Запорізька область

Бердянський район
 (центр - м Бердянськ)

Андріївська селищна рада

9 смт Андріївка

10 с Дахно

11 с Іванівка

12 с Новосільське

13 с Сахно

14 с Софіївка

15 с Успенівка

Андрівська сільська рада

16 с Андрівка

17 с Полоузівка

18 с Трояни

Берестівська сільська рада

19 с Берестове

20 с Довбине

21 с Сачки

Дмитрівська сільська рада

22 с Дмитрівка

23 с Шевченка

Долинська сільська рада

24 с Долинське

25 с Коза

26 с Кримка

27 с Оленівка

28 с Шевченкове

Карло-Марксівська сільська рада

29 с Карла Маркса

30 с Глодове

31 с Калайтанівка

Луначарська сільська рада

32 с Луначарське

Миколаївська сільська рада

33 с Миколаївка

34 с Малинівка

35 с Новоіванівка

36 с Новосолдатське

37 с Радивонівка

Новопетрівська сільська рада

38 с Новопетрівка

39 с Куликівське

40 с Старопетрівка

Новотроїцька сільська рада

41 с Новотроїцьке

Осипенківська сільська рада

42 с Осипенко

Червонопільська сільська рада

43 с Червоне Поле

44 с-ще Бердянське

45 с Деревецьке

Василівський район
 (центр - м Василівка)

Василівська міська рада

46 м Василівка

Дніпрорудненська міська рада

47 м Дніпрорудне

Степногірська селищна рада

48 смт Степногірськ

49 с Лук'янівське

50 с Степове

Балківська сільська рада

51 с Балки

Верхньокриничанська сільська рада

52 с Верхня Криниця

Кам'янська сільська рада

53 с Кам'янське

54 с Плавні

Лугівська сільська рада

55 с Лугове

56 с Лісне

Малобілозерська сільська рада

57 с Мала Білозерка

58 с Новобілозерка

Орлянська сільська рада

59 с Орлянське

60 с Відножине

61 с Тополине

62 с Улянівка

63 с Ясна Поляна

Підгірненська сільська рада

64 с Підгірне

65 с Гладке

66 с Зелений Гай

Приморська сільська рада

67 с Приморське

П'ятихатська сільська рада

68 с П'ятихатки

69 с Жереб'янки

70 с Лобкове

71 с Малі Щербаки

72 с Павлівка

Скельківська сільська рада

73 с Скельки

74 с Златопіль

75 с Маячка

76 с Першотравневе

77 с Шевченка

Широківська сільська рада

78 с Широке

79 с Грозове

80 с Коновалова

81 с Переможне

82 с Тернувате

83 с Червоноармійське

Великобілозерський район
 (центр - с Велика Білозерка)

Великобілозерська сільська рада

84 с Велика Білозерка

Гюнівська сільська рада

85 с Гюнівка

86 с Зелена Балка

Новопетрівська сільська рада

    с Велика Білозерка

87 с Качкарівка

88 с Новопетрівка

Трудова сільська рада

    с Велика Білозерка

Червона сільська рада

    с Велика Білозерка

Веселівський район
 (центр - смт Веселе)

Веселівська селищна рада

89 смт Веселе

90 с Єлизаветівка

91 с Новоолександрівка

92 с Ясна Поляна

Білоріцька сільська рада

93 с Білоріцьке

94 с Авангард

95 с Озерне

Гоголівська сільська рада

96 с Гоголівка

97 с Мусіївка

Запорізька сільська рада

98 с Запоріжжя

99 с Білівське

100 с Братолюбівка

Зеленогаївська сільська рада

101 с Зелений Гай

102 с Зелений Луг

103 с Красавич

Калинівська сільська рада

104 с Калинівка

105 с Добровольчеське

106 с Новоукраїнка

Корніївська сільська рада

107 с Корніївка

Матвіївська сільська рада

108 с Матвіївка

109 с Восход

Менчикурівська сільська рада

110 с Менчикури

111 с Піскошине

Новоуспенівська сільська рада

112 с Новоуспенівка

113 с Новоіванівка

Таврійська сільська рада

114 с-ще Таврія

115 с Веселе

Чкаловська сільська рада

116 с Чкалове

Широківська сільська рада

117 с Широке

118 с Далеке

Вільнянський район
 (центр - м Вільнянськ)

