Закарпатська область

Берегівський район
 (центр - м Берегове)

Батівська селищна рада

10 смт Батьово

Астейська сільська рада

11 с Астей

Бадалівська сільська рада

12 с Бадалово

Батрадівська сільська рада

13 с Батрадь

14 с Горонглаб

Бенянська сільська рада

15 с Бене

Берегуйфалівська сільська рада

16 с Берегуйфалу

Боржавська сільська рада

17 с Боржава

Варівська сільська рада

18 с Вари

Великобактянська сільська рада

19 с Велика Бакта

Великоберезька сільська рада

20 с Великі Береги

Великобийганська сільська рада

21 с Велика Бийгань

22 с Мала Бийгань

Галаборська сільська рада

23 с Галабор

Гатянська сільська рада

24 с Гать

25 с Чикош-Горонда

Гечанська сільська рада

26 с Геча

Гутівська сільська рада

27 с Гут

Дийдянська сільська рада

28 с Дийда

Запсонська сільська рада

29 с Запсонь

Квасівська сільська рада

30 с Квасово

Кідьошська сільська рада

31 с Кідьош

Косоньська сільська рада

32 с Косонь

Мочолянська сільська рада

33 с Мочола

34 с Гуняді

Мужіївська сільська рада

35 с Мужієво

Нижньореметівська сільська рада

36 с Нижні Ремети

37 с Верхні Ремети

Оросіївська сільська рада

38 с Оросієво

Попівська сільська рада

39 с Попово

40 с Гетен

41 с Мале Попово

Рафайнівська сільська рада

42 с Рафайново

Свободянська сільська рада

43 с Свобода

44 с Бадів

45 с Бакош

46 с Данилівка

Четфалвівська сільська рада

47 с Четфалва

Чомська сільська рада

48 с Чома

Шомівська сільська рада

49 с Шом

50 с Каштаново

Яношівська сільська рада

51 с Яноші

52 с Балажер

Великоберезнянський район
 (центр - смт Великий Березний)

Великоберезнянська селищна рада

53 смт Великий Березний

Буківцівська сільська рада

54 с Буківцьово

Верховино-Бистрянська сільська рада

55 с Верховина-Бистра

Вишківська сільська рада

56 с Вишка

Волосянківська сільська рада

57 с Волосянка

58 с Луг

Забрідська сільська рада

59 с Забрідь

Загорбська сільська рада

60 с Загорб

61 с Жорнава

Костринська сільська рада

62 с Кострина

63 с Костринська Розтока

Лубнянська сільська рада

64 с Лубня

Лютянська сільська рада

65 с Люта

Малоберезнянська сільська рада

66 с Малий Березний

67 с Завосина

68 с Мирча

Розтоцько-Пастільська сільська рада

69 с Розтоцька Пастіль

70 с Бегендяцька Пастіль

71 с Костева Пастіль

72 с Руський Мочар

Смереківська сільська рада

73 с Смереково

Солянська сільська рада

74 с Сіль

75 с Домашин

Ставненська сільська рада

76 с Ставне

Стричавська сільська рада

77 с Стричава

78 с Княгиня

Стужицька сільська рада

79 с Стужиця

Тихівська сільська рада

80 с Тихий

81 с Гусний

82 с Сухий

Ужоцька сільська рада

83 с Ужок

Чорноголівська сільська рада

84 с Чорноголова

Виноградівський район
 (центр - м Виноградів)

Виноградівська міська рада

85 м Виноградів

Вилоцька селищна рада

86 смт Вилок

Королівська селищна рада

87 смт Королево

Боржавська сільська рада

88 с Боржавське

Буківська сільська рада

89 с Букове

Великоком'ятівська сільська рада

90 с Великі Ком'яти

Великокопанська сільська рада

91 с Велика Копаня

Великопаладська сільська рада

92 с Велика Паладь

93 с Фертешолмаш

Вербовецька сільська рада

94 с Вербовець

95 с Чорний Потік

Веряцька сільська рада

96 с Веряця

97 с Горбки

Дротинська сільська рада

98 с Дротинці

Дюлянська сільська рада

99 с Дюла

Малокопанська сільська рада

100 с Мала Копаня

Матіївська сільська рада

101 с Матійово

102 с Вербове

103 с Руська Долина

Неветленфолівська сільська рада

104 с Неветленфолу

105 с Ботар

106 с Нове Клинове

107 с Оклі

108 с Оклі Гедь

Новоселицька сільська рада

109 с Новоселиця

Новосільська сільська рада

110 с Нове Село

Олешницька сільська рада

111 с Олешник

Оноцька сільська рада

112 с Онок

Перехрестівська сільська рада

113 с Перехрестя

114 с Карачин

Пийтерфолвівська сільська рада

115 с Пийтерфолво

116 с Тисобикень

117 с Форголань

Підвиноградівська сільська рада

118 с Підвиноградів

Пушкінська сільська рада

119 с Пушкіно

Сасівська сільська рада

120 с Сасово

Теківська сільська рада

121 с Теково

122 с Гудя

Фанчиківська сільська рада

123 с Фанчиково

124 с Притисянське

125 с Тросник

Хижанська сільська рада

126 с Хижа

Чепівська сільська рада

127 с Чепа

128 с Гетиня

129 с Затисівка

Чернянська сільська рада

130 с Черна

Чорнотисівська сільська рада

131 с Чорнотисів

132 с Холмовець

Шаланківська сільська рада

133 с Шаланки

Широківська сільська рада

134 с Широке

Воловецький район
 (центр - смт Воловець)

