої кваліфікації з відбору потенційних учасників тендеру на виконанняпроектних та будівельних робіт будівництва тунелю.

 

Важливим досягненням у вдосконаленніорганізації міжнародних перевезень стало запровадження технології перевезеньміжнародних вантажів залізничним транспортом без переоформлення товаро-транспортних документів, із застосуваннямуніфікованої накладної - єдиного перевізного документа для транспортного праваЦІМ і СМГС. Узгоджені умови для здійснення таких перевезень з Німеччиною,Польщею, Чехією, Словаччиною, що створило необхідні передумови для розширеннягеографії міжнародних перевезень за такою технологією.

 

Продовжується ініційована Укрзалізницею, якальтернатива морським перевезенням, робота по організації контейнернихперевезень поїздом «Новий шовковий шлях» залізницямиКитаю-Казахстану-Російської Федерації-України до Польщі (Славкув), з подальшимрозподілом вантажів у напрямку Німеччини, Угорщини, Словаччини, Чехії і іншихкраїн Євросоюзу. Одним з основних стримуючих чинників організації такихперевезень є досить значна різниця рівня залізничних тарифів країн -учасниківмаршруту і проблеми їх узгодження.

 

У березні-квітні 2008 року залізницями Китаю,Казахстану, Росії, України, Словаччини та Чехії здійснено експериментальнийпропуск контейнерного поїзда за маршрутом: Шеньчжень (Китай) - Пардубіце(Чехія)

 

Планом реалізації у 2009 році Програмирозвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на2006-2010 роки, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку від15.05.2009 № 543 передбачено проведення подальшої роботи з розвитку тамодернізації транспортно-дорожньої інфраструктури загальним обсягом понад4086,5 млн. грн.

 

З розширенням Європейського Союзу постали новізадачі щодо рішень Загальноєвропейських транспортних конференцій з формуванняПан’європейських (Критських) міжнародних транспортних коридорів та транспортнихзон. На території ЄС формується нова система Транс’європейської транспортноїмережі, а на території нових країн-членів ЄС, а також країн-кандидатів на вступдо ЄС діє новий широкомасштабний План розбудови Транс’європейської транспортноїсистеми до 2020 року.

 

За ініціативою Європейської комісії Євросоюзубуло утворено Групу високого рівня (ГВР), яка на основі пропозиційкраїн-учасниць ГВР  розробила картуосновних маршрутів європейської транспортної мережі – мультимодальних осей, щопоєднають країни-члени ЄС з новими країнами-сусідами та регіонами.

 

Єврокомісією визначено та затверджено 5основних, пріоритетних напрямки європейських транспортних осей: північна,центральна, південно-східна, південно-західна та водні магістралі міжєвропейськими портами.

 

 

 

 

Автодорожні маршрути

 

 

 

 

Маршрут

 

           

 

 

Напрям маршруту    

Протяжність

 

(по території України)  км  

Інтенсивність руху (авто на добу)

 

 

 

 

 

Маршрут 1   

Берлін–Прага–Вроцлав–Ополе–Катовіце–Краків–Жешув–Краковець–Львів–Рівне–Житомир–Київ–Кіпті-Глухів–Бачівськ–Москва.   

 

 

 

 

 

 

 

Маршрут 2    

Варшава–Люблін–Хелм–Ягодин-Ковель–Коростень–Київ–Полтава–Харків–Дебальцеве–Луганськ– Ізварине Волгоград 

 

 

 

 

Маршрут 3    

Варшава–Люблін–Хелм–Ягодин -Ковель–Коростень–Київ–Полтава–Харків–Дебальцеве–Луганськ–Ізварине–Волгоград

 

 

 

 

Маршрут 4

 

(проект)         

Любляна–Загреб–Будапешт–Косини–Івано-Франківськ–Хмельницький-Вінниця–Київ(за новим напрямком)   

 

Крім цього, запропоновані Україноюінвестиційні проекти щодо будівництва контейнерного терміналу в ІллічівськомуМТП, створення інфраструктури і логістичного центру на залізничній станції Чоп,будівництво залізничного тунелю Бескид-Скотарське, реконструкція автодорогиЛьвів-Краківець та Київ-Одеса ГВР включені до переліку інфраструктурнихпроектів першочергової категорії.

 

Зараз, за участю представників України,ведеться активна робота Робочої групи Європейській Комісії по транспорту звивчення можливостей формування партнерства в рамках розширеннятранс’європейської Центральної транспортної осі, одним із ключових питань якоїє підготовка та обговорення організаційних заходів щодо забезпеченнякоординації і моніторингу проектів розвитку та загального управлінняЦентральною віссю

 

© SADKO

Яндекс.Метрика
Создать бесплатный сайт с uCoz