Вільнянська міська рада

119 м Вільнянськ

120 с Смородине

Кам'яна селищна рада

121 смт Кам'яне

Антонівська сільська рада

122 с Антонівка

123 с Володимирівка

124 с Зелений Гай

125 с Колос

126 с Новомиргородка

127 с Червонокозацьке

Гнаровська сільська рада

128 с Гнаровське

129 с Жовтневе

Дніпровська сільська рада

130 с Дніпровка

131 с Орлівське

132 с Перун

133 с Петро-Свистунове

134 с Чапаєвка

135 с Ясинувате

Дружелюбівська сільська рада

136 с Дружелюбівка

137 с-ще Гасанівка

138 с Новоіванівське

139 с Новософіївка

140 с Українка

Кіровська сільська рада

141 с Кірова

142 с Берестове

143 с Василівка

144 с Вівчарне

145 с Любомирівка

146 с Новоукраїнка

147 с Першозванівка

148 с Шевченкове

Купріянівська сільська рада

149 с Купріянівка

150 с Бекарівка

151 с Кіровське

152 с Троянди

153 с Яковлеве

Любимівська сільська рада

154 с Любимівка

155 с Веселотернувате

156 с Вишняки

157 с Вільнянка

158 с Гарасівка

159 с Грізне

160 с Дерезівка

161 с Новотроїцьке

162 с Петрівське

163 с Скелювате

Люцернянська сільська рада

164 с Люцерна

165 с Богатирівка

166 с Вільногрушівське

167 с Вільноуланівське

Максимівська сільська рада

168 с Максимівка

169 с Козаче

170 с Крутий Яр

171 с Новофедорівка

172 с Трудолюбівка

173 с Уральське

Матвіївська сільська рада

174 с Матвіївка

Михайлівська сільська рада

175 с Михайлівка

176 с Андріївка

177 с Василівське

178 с Вільноандріївка

179 с Вільнокур'янівське

180 с Георгіївське

181 с Запорізьке

182 с Криничне

183 с Нагірне

184 с Сергіївка

185 с Соколівка

Михайло-Лукашівська сільська рада

186 с Михайло-Лукашеве

187 с Миролюбівка

188 с Нововасилівське

189 с Новомихайлівське

Московська сільська рада

190 с Московка

191 с Благовіщенське

192 с Веселівське

193 с Микільське

194 с Райське

195 с Укромне

Новогупалівська сільська рада

196 с Новогупалівка

197 с Аграфенівка

198 с Козаківське

199 с Якимівське

Павлівська сільська рада

200 с Павлівське

201 с Біляївка

202 с Вишневе

203 с Задорожнє

204 с Зелене

205 с Значкове

206 с Нововасилівка

207 с Новоселівка

208 с Поди

209 с Резедівка

210 с Роздолля

211 с Спасівка

Петро-Михайлівська сільська рада

212 с Петро-Михайлівка

213 с Грушівка

214 с Круглик

215 с Улянівка

Привільненська сільська рада

216 с Привільне

217 с Богданівка

218 с Васильківське

219 с Терсянка

Солоненська сільська рада

220 с Солоне

Тернівська сільська рада

221 с Тернівка

222 с Великодубове

223 с Губенське

224 с Придолинівка

225 с Шевченка

226 с Якимівка

Гуляйпільський район
 (центр - м Гуляйполе)

Гуляйпільська міська рада

227 м Гуляйполе

228 с Веселе

229 с Затишшя

230 с Зелений Гай

231 с Марфопіль

Залізнична селищна рада

232 смт Залізничне

Верхньотерсянська сільська рада

233 с Верхня Терса

234 с Гірке

235 с Криничне

236 с Цвіткове

Воздвижівська сільська рада

237 с Воздвижівка

238 с Жовтневе

239 с Прилуки

Добропільська сільська рада

240 с Добропілля

241 с Варварівка

242 с Нове Запоріжжя

Долинська сільська рада

243 с Долинка

244 с Бабаші

245 с Копані

246 с Рівне

Дорожнянська сільська рада

247 с Дорожнянка

Комсомольська сільська рада

248 с-ще Комсомольське

Любимівська сільська рада

249 с Любимівка

Малинівська сільська рада

250 с Малинівка

Мирненська сільська рада

251 с Мирне

252 с Загірне

253 с Чарівне

Новозлатопільська сільська рада

254 с Новозлатопіль

255 с Вишневе

256 с Новоукраїнське

257 с Степове

Новомиколаївська сільська рада

258 с Новомиколаївка

259 с Нововасилівське

260 с Новогригорівка

261 с Новоіванівка

Петрівська сільська рада

262 с Петрівка

263 с Зелене

264 с Староукраїнка

Полтавська сільська рада

265 с Полтавка

266 с Ольгівське

267 с Охотниче

Приютненська сільська рада

268 с Приютне

269 с Левадне

270 с Новодарівка

271 с Ремівка

Рівнопільська сільська рада

272 с Рівнопілля

273 с Яблукове

Темирівська сільська рада

274 с Темирівка

275 с Обратне

Успенівська сільська рада

276 с Успенівка

277 с Красногірське

278 с Нове

279 с Новоуспенівське

280 с Павлівка

281 с Привільне

282 с Рибне

283 с Солодке

Червоненська сільська рада

284 с-ще Червоне

285 с Степанівка

Запорізький район
 (центр - м Запоріжжя)

Балабинська селищна рада

286 смт Балабине

Кушугумська селищна рада

287 смт Кушугум

Малокатеринівська селищна рада

288 смт Малокатеринівка

Августинівська сільська рада

289 с Августинівка

290 с-ще Відрадне

291 с Івангород

292 с Лемешинське

293 с Новоселище

294 с Привітне

295 с Світанок

Біленьківська сільська рада

296 с Біленьке

297 с Червонодніпровка

Веселівська сільська рада

298 с Веселе

299 с Надія

300 с Нововознесенка

301 с Новодніпровка

302 с Петропавлівка

303 с Петропіль

304 с Урицьке

305 с Червоний Яр

Володимирівська сільська рада

306 с Володимирівське

307 с Дніпрельстан

Григорівська сільська рада

308 с Григорівка

309 с Веселянка

310 с Запорожець

311 с-ще Річне

Долинська сільська рада

312 с Долинське

313 с Бабурка

314 с-ще Високогірне

315 с-ще Канцерівка

316 с Нове Запоріжжя

317 с Новослобідка

318 с Хортиця

Лисогірська сільська рада

319 с Лисогірка

320 с Біленьке Перше

321 с Канівське

Лукашівська сільська рада

322 с Лукашеве

323 с Кірове

324 с Придніпровське

325 с Радянське

Мар'ївська сільська рада

326 с Мар'ївка

327 с Новосергіївка

328 с Смоляне

329 с Уділенське

Миколай-Пільська сільська рада

330 с Миколай-Поле

331 с Дніпрові Хвилі

332 с Долинівка

333 с Крилівське

334 с Морозівка

335 с Новопетрівка

336 с Федорівка

337 с Яворницьке

Наталівська сільська рада

338 с Наталівка

339 с-ще Івано-Ганнівка

340 с Лежине

341 с Новостепнянське

342 с Черепівське

Новоолександрівська сільська рада

343 с Новоолександрівка

344 с Новооленівка

345 с Юльївка

Розумівська сільська рада

346 с Розумівка

347 с Нижня Хортиця

Сонячна сільська рада

348 с-ще Сонячне

349 с Малишівка

350 с Петрівське

351 с Ручаївка

Степненська сільська рада

352 с Степне

353 с-ще Ростуще

354 с Шевченківське

Широківська сільська рада

355 с Широке

356 с Водяне

Кам'янсько-Дніпровський район
 (центр - м Кам'янка-Дніпровська)

Кам'янсько-Дніпровська міська рада

357 м Кам'янка-Дніпровська

Благовіщенська сільська рада

358 с Благовіщенка

359 с Шлях Ілліча

Великознам'янська сільська рада

360 с Велика Знам'янка

361 с Новоолексіївка

Водянська сільська рада

362 с Водяне

Дніпровська сільська рада

363 с Дніпровка

364 с Мічуріна

Заповітненська сільська рада

365 с-ще Заповітне

366 с Петрівське

Іванівська сільська рада

367 с Іванівка

Нововодянська сільська рада

368 с Нововодяне

369 с Новоукраїнка

370 с Примірне

Новодніпровська сільська рада

371 с Новодніпровка

372 с Гуртове

373 с Подове

374 с Цвіткове

Куйбишевський район
 (центр - смт Куйбишеве)