Воловецька селищна рада

135 смт Воловець

136 с Канора

Жденіївська селищна рада

137 смт Жденієво

138 с Збини

Абранська сільська рада

139 с Абранка

Біласовицька сільська рада

140 с Біласовиця

141 с Латірка

Буковецька сільська рада

142 с Буковець

Верб'язька сільська рада

143 с Верб'яж

144 с Завадка

Верхньоворітська сільська рада

145 с Верхні Ворота

Гукливська сільська рада

146 с Гукливий

Лазівська сільська рада

147 с Лази

Нижньоворітська сільська рада

148 с Нижні Ворота

149 с Задільське

Підполозянська сільська рада

150 с Підполоззя

151 с Верхня Грабівниця

152 с Ялове

Розтоцька сільська рада

153 с Розтока

154 с Кічерний

155 с Перехресний

Скотарська сільська рада

156 с Скотарське

Тишівська сільська рада

157 с Тишів

158 с Котельниця

Щербовецька сільська рада

159 с Щербовець

160 с Пашківці

Іршавський район
 (центр - м Іршава)

Іршавська міська рада

161 м Іршава

162 с Собатин

Арданівська сільська рада

163 с Арданово

164 с Дунковиця

165 с Мідяниця

Білківська сільська рада

166 с Білки

Брідська сільська рада

167 с Брід

168 с Дешковиця

Броньківська сільська рада

169 с Бронька

170 с Суха

Великораковецька сільська рада

171 с Великий Раковець

172 с Заболотне

Вільхівська сільська рада

173 с Вільхівка

174 с Нижнє Болотне

Греблянська сільська рада

175 с Гребля

Довжанська сільська рада

176 с Довге

Доробратівська сільська рада

177 с Доробратово

178 с Горбок

Дубрівська сільська рада

179 с Дубрівка

180 с Велика Розтока

181 с Мала Розтока

Загатянська сільська рада

182 с Загаття

183 с Дуби

184 с Івашковиця

185 с Климовиця

186 с Кобалевиця

Зарічанська сільська рада

187 с Заріччя

Ільницька сільська рада

188 с Ільниця

Імстичівська сільська рада

189 с Імстичово

Кам'янська сільська рада

190 с Кам'янське

191 с Богаревиця

192 с Воловиця

193 с Хмільник

Кушницька сільська рада

194 с Кушниця

Лисичівська сільська рада

195 с Лисичово

Лозянська сільська рада

196 с Лоза

Луківська сільська рада

197 с Луково

Малораковецька сільська рада

198 с Малий Раковець

Негрівська сільська рада

199 с Негрово

Осійська сільська рада

200 с Осій

Приборжавська сільська рада

201 с Приборжавське

Сілецька сільська рада

202 с Сільце

Чорнопотіцька сільська рада

203 с Чорний Потік

204 с Крайня Мартинка

205 с Локіть

206 с Підгірне

207 с Смологовиця

Міжгірський район
 (центр - смт Міжгір'я)

Міжгірська селищна рада

208 смт Міжгір'я

209 с Запереділля

210 с Стригальня

Буковецька сільська рада

211 с Буковець

212 с Потік

Верхньобистрянська сільська рада

213 с Верхній Бистрий

Вучківська сільська рада

214 с Вучкове

215 с Підчумаль

Голятинська сільська рада

216 с Голятин

Ізківська сільська рада

217 с Ізки

Келечинська сільська рада

218 с Келечин

Колочавська сільська рада

219 с Колочава

220 с Горб

221 с Мерешор

Лісковецька сільська рада

222 с Лісковець

223 с Рекіти

Лозянська сільська рада

224 с Лозянський

225 с Сопки

Майданська сільська рада

226 с Майдан

Негровецька сільська рада

227 с Негровець

228 с Косів Верх

Нижньостуденівська сільська рада

229 с Нижній Студений

230 с Верхній Студений

Новоселицька сільська рада

231 с Новоселиця

Пилипецька сільська рада

232 с Пилипець

233 с Подобовець

234 с Розтока

Присліпська сільська рада

235 с Присліп

236 с Завийка

237 с Тітківці

Репинська сільська рада

238 с Репинне

239 с Діл

240 с Сухий

Річківська сільська рада

241 с Річка

Синевирська сільська рада

242 с Синевир

243 с Заверхня Кичера

Синевирсько-Полянська сільська рада

244 с Синевирська Поляна

245 с Береги

246 с Загорб

247 с Свобода

Соймівська сільська рада

248 с Сойми

Торунська сільська рада

249 с Торунь

250 с Лопушне

Тюшківська сільська рада

251 с Тюшка

Мукачівський район
 (центр - м Мукачеве)

Кольчинська селищна рада

252 смт Кольчино

253 с Жборівці

254 с Кленовець

255 с Коноплівці

Чинадіївська селищна рада

256 смт Чинадійово

257 с Карпати

258 с Синяк

Бабичівська сільська рада

259 с Бабичі

260 с Ділок

Бистрицька сільська рада

261 с Бистриця

262 с Вільховиця

Бобовищенська сільська рада

263 с Бобовище

264 с Грибівці

265 с Ільківці

Брестівська сільська рада

266 с Брестів

267 с Лецовиця

268 с Плоскановиця

Великолучківська сільська рада

269 с Великі Лучки

Верхньовизницька сільська рада

270 с Верхня Визниця

271 с Клочки

272 с Лісарня

Верхньокоропецька сільська рада

273 с Верхній Коропець

274 с Буковинка

275 с Кучава

276 с Куштановиця

Горондівська сільська рада

277 с Горонда

Дерценська сільська рада

278 с Дерцен

Жнятинська сільська рада

279 с Жнятино

Жуківська сільська рада

280 с Жуково

Завидівська сільська рада

281 с Завидово

Залужанська сільська рада

282 с Залужжя

283 с Ромочевиця

Зняцівська сільська рада

284 с Зняцьово

285 с Вінкове

286 с Драгиня

287 с Кінлодь

288 с Червеньово

Зубівська сільська рада

289 с Зубівка

290 с Софія

Івановецька сільська рада

291 с Іванівці

292 с Клячаново

293 с Старе Давидково

Кальницька сільська рада

294 с Кальник

295 с Кузьмино

296 с Медведівці

297 с Руська Кучава

298 с Шкуратівці

Ключарківська сільська рада

299 с Ключарки

Копиновецька сільська рада

300 с Копинівці

301 с Микулівці

302 с Ростов'ятиця

303 с Щасливе

Лавківська сільська рада

304 с Лавки

Лалівська сільська рада

305 с Лалово

306 с Березинка

Лохівська сільська рада

307 с Лохово

308 с Череївці

Макарівська сільська рада

309 с Макарьово

310 с Барбово

Нижньокоропецька сільська рада

311 с Нижній Коропець

Новодавидківська сільська рада

312 с Нове Давидково

Обавська сільська рада

313 с Обава

314 с Дубино

315 с Косино

316 с Чабин

Павшинська сільська рада

317 с Павшино

Пістрялівська сільська рада

318 с Пістрялово

Пузняковецька сільська рада

319 с Пузняківці

320 с Герцівці

321 с Грабово

322 с Крите

323 с Тростяниця

Ракошинська сільська рада

324 с Ракошино

325 с Бенедиківці

326 с Домбоки

327 с Кайданово

328 с Руське

329 с Чопівці

Сернянська сільська рада

330 с Серне

331 с Баркасово

Станівська сільська рада

332 с Станово

333 с Гандеровиця

Страбичівська сільська рада

334 с Страбичово

Форношська сільська рада

335 с Форнош

Чомонинська сільська рада

336 с Чомонин

Шенборнська сільська рада

337 с Шенборн

Яблунівська сільська рада

338 с Яблунів

339 с Новоселиця

Перечинський район
 (центр - м Перечин)

Перечинська міська рада

340 м Перечин

Вільшинківська сільська рада

341 с Вільшинки

Ворочівська сільська рада

342 с Ворочово

Дубриницька сільська рада

343 с Дубриничі

344 с Пастілки

Зарічівська сільська рада

345 с Зарічово

Новоселицька сільська рада

346 с Новоселиця

Порошківська сільська рада

347 с Порошково

348 с Маюрки

349 с Мокра

Сімерківська сільська рада

350 с Сімерки

Сімерська сільська рада

351 с Сімер

Тур'є-Бистрянська сільська рада

352 с Тур'я-Бистра

353 с Свалявка

Тур'є-Пасічанська сільська рада

354 с Тур'я Пасіка

355 с Завбуч

356 с Раково

Тур'є-Полянська сільська рада

357 с Тур'я Поляна

358 с Полянська Гута

Тур'є-Реметівська сільська рада

359 с Тур'ї Ремети

Турицька сільська рада

360 с Туриця

Туричківська сільська рада

361 с Турички

362 с Липовець

363 с Лікіцари

364 с Лумшори

Рахівський район
 (центр - м Рахів)