Комиш-Зорянська селищна рада

375 смт Комиш-Зоря

Куйбишевська селищна рада

376 смт Куйбишеве

377 с Грузьке

378 с Дубове

379 с Трудове

380 с Червоне Озеро

Білоцерківська сільська рада

381 с Білоцерківка

382 с Черешневе

Більманська сільська рада

383 с Більманка

384 с Десятиріччя Жовтня

Благовіщенська сільська рада

385 с Благовіщенка

386 с Новокам'янка

Вершинська сільська рада

387 с Вершина

388 с Очеретувате

Гусарківська сільська рада

389 с Гусарка

390 с Ленінське

Зразківська сільська рада

391 с Зразкове

392 с Верхньодрагунське

393 с Діброва

394 с Зелений Гай

Ланцівська сільська рада

395 с Ланцеве

Мар'янівська сільська рада

396 с Мар'янівка

397 с Мирське

398 с Пробудження

Новоукраїнська сільська рада

399 с Новоукраїнка

400 с Березівка

401 с Веселоіванівське

402 с Гоголівка

Смирновська сільська рада

403 с Смирнове

404 с Вершина Друга

405 с Олексіївка

Смілівська сільська рада

406 с Сміле

407 с Самійлівка

408 с Світле

409 с Червоноселівка

Титовська сільська рада

410 с Титове

Шевченківська сільська рада

411 с Шевченківське

412 с Руденка

413 с Тернове

414 с Труженка

Мелітопольський район
 (центр - м Мелітополь)

Мирненська селищна рада

415 смт Мирне

Астраханська сільська рада

416 с Астраханка

417 с Арабка

418 с Борисівка

419 с Свободне

Вознесенська сільська рада

420 с Вознесенка

Костянтинівська сільська рада

421 с Костянтинівка

Мордвинівська сільська рада

422 с Мордвинівка

Новгородківська сільська рада

423 с Новгородківка

424 с Високе

425 с-ще Малий Утлюг

426 с Маяк

427 с Новоякимівка

428 с-ще Степне

Новенська сільська рада

429 с-ще Нове

430 с Данило-Іванівка

431 с-ще Зелене

432 с-ще Садове

433 с Тащенак

Новобогданівська сільська рада

434 с Новобогданівка

435 с-ще Відродження

436 с Першостепанівка

437 с Привільне

438 с Троїцьке

Новомиколаївська сільська рада

439 с Новомиколаївка

440 с Зеленчук

441 с Першотравневе

442 с Південне

443 с Східне

444 с-ще Трудове

Новопилипівська сільська рада

445 с Новопилипівка

446 с Оленівка

447 с-ще Соснівка

448 с Тихонівка

Полянівська сільська рада

449 с Полянівка

450 с Верховина

451 с Золота Долина

452 с Лазурне

453 с Мар'ївка

Промінівська сільська рада

454 с Промінь

455 с Берегове

456 с Відрадне

457 с Привільне

458 с Совєтське

459 с Українське

460 с Широкий Лан

461 с Ясне

Світлодолинська сільська рада

462 с Світлодолинське

463 с Кам'янське

464 с Орлове

465 с Прилуківка

466 с Травневе

Семенівська сільська рада

467 с Семенівка

468 с Обільне

469 с Рівне

470 с Тамбовка

Терпіннівська сільська рада

471 с Терпіння

472 с-ще Зарічне

473 с Лугове

474 с Північне

475 с Спаське

476 с Федорівка

Фруктівська сільська рада

477 с-ще Фруктове

478 с Долинське

479 с Кирпичне

480 с Ромашки

481 с Удачне

Михайлівський район
 (центр - смт Михайлівка)

Михайлівська селищна рада

482 смт Михайлівка

483 с Вовківка

484 с Жовтневе

485 с Нововолодимирівка

486 с Першотравневе

487 с Петрівка

Пришибська селищна рада

488 смт Пришиб

489 с Розівка

490 с Слов'янка

491 с Смиренівка

Бурчацька сільська рада

492 с Бурчак

Високівська сільська рада

493 с Високе

494 с Водне

495 с Рівне

496 с Солов'ївка

497 с Суворе

498 с Тракторне

499 с Трудолюбимівка

Любимівська сільська рада

500 с Любимівка

501 с Барвінівка

502 с Володимирівка

503 с Дніпровка

504 с Лиманівка

505 с Садове

506 с Українка

Мар'янівська сільська рада

507 с Мар'янівка

508 с Миколаївка

509 с Молодіжне

510 с Новомиколаївка

511 с Олександрівка

512 с Підгірне

513 с Солодке

Плодородненська сільська рада

514 с Плодородне

515 с Братське

516 с Зразкове

517 с Показне

518 с Радісне

Роздольська сільська рада

519 с Роздол

520 с Абрикосівка

521 с Виноградівка

522 с Вишнівка

523 с Завітне

524 с Кавунівка

525 с Нове Поле

526 с Трудовик

527 с Шевченка

Старобогданівська сільська рада

528 с Старобогданівка

Тимошівська сільська рада

529 с Тимошівка

Новомиколаївський район
 (центр - смт Новомиколаївка)