Рахівська міська рада

365 м Рахів

Великобичківська селищна рада

366 смт Великий Бичків

Кобилецько-Полянська селищна рада

367 смт Кобилецька Поляна

Ясінянська селищна рада

368 смт Ясіня

369 с Стебний

Білинська сільська рада

370 с Білин

Білоцерківська сільська рада

371 с Біла Церква

Богданська сільська рада

372 с Богдан

373 с Бребоя

Верхньоводянська сільська рада

374 с Верхнє Водяне

375 с Стримба

Видричанська сільська рада

376 с Видричка

Водицька сільська рада

377 с Водиця

378 с Плаюць

Ділівська сільська рада

379 с Ділове

380 с Круглий

381 с Хмелів

Квасівська сільська рада

382 с Кваси

383 с Сітний

384 с Тростянець

Косівсько-Полянська сільська рада

385 с Косівська Поляна

Костилівська сільська рада

386 с Костилівка

387 с Вільховатий

Лазещинська сільська рада

388 с Лазещина

Лугівська сільська рада

389 с Луги

390 с Говерла

Лужанська сільська рада

391 с Луг

Розтоківська сільська рада

392 с Розтоки

Росішківська сільська рада

393 с Росішка

Середньоводянська сільська рада

394 с Середнє Водяне

395 с Добрік

Чорнотисянська сільська рада

396 с Чорна Тиса

Свалявський район
 (центр - м Свалява)

Свалявська міська рада

397 м Свалява

398 с Драчино

Березниківська сільська рада

399 с Березники

Ганьковицька сільська рада

400 с Ганьковиця

Голубинська сільська рада

401 с Голубине

Дусинська сільська рада

402 с Дусино

403 с Лопушанка

404 с Плав'я

405 с Росош

Керецьківська сільська рада

406 с Керецьки

Неліпинська сільська рада

407 с Неліпино

408 с Вовчий

409 с Сасівка

Плосківська сільська рада

410 с Плоске

411 с Оленьово

412 с Павлово

413 с Плоский Потік

414 с Яківське

Полянська сільська рада

415 с Поляна

416 с Уклин

Родниківська сільська рада

417 с Родниківка

418 с Родникова Гута

Солочинська сільська рада

419 с Солочин

Стройненська сільська рада

420 с Стройне

421 с Черник

Сусківська сільська рада

422 с Сусково

423 с Пасіка

Тибавська сільська рада

424 с Тибава

425 с Мала Мартинка

Тячівський район
 (центр - м Тячів)

Тячівська міська рада

426 м Тячів

427 с Тячівка

Буштинська селищна рада

428 смт Буштино

Дубівська селищна рада

429 смт Дубове

430 с Вишній Дубовець

431 с Нижній Дубовець

Солотвинська селищна рада

432 смт Солотвино

Тересвянська селищна рада

433 смт Тересва

Усть-Чорнянська селищна рада

434 смт Усть-Чорна

Бедевлянська сільська рада

435 с Бедевля

436 с Глиняний

437 с Дібрівка

438 с Руня

Біловарська сільська рада

439 с Біловарці

Великоугольська сільська рада

440 с Велика Уголька

Вільховецька сільська рада

441 с Вільхівці

442 с Вільхівчик

443 с Сасово

Вільховецько-Лазівська сільська рада

444 с Вільхівці-Лази

445 с Ракове

Вонігівська сільська рада

446 с Вонігове

Ганичівська сільська рада

447 с Ганичі

448 с Солоне

Глибокопотіцька сільська рада

449 с Глибокий Потік

Грушівська сільська рада

450 с Грушово

Добрянська сільська рада

451 с Добрянське

Дулівська сільська рада

452 с Дулово

Калинівська сільська рада

453 с Калини

Колодненська сільська рада

454 с Колодне

Краснянська сільська рада

455 с Красна

Кривська сільська рада

456 с Крива

Кричівська сільська рада

457 с Кричово

458 с Росош

Лазівська сільська рада

459 с Лази

460 с Округла

Лопухівська сільська рада

461 с Лопухів

Нересницька сільська рада

462 с Нересниця

463 с Підплеша

Нижньоапшанської сільської ради

464 с Нижня Апша

465 с Пещера

466 с Подішор

Новобарівська сільська рада

467 с Новобарово

Новоселицька сільська рада

468 с Новоселиця

469 с Тисалово

Руськомокрянська сільська рада

470 с Руська Мокра

471 с Комсомольськ

Русько-Полівська сільська рада

472 с Руське Поле

Тарасівська сільська рада

473 с Тарасівка

Тереблянська сільська рада

474 с Теребля

Тернівська сільська рада

475 с Терново

476 с Вишоватий

477 с Петрушів

Топчинська сільська рада

478 с Топчино

Углянська сільська рада

479 с Угля

480 с Бобове

481 с Груники

482 с Мала Уголька

Чумалівська сільська рада

483 с Чумальово

484 с Рівне

Широколузька сільська рада

485 с Широкий Луг

486 с Пригідь

487 с Фонтиняси

Ужгородський район
 (центр - м Ужгород)

Середнянська селищна рада

488 смт Середнє

489 с Вовкове

Баранинська сільська рада

490 с Баранинці

491 с Барвінок

492 с Довге Поле

493 с Підгорб

Великогеєвецька сільська рада

494 с Великі Геївці

495 с Малі Геївці

496 с Руські Геївці

Великодобронська сільська рада

497 с Велика Добронь

Великолазівська сільська рада

498 с Великі Лази

499 с Циганівці

Галоцька сільська рада

500 с Галоч

501 с Батфа

502 с Палло

Дубрівська сільська рада

503 с Дубрівка

Есенська сільська рада

504 с Есень

Ірлявська сільська рада

505 с Ірлява

506 с Андріївка

507 с Чабанівка

Кам'яницька сільська рада

508 с Кам'яниця

509 с Гута

Киблярівська сільська рада

510 с Кибляри

511 с Гайдош

512 с Лінці

Коритнянівська сільська рада

513 с Коритняни

514 с Кінчеш

Малодобронська сільська рада

515 с Мала Добронь

516 с Демечі

Невицька сільська рада

517 с Невицьке

Оноківська сільська рада

518 с Оноківці

519 с Оріховиця

Паладь-Комарівська сільська рада

520 с Паладь-Комарівці

521 с Малі Селменці

Пацканівська сільська рада

522 с Пацканьово

Ратовецька сільська рада

523 с Ратівці

Руськокомарівська сільська рада

524 с Руські Комарівці

525 с Глибоке

526 с Нижнє Солотвино

Соловківська сільська рада

527 с Соловка

528 с Петрівка

Соломонівська сільська рада

529 с Соломоново

Сторожницька сільська рада

530 с Сторожниця

Сюртянська сільська рада

531 с Сюрте

Тарновецька сільська рада

532 с Тарнівці

533 с Ботфалва

534 с Шишлівці

Тийгласька сільська рада

535 с Тийглаш

Тисаагтелекська сільська рада

536 с Тисаагтелек

Тисаашванська сільська рада

537 с Тисаашвань

538 с Тисауйфалу

Холмецька сільська рада

539 с Холмець

Холмківська сільська рада

540 с Холмок

541 с Концово

542 с Минай

543 с Розівка

Худлівська сільська рада

544 с Худльово

545 с Анталовці

546 с Верхня Солотвина

547 с Ляхівці

548 с Чертеж

Часлівська  сільська рада

549 с Часлівці

Червонівська сільська рада

550 с Червоне

Яроцька сільська рада

551 с Ярок

552 с Стрипа

Хустський район
 (центр - м Хуст)

Вишківська селищна рада

553 смт Вишково

554 с Модьорош

555 с Ракош

556 с Шаян

557 с Яблунівка

Березівська сільська рада

558 с Березово

559 с Гонцош

560 с Ряпідь

Боронявська сільська рада

561 с Боронява

Велятинська сільська рада

562 с Велятин

Вільшанівська сільська рада

563 с Вільшани

Горінчівська сільська рада

564 с Горінчово

565 с Ділок

566 с Кутлаш

567 с Посіч

568 с Сюрюк

Данилівська сільська рада

569 с Данилово

Драгівська сільська рада

570 с Драгово

571 с Жовтневе

572 с Кічерели

573 с Становець

Забрідська сільська рада

574 с Забрідь

Золотарівська сільська рада

575 с Золотарьово

Ізянська сільська рада

576 с Іза

577 с Карповтлаш

Копашнівська сільська рада

578 с Копашново

579 с Лунка

580 с Поляна

581 с Хустець

Кошелівська сільська рада

582 с Кошельово

583 с Залом

Крайниківська сільська рада

584 с Крайниково

Кривська сільська рада

585 с Крива

Липецько-Полянська сільська рада

586 с Липецька Поляна

587 с Каллів

588 с Ожоверх

589 с Слоповий

Липовецька сільська рада

590 с Липовець

Липчанська сільська рада

591 с Кривий

592 с Липча

593 с Крайнє

594 с Осава

Монастирецька сільська рада

595 с Монастирець

596 с Медвежий

597 с Облаз

598 с Поточок

599 с Тополин

Нанківська сільська рада

600 с Нанково

Нижньобистрівська сільська рада

601 с Нижній Бистрий

602 с Противень

603 с Широке

Нижньоселищенська сільська рада

604 с Нижнє Селище

Олександрівська сільська рада

605 с Олександрівка

Рокосівська сільська рада

606 с Рокосово

607 с Вертеп

Сокирницька сільська рада

608 с Сокирниця

Стеблівська сільська рада

609 с Стеблівка

 

 

Закарпатська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Закарпатська область



Герб Закарпатської області Прапор Закарпатської області

Основні дані
Прізвисько: Закарпаття
Країна: Україна
Утворена: 22 січня 1946 року
Код КОАТУУ: 21000
Населення: ▲ 1249756 (на 1.10.2011)
Площа: 12777 км²
Густота населення: 97.7 осіб/км²