Новомиколаївська селищна рада

530 смт Новомиколаївка

531 с Михайлівське

532 с Островське

Тернуватська селищна рада

533 смт Тернувате

534 с Зарічне

535 с Косівцеве

536 с Придорожнє

Барвінівська сільська рада

537 с Барвінівка

538 с Василькове

539 с Зірниця

Веселогаївська сільська рада

540 с Веселий Гай

541 с Нововолодимирівка

Зеленівська сільська рада

542 с Зелене

543 с Благодатне

544 с Нове Поле

545 с Новокасянівка

546 с Рибальське

547 с Шевченківське

Любицька сільська рада

548 с Любицьке

549 с Данилівка

550 с Лісне

551 с Мирівка

Новоіванківська сільська рада

552 с Новоіванківка

553 с Богунівка

554 с Вільне

555 с Граничне

556 с Дудникове

557 с Каштанівка

558 с Олексіївка

559 с Петропавлівське

Підгірненська сільська рада

560 с Підгірне

561 с Дубовий Гай

562 с Листівка

563 с Миколаївка Друга

564 с Новосолоне

565 с Петропавлівка

566 с Родинське

567 с Сергіївка

Різдвянська сільська рада

568 с Різдвянка

Самійлівська сільська рада

569 с Самійлівка

570 с Бойкове

571 с Зорівка

572 с Світла Долина

Софіївська сільська рада

573 с Софіївка

574 с Горлицьке

575 с Кам'янка

576 с Кам'янувате

577 с Миколай-Поле

578 с Новогригорівка

579 с Садове

Сторчівська сільська рада

580 с Сторчове

581 с Берестове

582 с Богданівка

583 с Іванівське

Терсянська сільська рада

584 с Терсянка

585 с Вікторівка

586 с Воскресенка

587 с Заливне

588 с Зелена Діброва

589 с Кринівка

590 с Мар'янівка

591 с Ніженка

592 с Нововікторівка

593 с Розівка

594 с Тернівка

Трудова сільська рада

595 с-ще Трудове

596 с Голубкове

597 с Київське

598 с Новоукраїнка

599 с Сорочине

Оріхівський район
 (центр - м Оріхів)

Оріхівська міська рада

600 м Оріхів

Комишуваська селищна рада

601 смт Комишуваха

602 с Григорівське

603 с Одарівка

Білогір'ївська сільська рада

604 с Білогір'я

605 с Лугівське

606 с Новопокровка

Вільнянська сільська рада

607 с Вільнянка

608 с Василівське

609 с Обще

Димитровська сільська рада

610 с-ще Димитрове

611 с Червоний Жовтень

Кіровська сільська рада

612 с Кірове

613 с Любимівка

Копанівська сільська рада

614 с Копані

Малотокмачанська сільська рада

615 с Мала Токмачка

Микільська сільська рада

616 с Микільське

617 с Новосолошине

618 с Тимошівка

Мирненська сільська рада

619 с Мирне

Нестерянська сільська рада

620 с Нестерянка

Новоандріївська сільська рада

621 с Новоандріївка

622 с Щербаки

Новоданилівська сільська рада

623 с Новоданилівка

Новоіванівська сільська рада

624 с Новоіванівка

625 с Дружне

626 с Дудникове

627 с Кущове

Новопавлівська сільська рада

628 с Новопавлівка

Новоселівська сільська рада

629 с Новоселівка

630 с Єгорівка

Новотавричеська сільська рада

631 с-ще Новотавричеське

632 с Вільне

633 с-ще Кирпотине

634 с Оленівка

635 с Тарасівка

Новотроїцька сільська рада

636 с Новотроїцьке

637 с Блакитне

638 с Веселе

639 с Жовта Круча

640 с Новорозівка

641 с Славне

Новояковлівська сільська рада

642 с Новояковлівка

643 с Запасне

644 с Магдалинівка

645 с Новобойківське

Омельницька сільська рада

646 с Омельник

647 с Свобода

648 с Червоний Яр

649 с Широке

Преображенська сільська рада

650 с Преображенка

651 с Васинівка

652 с Червона Криниця

Щасливська сільська рада

653 с Щасливе

654 с-ще Калініна

655 с Новомихайлівка

656 с Трудолюбівка

Юрківська сільська рада

657 с Юрківка

Яснополянська сільська рада

658 с Ясна Поляна

659 с Трудооленівка

Пологівський район
 (центр - м Пологи)

Пологівська міська рада

660 м Пологи

Басанська сільська рада

661 с Басань

662 с Ульяновка

Вербівська сільська рада

663 с Вербове

Григорівська сільська рада

664 с Григорівка

Інженерненська сільська рада

665 с Інженерне

666 с Багате

667 с Новокарлівка

668 с Новофедорівка

669 с Павлівське

670 с Українське

Кінсько-Роздорівська сільська рада

671 с Кінські Роздори

672 с Лозове

673 с-ще Магедове

Костянтинівська сільська рада

674 с Костянтинівка

675 с Решетилівське

676 с Чумацьке

Новоселівська сільська рада

677 с Новоселівка

678 с Межиріч

679 с Шевченка

Пологівська сільська рада

680 с Пологи

681 с Івана Франка

Семенівська сільська рада

682 с Семенівка

683 с Дмитрівське

684 с Нова Дача

Тарасівська сільська рада

685 с Тарасівка

686 с Андріївське

687 с Романівське

688 с Шевченкове

Чапаєвська сільська рада

689 с Чапаєвка

Чубарівська сільська рада

690 с Чубарівка

691 с Балочки

692 с Бурлацьке

693 с Золота Поляна

694 с Красноселівка

695 с Тернове

696 с Хліборобне

697 с Чкалова

Приазовський район
 (центр - смт Приазовське)

Нововасилівська селищна рада

698 смт Нововасилівка

699 с-ще Жовтневе

700 с Новоолександрівка

701 с Південне

Приазовська селищна рада

702 смт Приазовське

703 с Білорічанське

704 с Вишневе

705 с Гамівка

706 с Новоіванівка

707 с Таврійське

Бесідівська сільська рада

708 с Бесідівка

709 с Ганно-Опанлинка

Богданівська сільська рада

710 с Богданівка

711 с Степанівка Друга

Ботіївська сільська рада

712 с Ботієве

713 с Бабанівка

714 с Строганівка

Володимирівська сільська рада

715 с Володимирівка

Воскресенська сільська рада

716 с Воскресенка

717 с Іванівка

718 с Новомиколаївка

Ганнівська сільська рада

719 с Ганнівка

720 с Миколаївка

721 с Прудентове

Георгіївська сільська рада

722 с Георгіївка

Гірсівська сільська рада

723 с Гірсівка

Дівнинська сільська рада

724 с Дівнинське

Дмитрівська сільська рада

725 с Дмитрівка

Добрівська сільська рада

726 с Добрівка

727 с Новопокровка

Дунаївська сільська рада

728 с Дунаївка

729 с Вікторівка

Маківська сільська рада

730 с Маківка

Надеждинська сільська рада

731 с Надеждине

732 с Волна

Новокостянтинівська сільська рада

733 с Новокостянтинівка

734 с Ігорівка

Новоспаська сільська рада

735 с Новоспаське

736 с Громівка

737 с Мар'янівка

738 с Оріхівка

Олександрівська сільська рада

739 с Олександрівка

740 с Нечкине

Приморсько-Посадська сільська рада

741 с Приморський Посад

Розівська сільська рада

742 с Розівка

743 с Калинівка

Степанівська Перша сільська рада

744 с Степанівка Перша

745 с Миронівка

Федорівська сільська рада

746 с Федорівка

Чкаловська сільська рада

747 с Чкалове

Шевченківська сільська рада

748 с Шевченка

749 с Петрівка

Приморський район
 (центр - м Приморськ)