Телефонні коди: +380-31
Обласний центр: Ужгород
Райони: 13
Міста:

обласного значення
районного значення
5
6
Смт: 19
Села: 579
Селищні ради: 19
Сільські ради: 307
Номери автомобілів: AO
Інтернет-домени: uzhgorod.ua, uz.ua

Обласна влада
88008, Ужгород, пл. Народна, 4
Веб-сторінка: http://www.carpathia.gov.ua
Голова ОДА: Ледида Олександр Олександрович
Рада: Закарпатська обласна рада
Голова ради: Балога Іван Іванович


Закарпа́тська о́бласть — область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України. На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею.

Історія
[ред.]
Хроніка державної приналежності Закарпаття

Увесь історичний шлях Закарпаття — від найдавніших часів і до наших днів — можна поділити на кілька періодів:
IХ cт. - Слов'янське князівство білих хорватів під проводом короля Лаборця;
XI—XVI ст. - Угорське королівство;
XVI ст. до 1867 р. - Західна частина - Угорське королівство, у складі Австрійської монархії див.(Австрійська імперія); Східна частина до VІІ ст. - як частина Трансільванського князівства Османської імперії зі сплатою данини;
1867—1918 рр. - Австро-Угорщина;
1919 р. - Угорська Республіка Рад;
1919—1939 рр. - Чехословаччина;
1939 р. - Карпатська Україна;
1939—1944 рр. - Угорщина;
1944—1945 рр. - Закарпатська Україна;
1945—1991 рр. - Українська Радянська Соціалістична Республіка;
з 1991 р. - Україна.

Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н. е.). Сюди під тиском римлян з долин Сірета і Прута переселилися карпи — одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і отримали назву гори Карпати. Історія Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які позначилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю.

Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в різні часи мало назву «Угорська Русь», «Карпатська Русь», «Руська Крайна», «Подкарпатська Русь», «Карпатська Україна», «Закарпатська Україна», а з 1946 року — Закарпатська область у складі УРСР. З давніх часів було своєрідним містком зв'язків між Сходом і Заходом.

Минуле Закарпаття нерозривно пов'язане зі південними слов'янами. Археологічні джерела засвідчують, що вже в стародавні часи його населення мало високу матеріальну і духовну культуру, генетично спільну з культурою племен хорватів сербів, словенців, де в І тисячолітті н. е. відбувався інтенсивний процес формування південного слов'янства. Важливою подією в історії Закарпаття було входження його в IX—XI століттях до активної сфери впливу потужної слов'янської держави — Київської Русі, яка на той час мала високу матеріальну і духовну культуру.

Відірване з кінця X століття від основного кореня — південного слов'янства, Пудкарпатська Русь до середини XX століття входило до складу Угорського королівства, Австрійської Габсбурзької монархії, Чехословацької республіки, Хортистської Угорщини, але, зберігаючи етноніми «русь», «русини», ніколи не втрачало своєї слов'янської сутності та економічних і культурних зв'язків з народами по той бік Дунаю.

Територія Пудкарптська Русь входила до складу чотирьох комітатів Угорщини - Берег, Марамарош, Унг, Угоча.

Після розгрому Австро-Угорщини в роки Першої світової війни (1914—1918) на основі рішень Паризької мирної конференції, Сен-Жерменського мирного договору в 1919 році і Тріанонського договору в 1920 році Пудкарпатська Русь одержало статус автономії у складі Чехословацької Республіки. Весною 1939 року, коли Гітлер розчленував Чехословаччину в результаті проведення двох арбітражів у Відні, всі південні райони на той вже час Карпатської України, де проживала більшість угорського населення були віддані Угорщині (1,523 км2 з населенням 173 233 чоловік).

На початку 1939 року на території краю виникло нове державне утворення — Карпатська Україна, Сойм якої обрав першим її президентом о. Августина Волошина. Та 15 березня 1939 року війська Гортистської Угорщини окупували територію всього краю і припинили існування цього державного утворення. Після визволення краю Червоною Армією в жовтні 1944 року в Закарпатті була проголошена самостійна держава — Закарпатська Україна зі своїм урядом — Народною Радою. Це державне утворення існувало лише до липня 1945 року, коли відбулося приєднання із УРСР на підставі стратегічного рішення кремлівського апарату через прийняття Першим З'їздом народних комітетів Закарпатської України «Маніфесту про возз'єднання з Радянською Україною».
[ред.]
Географія

Яблуницький перевал на кордоні з Івано-Франківською областю, 931 м над рівнем моря

Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту — Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України — г. Говерла (2061 м). На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу. За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення — 1251,1 тис. чоловік (на 01.01.04), або відповідно 2,1 % і 2,6 % території і населення України.