Приморська міська рада

750 м Приморськ

751 с Комишуватка

752 с-ще Набережне

753 с-ще Подспор'є

Банівська сільська рада

754 с Банівка

Борисівська сільська рада

755 с Борисівка

756 с Азов

757 с Лозанівка

Вячеславська сільська рада

758 с Вячеславка

759 с Маринівка

Гюнівська сільська рада

760 с Гюнівка

761 с Радолівка

Єлизаветівська сільська рада

762 с-ще Єлизаветівка

763 с Єлизаветівка

764 с Підгірне

Єлисеївська сільська рада

765 с Єлисеївка

Зеленівська сільська рада

766 с Зеленівка

767 с-ще Нельгівка

768 с Нельгівка

Інзівська сільська рада

769 с Інзівка

Коларівська сільська рада

770 с Коларівка

Мануйлівська сільська рада

771 с Мануйлівка

772 с Калинівка

773 с Петрівка

Новоолексіївська сільська рада

774 с Новоолексіївка

775 с Лозуватка

Орлівська сільська рада

776 с Орлівка

777 с Райнівка

Партизанська сільська рада

778 с Партизани

Преславська сільська рада

779 с Преслав

Юр'ївська сільська рада

780 с Юр'ївка

Розівський район
 (центр - смт Розівка)

Розівська селищна рада

781 смт Розівка

782 с Луганське

783 с Першотравневе

Азовська сільська рада

784 с-ще Азов

785 с Антонівка

786 с-ще Мирне

Вишнюватська сільська рада

787 с Вишнювате

788 с Біловеж

789 с Вільне

790 с Листвянка

Карло-Лібкнехтівська сільська рада

791 с Карла Лібкнехта

792 с Новгород

793 с Урицьке

Кузнецівська сільська рада

794 с Кузнецівка

795 с Багатівка

796 с Зоряне

Новомлинівська сільська рада

797 с Новомлинівка

798 с Новодворівка

Пролетарська сільська рада

799 с Пролетарське

800 с Зеленопіль

801 с Маринопіль

802 с Надійне

Солодководненська сільська рада

803 с Солодководне

804 с Верхівка

805 с Жовтневе

806 с Запорізьке

807 с Іванівка

808 с Кобильне

Токмацький район
 (центр - м Токмак)

Молочанська міська рада

809 м Молочанськ

Балківська сільська рада

810 с Балкове

811 с Гришине

812 с Козолугівка

813 с Світле

Виноградненська сільська рада

814 с Виноградне

815 с Чапаєвка

Долинська сільська рада

816 с Долина

817 с Левадне

818 с Любимівка

819 с Рибалівка

Жовтнева сільська рада

820 с Жовтневе

821 с Заможне

822 с Кутузівка

823 с Садове

824 с Червоногірка

825 с Шевченкове

Кіровська сільська рада

826 с Кірове

827 с Грушівка

828 с Могутнє

829 с Розкішне

830 с Ударник

831 с-ще Ювілейне

Коханівська сільська рада

832 с Кохане

833 с Вишневе

834 с Новолюбимівка

Новенська сільська рада

835 с Нове

836 с Мирне

837 с Пшеничне

838 с Рівне

839 с Харкове

840 с Чистопілля

Новомиколаївська сільська рада

841 с Новомиколаївка

842 с Веселе

843 с Запоріжжя

844 с Курошани

845 с Мостове

846 с Українка

Новопрокопівська сільська рада

847 с Новопрокопівка

848 с Ільченкове

849 с Роботине

850 с Солодка Балка

Остриківська сільська рада

851 с Остриківка

852 с Іванівка

853 с Лугівка

854 с Снігурівка

855 с Трудове

856 с Урожайне

857 с Фабричне

Очеретуватська сільська рада

858 с Очеретувате

859 с Скелювате

Таврійська сільська рада

860 с Таврія

861 с Зелений Гай

862 с Комсомольське

863 с Новогорівка

864 с Переможне

865 с Чорноземне

Чернігівський район
 (центр - смт Чернігівка)

Чернігівська селищна рада

866 смт Чернігівка

867 с-ще Верхній Токмак Перший

868 с-ще Верхній Токмак Другий

869 с Котлярівка

870 с Могиляни

871 с Пірчине

872 с Чернігово-Токмачанськ

Богданівська сільська рада

873 с Богданівка

874 с Бойове

875 с Замістя

876 с Зелений Яр

877 с Мокрий Став

Верхньотокмацька сільська рада

878 с Верхній Токмак

879 с Нижній Токмак

Владівська сільська рада

880 с Владівка

881 с Степове

Новоказанкуватська сільська рада

882 с Новоказанкувате

883 с Крижчене

884 с Петровське

Новомихайлівська сільська рада

885 с Новомихайлівка

Новополтавська сільська рада

886 с Новополтавка

887 с Зоря

Обіточненська сільська рада

888 с Обіточне

889 с Салтичія

Панфілівська сільська рада

890 с Панфілівка

891 с Калинівка

892 с-ще Красне

893 с Олександрівка

894 с Тарасівка

Просторівська сільська рада

895 с Просторе

896 с Довге

897 с Квіткове

898 с Розівка

Стульневська сільська рада

899 с Стульневе

900 с Кам'янка

901 с-ще Стульневе

Широкоярська сільська рада

902 с Широкий Яр

903 с Балашівка

904 с Благодатне

905 с Ланкове

906 с Хмельницьке

Якимівський район
 (центр - смт Якимівка)

Кирилівська селищна рада

907 смт Кирилівка

908 с Лиманське

Якимівська селищна рада

909 смт Якимівка

Атманайська сільська рада

910 с Атманай

911 с Вовче

912 с Нове

913 с Солоне

Володимирівська сільська рада

914 с Володимирівка

915 с Олександрівка

916 с Юр'ївка

Горьківська сільська рада

917 с-ще Максима Горького

918 с Весняне

919 с Михайлівське

920 с Степове

Давидівська сільська рада

921 с Давидівка

922 с Андріївка

923 с Вовчанське

Новоданилівська сільська рада

924 с Новоданилівка

925 с Велика Тернівка

926 с Ганнівка

927 с Єлизаветівка

928 с Семихатки

Охрімівська сільська рада

929 с Охрімівка

930 с Косих

Переможненська сільська рада

931 с-ще Переможне

932 с-ще Трудове

933 с-ще Якимівське

Радивонівська сільська рада

934 с Радивонівка

935 с Богатир

936 с Ленінське

937 с Перемога

938 с Тимофіївка

Розівська сільська рада

939 с Розівка

940 с Дружба

941 с Зірка

942 с Червоне

Червоноармійська сільська рада

943 с Червоноармійське

944 с Гвардійське

945 с Зернове

Чорноземненська сільська рада

946 с Чорноземне

947 с Куйбишеве

948 с Петрівка

949 с Шевченка

Шелюгівська сільська рада

950 с Шелюги

951 с Мала Тернівка

 

 

Запорізька область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Запорізька область



Герб Запорізької області Прапор Запорізької області

Основні дані
Прізвисько: —
Країна: Україна
Утворена: 10 січня 1939 року
Код КОАТУУ: 23000
Населення: ▼ 1794384 (на 1.10.2011)
Площа: 27180 км²
Густота населення: 66 осіб/км²

Телефонні коди: +380-61
Обласний центр: Запоріжжя
Райони: 20
Міста:

обласного значення
районного значення
5
9
Райони в містах: 7
Смт: 23
Села: 872
Селища: 46
Селищні ради: 23
Сільські ради: 263
Номери автомобілів: AP
Інтернет-домени: zaporizhzhe.ua; zp.ua

Обласна влада
пр. Леніна, 164, м. Запоріжжя, 69107
Веб-сторінка: http://www.zoda.gov.ua
Голова ОДА: Пеклушенко Олександр Миколайович
Рада: Запорізька обласна рада
Голова ради: Матвиенко Павел Дмитриевич


Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року.[1] Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

Географія
[ред.]
Площа

Територія області займає 27,18 тис. кв. км, що становить 4,5% території України.
[ред.]
Рельєф

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні.

Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення в зв’язку з проблемою меліорацією степу та його інтенсивнішого використання.

Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Найбільше підвищена місцевість у середньо – східній частині області. Це так звана Приазовська височина. Яка простягається на схід і на території Донецької області стискається з донецьким кряжем. На півдні, між приазовською височиною і Азовським морем, розташована західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше р. Молочної переходить у Причорноморську. Ця остання в північно – східному напрямі зливається із запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно – східними окраїнами Придніпровської височини.

Таким чином, територія Запорізької області складається з двох виразних геоморфологічних частин: окраїн Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктуро відповідають південно – східній частині Українського кристалічного масиву, і окраїн приморських (Приазовської і Причорноморської) рівнин, які розташовані в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв’язуються третьою – Запорізькою внутрішньою рівниною.
Західна частина Приазовської височини

Приазовська височина – головний вододіл області. З нього беруть початок ріки дніпровської системи і Азовського басейну. Цей вододіл являє собою рівнинний степ. На території Куйбишевського району знаходиться найвища точка області – природна гора Могила – Бельмак, яка підноситься над рівнем моря на 327 м. від неї в напрямі на захід по вододільній лінії простягається ще ціляй ряд таких природних підвищень. Це Могила – Токмак, Салтичія, Зелена, Корсак, Куксунгур, Камяна. Усі ці підвищення -могили являють собою рештки кристалічних порід, що становлять основу нині цілком зруйнованих, але колись могутніх гір.

Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний - похилі ший і більш видовжений. Тривала водна ерозія розчленувала вододіл та схили підвищення і сформувала на них річкові долини, численні балки і невеликі яри. Врізуючись у стародавні відклади, долини іноді досягають значної глибини. Кристалічні породи нерідко утворюють пороги і водоспади в руслах рік, а на схилах химерні скелі, які надають ландшафту химерного вигляду.

Найбільше розчленування поверхні Приазовської височини спостерігається в басейнах рік Обиточної і Берди. Значне воно і в останній частині височини. Це привило до утворення другорядних вододілів, найважливіші з яких розташовані між бардою і Кальміусом, Обиточною і Лозоваткою та Лозоваткою і Молочною. Висота цих вододілів від 50 до 100 м. Дно річкових долин і балок в області головного вододілу значно нахилене. Долини тут вузькі, а заплавні тераси відсутні. Це свідчить про сучасне повільне підняття Приазовської височини і зв’язане з ним оновлення рельєфу. Їх можна зустрічати не лише в річкових долинах, а й у балках. Такі утворення особливо характерні для приморської низовинної смуги.
Західна частина Приазовської рівнини

Приазовська височина на південь поступово переходить у Приазовську берегову рівнину. Межа між ними встановлюється по південних виходах кристалічних порід – по лінії с. Осипенко (на р. Берді), північніше с. Ольгине, через Андріївку. Основний елемент рельєфу – долинно – балочні форми, важливою особливістю яких є терасованість схилів. У долинах рік Корсак і Домузли можна бачити перші надзаплавні тераси, а по Молочній, Обиточній і Берді – перші і другі. Так, долина р. Берди в області рівнини має широку (до 4 км) заплавну терасу і дві надзаплавних. Останні спостерігаються у вигляді окремих фрагментів. Через асиметрію долини р. Молочної правобережні ерозійні тераси дуже зруйновані. Проте на цьому схилів в середній течії ріки поширені зсувні тераси.

На узбережжі Азовського моря розвинені зсувні утворення, які створили два своєрідних геоморфологічних ландшафти в районах Ногайськ – Бердянськ і Ботєве – Приморський Посад. На захід від гирла р. Корсак зсувні явища привели до утворення системи добре виявлених псевдо терас, з яких перша, що утворилась наприкінці ХІХ ст., зсунулась у море і розмита ним, а друга ще тільки формується. На початку 1957 р. тут відбулося нове сповзання узбережжя, яке супроводи лось бурхливим переміщенням верхньої товщі порід у вертикальному напрямі.

Крім ерозійних і зсувних явищ, спричинених дією наземних і підземних вод, для цього района характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просуванні моря в бік суші. Це особливо виразно спостерігається на південно – західному узбережжі області, де поблизу Молочного лиману на очах одного покоління море відвоювало значну частину території приморського села.