Близько 80 % території краю займають гори, що простягаються з північного заходу на південний схід. Це система хребтів та гірських масивів — Верховинський Вододільний хребет, Ґорґани, Свидівець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічний хребет. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерлу, заввишки до 2061 м, яка є найвищою точкою області та України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали з висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9429 річок і потоків. Найдовша ріка — Тиса, ліва притока Дунаю. Її протяжність у межах області 240 км. Найбільші притоки — Боржава, Ріка, Теребля, Тересва. Наступні за величиною ріки Латориця і Уж, які впадають у річки Бодрог і Лаборець. В області 137 природних озер, в основному льодовикового та загатного походження, найбільше з них — Синевир. На території Закарпатської області поблизу села Ділове Рахівського району розташований географічний центр Європи.
[ред.]
Крайні точки Закарпатської області

Захід: 22°9' східної довготи; 48°27' північної широти. с. Соломоново (1,5 км від с. Соломоново, Ужгородського району). Схід: 24°37' східної довготи; 48°4' північної широти. г. Чорна Гора, хребет Чорногора (12 км від с. Луги, Рахівського району) Північ: 22°35'східної довготи; 495'північної широти. с. Стужиця, Великоберезнянського району, хребет Східні Бескиди (біосферний заповідник.) Південь: 24°18' східної довготи; 47°53' північної широти. район Довгорунської мармурової копальні (6 км від с. Ділове Рахівського району). Найбільша ширина (по прямій лінії) з півночі на південь — до 100 кілометрів. Найбільша довжина (по прямій лінії) зі сходу на захід — близько 200 кілометрів. Геометричний географічний центр Закарпаття розташований поблизу гори Кук, у Свалявському районі.
[ред.]
Флора і фауна

Ліси, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50 % території, різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На низовині ростуть дубово-грабові ліси, у передгір'ях — дубові і дубово-букові, у горах на висоті від 800—1000 м над рівнем моря букові, хвойні (ялиця біла, ялина) — на висоті до 1300—1500 метрів. Довершують ландшафт субальпійські та альпійські луки — полонини.

В області взято на облік понад 2 тисячі видів флори, що відповідає 50% до загальної чисельності видів України. З них 237 видів флори занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 22 види флори занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Усього видів рослин занесених до Червоної книги України-263 екз., у т.ч. 214 видів судинних рослин, 19 видів грибів, 7 видів водоростей, 23 види лишайників, а рос-линних угруповань занесених до Зеленої книги України - 27. Найбільше різнома-ніття ,,червонокнижних” видів рослин зосереджено у басейні річки Тиса, де за да-ними наукових досліджень на облік взято 145 видів судинних рослин. (Див. детальніше на сайті Архів якісних рефератів)

Загальна кількість видів тваринного світу в області становить понад 30 тис. видів фауни. На території області поширені як безхребетні, так і хребетні тварини. Серед безхребетних є представники понад 20 типів організмів, з яких більшість - найпростіші. Близько 400 видів хребетних тварин, ссавців - 80 видів, птахів – 287 видів, з яких 197 гніздуючих, 10 видів плазунів, 16 земноводних, 60 риб, 100 мо-люсків. Найбільш поширені види на Закарпатті: кріт, лисиця, вовк, заєць, білка, горностай, лісова куниця, дикий кабан, козуля, олень благородний. Із рідкісних видів слід відмітити лосося дунайського, стерлядь, пугача, беркута, завитушку альпійську, рись, видру. Зникаючі види - сичик-горобець, волохатий сич, кажани: великий та малий підковоноси, нічниці Бехштейна, ставкова, Наттерера, триколір-на та інші. Збільшилась чисельність видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України: глухаря, кота лісового, лелеки чорного та ведмедя бурого. У гніз-довій орнітофауні з’явилися нові види – чернь чубата та білоока. Стабільним є стан популяції саламандри плямистої. У низинних районах у системі меліоратив-них каналів зберігся реліктовий вид риб - умбра Крамера. (Див детальніше на сайті Архів якісних рефератів)
[ред.]
Заповідні території

В Українських Карпатах, які займають значну частину області, збережені найбільші в Європі ділянки пралісів. До найбільших та найцікавіших об'єктів природно-заповідного фонду України належить Карпатський біосферний заповідник, створений постановою уряду України в 1968 році. Екосистеми заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа заповідника становить 53 630 га, налічує 6 відокремлених масивів: Чорногірський (найвища вершина г. Говерла), Мармароський (г. Піп Іван — 1940 м. н. р. м.), Свидовецький (г. Близниці та Драгобрат), Кузійський, Угольсько-Широколужанський (найбільший осередок букових пралісів у Європі), «Долина нарцисів». Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. За визначні здобутки в збереженні природної, культурної та історичної спадщини Рада Європи вперше в Україні нагородила Карпатський біосферний заповідник Європейським дипломом.