Помітний наступ моря на сушу обумовлюється повільним віковим опусканням Приазовської берегової рівнини. Цим пояснюється й утворення лиманів у гирлових частинах Приазовських рік. Внаслідок акумулятивної діяльності моря виникло ряд кіс: Бердянська, Обиточна і Федотова з своїм продовженням – островом Бірючим.
Східна окраїна Причорноморської рівнини

Приазовська берегова рівнина поступово зливається з Причорноморською. Умовною межею між ними є ріки Білозерка й Молочна. Основною особливістю Причорноморської рівнини є майже ідеальна рівнинність місцевості. Тут ледве помітно різноманітять поверхню тільки невеликі, мілкі, блюдце подібні пониження - поди. Вони зосереджені між верхів'ями рік Білозерки та Великий і Малий Утлюк, де на площі понад 600 кв. км розташована група 50 подів.

Ця частина Причорноморської рівнини в межах області найбільше піднята над рівнем моря. Абсолютні висоти досягають 85 – 100 м, а на правому березі ріки Молочної до 115 м. У південно – західному напрямі поверхня поступово знижується. Найбільш помітне розчленування рельєфу спостерігається в верхів'ях ріки Білозерки та на правому березі р. Молочної, прорізаному численними короткими, але глибокими балками і ярами.
Запорізька внутрішня рівнина

Хоч Запорізька внутрішня рівнина і є продовженням Причорноморської, проте за своїм походженням відрізняється від неї. Вона відповідає зниженню кристалічних порід у фундаменті українського кристалічного масиву, яке поділяє його на Приазовську і Придніпровську частини. Це зниження виповнене морськими осадами, сучасна поверхня яких є однією з найбільш рівнинних на Україні. Рівнина має похил з півдня на північ. Найбільші висоти (до 240 м) розташовані на межі з Приазовською височиною, а найменші (до 65 м) – за межами області в долині річки Самари. По цій рівнині протікають невеликі ріки системи Дніпра, які беруть свій початок на Приазовській височині. У західній частині рівнина оконтурена долиною Дніпра, озероподібне розширення якої тут обмежене рікою Конкою. Тепер воно заповнене водами Каховського водосховища.

На лівому схилі цього водосховища від с. Балки до Кам'янки – Дніпровської виділяється довга й широка надзаплавна дніпровська тераса, яка відома під назвою Кам'янського поду. На цьому між селами Іванівкою і Водяним та Кам'янкою – Дніпровською розташовані масиви піщаних Кучугур, які мають типово дюнний характер.

Долини рік, що прорізають Запорізьку внутрішню рівнину, мають, як і долина Дніпра, озероподібні розширення. Так, наприклад, на р. Конка з її широкою і мілкою долиною одне розширення знаходиться поблизу м. Оріхова. Воно тяниться на 8 км і досягає в ширину 2 км. Далі долина різко звужується і знову розширюється біля села с. Комишевахи, утворюючи друге, трохи менше за попереднє озероподібне розширення, яке біля с. Малокатеринівки відкривається в широку долину Дніпра. Такі розширення спостерігаються також по річкових долинах рік цієї рівнини Жеребець, Гайчур і Терса. Можливо, тут існували озерні басейни, які в більш вологі періоди були з’єднані суцільними водними потоками, що утворились у ріки.
Південно — східна окраїна Придніпровської височини

У межі Запорізької області своєю південно – східною окраїною вдається Придніпровська височина. Її хвиляста поверхня поступово знижується в бік Дніпра. Поблизу правого берега вона має підвищення до 125 – 140 метрів, а на лівому – 110 – 125 м.

Ріка Дніпро, прорізавши цю височину, у минулому утворювала в своєму руслі дев'ять відомих дніпровських порогів. Тепер вони лежать на дні озера яке створене підпором води дніпровської греблі, побудованої на останньому порозі.

Дніпро, вирвавшись із тісних гранітних обіймів кристалічного масиву, за порогами утворює найбільший на Дніпрі острів, названий Хортицею. Він, як величезний корабель з кристалічних порід, поділяє ріку на два рукави – Старий і Новий Дніпро. Ці породи виходили і в руслі нижнього Дніпра, утворюючи забори і перекати, а в руслах пересихаючих рік - окремі скелі.

На правому схилі долини Дніпра спостерігається надзаплавні тераси, які у вигляді окремих островів добре виявлені в районі сіл Розумівки й Біленького.

Південніше с. Біленького на правому схилі долини Дніпра розвинені зсувні тераси, які являють собою хаотичне скупчення різних уступів, що заросли чагарниками.

Запорізьке правобережжя Дніпра значно розчленоване балками та ярами.
[ред.]
Водоймища

Головна річка – Дніпро з великим Каховським водосховищем. Найбільшою його притокою є Конка (149 км ). Вздовж узбережжя Азовського моря – лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок завдовжки понад 10 км. кожна. У межах області розташовано 846 озер та 27 водосховищ.
[ред.]
Клімат

Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня –4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні – суховії, періодично – “чорна буря”. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.
[ред.]
Природні ресурси

Фізична карта Запорізької області.
[ред.]
Природно-рекреаційний потенціал

Бердянськ – рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси – солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка – приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва.
[ред.]
Корисні копалини

Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає:
пегматит – 88,06%,
апатит – 63,42%,
марганцева руда – 69,1%,
вторинні каоліни – 22,9%,
вогнетривкі глини – 8,6%.
[ред.]
Флора

У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але якщо Ви маєте можливість уважно вивчити фотографії Запоріжжя часів будови ДніпроГЕСу, побачите голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев зустрічалися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя - дуб, верба, дика груша, липа, глід. Аморфа кущова Amorpha fruticosal L - рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є полновластним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд.
[ред.]
Фауна

Спостерігається покращання стану популяції таких мисливських тварин, як заєць-русак, кабан, фазан. Збільшення популяцій склало відповідно 8,5%; 8,0% та 1,0%. На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий. На території Запорізької області мешкають наступні види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська (комахоїдні), мишівка степова, тушканчик великий (гризуни),азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перев’язка звичайна, борсук звичайний, видра річкова (хижі). Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства. Основними об’єктами полювання в області є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, дикий кабан, козуля, єнотоподібний собака, вовк, ондатра. З метою відтворення рибних популяцій в районі Каменських та Іванівських Кучугур, Василівській та Новопавловській затоках Каховського водосховища та в затоках Безіменна й Лишня Запорізького водосховища були виставлені штучні нерестові гнізда. На Запорізькому водосховищі штучними гніздами користувалася лише плітка, в середній частині Каховського водосховища – лящ, плітка, у Василівській та Новопавлівській затоках нересту риб не відмічено. В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений. Природно-заповідний фонд Площа природно-заповідного фонду Запорізької області становить 54,886 тис. га (310 об’єктів), в тому числі об’єкти загальнодержавного значення, що складають 2,02% загальної площі області.
[ред.]
Історія

Після татаро-монгольської навали 1237-1240 рр. територія Запорізького краю на два століття увійшла до складу Золотої Орди.