Ужанський національний природний парк створений Указом Перезидента України від 27 вересня 1999 року № 1230/99. Парк розташований у північно-західній частині області і є невід'ємною складовою частиною єдиного у світі тристороннього польсько-словацько-українського Міжнародного Заповідника «Східні Карпати», що підтверджено сертифікатом МАБ ЮНЕСКО. На території парку росте понад 200 видів цінних лікарських рослин, 40 з яких включено до Червоної Книги України.

Національний природний парк «Синевир» створено 1989 року у верхів'ях річки Тереблі. Тут на площі 40,4 тис. га збереглися праліси і високогірні луки, де охороняються близько 100 видів рідкісних та зникаючих рослин. У парку охороняються благородний олень, бурий ведмідь, рись, глухар, форель, плямиста саламандра.

Станом на 01.01.2011 р. в Закарпатській області взято на облік 454 об'єкти природно-заповідного фонду загальною площею 171420,272 га, з них загальнодержавного значення – 34 об'єкти загальною площею 155609,51 га, місцевого значення – 416 об'єктів загальною площею 15810,762 га. Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 13,4 %.

Розподіл територій та об’єктів ПЗФ за їх значенням, категоріями та типами станом на 01.01.2011 р. (Див. детальніше на сайті Архів якісних рефератів

1. Біосферні заповідники (1 шт. на площі 58035,8га) 2. Національні природні парки (3 шт. на площі 87964,3 га) 3. Регіональні ландшафтні парки (1 шт. на площі 10330,66 га) 4. Заказники (64 шт. на площі 13255,5 га) 5. Пам'ятки природи (338 шт. на площі 659,67 га) 6. Заповідні урочища (9 шт. на площі 881,3 га) 7. Ботанічні сади (1 шт. на площі 86,41 га) 8. Дендрологічні парки (4 шт. на площі 37,9 га) 9. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (33 шт. на площі 168,732 га)
[ред.]
Клімат

У Закарпатті панує помірно континентальний клімат. Улітку середня температура повітря становить +21 °C, а взимку −4 °C. У краї виявлено понад 360 родовищ та джерел цілющих природних мінеральних вод. Рельєф, географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно континентальний клімат, багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю у комплексі створюють унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого існує і має перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.
[ред.]
Адміністративно-територіальний устрій

За адміністративно-територіальним устроєм Закарпаття поділяється на 13 районів і 5 міст обласного підпорядкування. Адміністративне управління здійснюють 11 міських, 19 селищних та 307 сільських рад. За останні 10 років в адміністративно-територіальному устрої області сталися суттєві зміни. Надано статус сільських населених пунктів 8 селищам міського типу: Колочава, Майдан — Міжгірського району, Ільниця, Довге — Іршавського, Тур'ї Ремети — Перечинського, Поляна — Свалявського, Нижні Ворота — Воловецького та Богдан — Рахівського районів. В 2004 році Перечин отримав статус міста районного значення.

Постановами Верховної Ради України в 1998 році м. Хуст, в 2001 році м. Берегове а в 2003 році Чоп віднесено до міст обласного значення, з підпорядкуванням Хустській міській раді сіл Зарічне, Кіреші, Чертіж та Берегівській — села Затишне. За зазначений період утворено 31 сільську раду та відновлено раніше об'єднаних і ліквідованих 9 сільських поселень. Певні зміни відбулися в перейменуванні сільських рад та сільських поселень. На території щільного проживання населення угорської національності повернуто історичні назви 38 селам у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Проведено також уточнення назв 80 сільських поселень. Область налічує 11 міст, 19 селищ міського типу, 579 сіл.
[ред.]
Демографія

Етнічна карта області за переписом населення 2001 року.
Українці
Угорці
Румуни
змішано Українці і Росіяни

Закарпаття серед регіонів країни, за чисельністю населення знаходиться на 19 місці. На 1 січня 2010р. в області проживало, за попередніми даними, 1244,8 тис. осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,6 %. Серед інших регіонів меншими по чисельності, за даними Всеукраїнського перепису населення є Волинська (1066,6), Кіровоградська (1128,7), Рівненська (1173,1), Тернопільська (1142,0), Херсонська (1173,7), Чернівецька (922,7) тис.осіб.

Чисельність населення області за 50 років змінювалася по-різному. Значне її збільшення спостерігалось у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років склало 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб. За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність[1]. У першому кварталі 2009 р. це перевищення склало 2%[2], у другому - 7%, за підсумками 2010 року — 19%[3].

Переважна більшість жителів області — 62,9 % проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні — 0,7 тис.). Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7 % мешканців краю. Найменший — Воловецький район, чисельність якого становить 2,1 % загальнообласної.

П'ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (80.5 %) . Проживають також угорці (12.1 %), румуни (2.6 %), росіяни (2.5 %), цигани (1.1 %), словаки (0.5 %), німці (0.3 %), всього понад 30 національностей.

© SADKO

Яндекс.Метрика
Создать бесплатный сайт с uCoz