У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра увійшли до складу Кримського ханства. З кінця XV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.

Природно-географічні та історичні умови у XV - XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.

Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва - Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах - європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. В ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.

Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу - самої могутньої гідроелектростанції у Європі на той час. Поряд прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний II Світовою війною.

Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу - ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії – електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.
[ред.]
Адміністративно-територіальний поділ

20 адміністративних районів, 5 міст обласного підпорядкування (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Токмак і Енергодар), 9 міст районного підпорядкування, 23 селища міського типа, 921 сільський населений пункт. Адміністративний центр місто Запоріжжя.
[ред.]
Населення

Чисельність наявного населення області за станом на 01.01.2005 склала 1877,2 тис. осіб (4 % населення України, 9 місце).

Кількість міського населення, склаладає 1458,2 тис.осіб, або 76% загальної чисельності по області, сільського – 471,0 тис.осіб, або 24%.

Кількість чоловіків становить 886,6 тис.осіб, або 46%, жінок – 1042,6 тис. осіб, або 54%.

Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року складала 1926,8 тис.осіб, в тому числі міське населення – 1452,8, або 75,4, сільське – 474,0 тис.осіб, або 24,6 %; чоловіки – 884,2 або 45,9%, жінки – 1042,6 тис.осіб, або 54,1% .

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становить 1364,1 тис.осіб, або 70,8% загальної кількості населення .

Національний склад населення Запорізької області станом на 2001 рік [2]№ Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 364 095 70,80%
2 Росіяни 476 748 24,74%
3 Болгари 27 764 1,44%
4 Білоруси 12 655 0,66%
5 Вірмени 6 411 0,33%
6 Татари 5 177 0,27%
7 Євреї 4 353 0,23%
8 Грузини 3 899 0,20%
9 Азербайджанці 2 490 0,13%
10 Молдавани 2 476 0,13%
11 Iншi 20 742 1,08%
Разом 1 926 810 100%


Мовний склад населення області характеризувався такими даними: українську мову вважають рідною 50,2 %. Російську мову визначили як рідну 48,2 % населення.

Чисельність населення, яке має вищу та повну загальну середню освіту, складає 1203,1 тис.осіб.

Кількість чоловіків та жінок, які перебувають у шлюбі, склаладає 952,7 тис.осіб.
[ред.]
Економіка
[ред.]
Промисловість

Промисловий і будівельний бум мав місце на початку 30-х років ХХ ст. з уведенням в експлуатацію Дніпровської гідроелектростанції. У регіоні був створений потужний металургійний комплекс, подальшого розвитку дістало машинобудування. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи.

Нині промисловість Запорізької області - потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є Запорізька атомна станція. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 56%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, функціонує 875 малих промислових підприємств.

Серед ста найбільших промислових підприємств України в верхній частині списку стійко зберігають своє місце «Запорожсталь», що є єдиним в Україні підприємством по виробництву тонколистового прокату з неіржавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям; «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». У обласному машинобудуванні слід виділити СП «АвтоЗАЗ-Daewoo», створене на базі Запорізького автомобільного заводу «АВТОЗАЗ», а також Мелітопольського моторного і ряду суміжних заводів спільно з південнокорейською фірмою «Daewoo Heavy Industries». Що веде підприємство області по виробництву засобів оборони державне підприємство «Іскра». Продукція підприємства має попит на зовнішніх ринках. Запорізький абразивний комбінат провідне підприємство країни по виробництву інструменту на основі синтетичного корунду. ВАТ «Запорожтрансформатор» спеціалізується на виробництві унікальних силових трансформаторів по індивідуальних замовленнях і є найбільшим серед всіх країн СНД. Хімічну промисловість в області представляють 8 підприємств, найбільший з них ПО «Кремнійполімер», провідний виробник в Україні каучуків і пластиків на основі кремнийполимера.
[ред.]
Сільське господарство

Запорізька область проводить близько 3,5% валової продукції сільського господарства України. У області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.
[ред.]
Будівництво
[ред.]
Фінансові заклади

Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною інфраструктурою. В регіоні працює 53 банки і банківських установ, з яких 5 є регіональними самостійними банками. Такі регіональні банки, як «Індустріалбанк», «Металург» та «АвтоЗАЗбанк», відповідно до своїх загальних активів (понад 20 млн. дол.) віднесені до групи «великих банків» України. Більшість банків регіону (такі, як «Індустріалбанк», «Металург», «Укрексімбанк», «Вабанк», «Муніципальний», тощо) мають кореспондентські відносини з провідними банками Європи та світу, що свідчить про довіру до фінансово-кредитної системи області з боку іноземних партнерів, а також гарантує подальший розвиток цієї сфери народного господарства.

Один зі світових лідерів фінансової діяльності – фінансова група «Райффайзенбанк» відкрила своє представництво в м. Запоріжжі.

Страхову діяльність в області здійснює 13 місцевих страхових компаній та 50 філій, представництв, відділів, з яких 20 – структурні підрозділи з інших регіонів України.

Додатково страхування експортних кредитів спирається на автоматичне перестрахування провідних німецьких, французьких та американських компаній, таких як концерн «Герлінг», групи «Скор», «Сент-Пол», «Ерк-Франкона». Сумарні страхові фонди партнерів Транснаціональної страхової групи «Індержстрах» складають десятки мільярдів доларів.

Партнерські взаємовідносини провідних регіональних страхових компаній із найбільшими страховими та перестраховочними компаніями України та світу дозволяють приймати на страхування великі майнові й фінансові ризики підприємств регіону та інвесторів
[ред.]
Транспорт та зв’язок

Основні залізничні вузли – Мелітополь, Запоріжжя, Бердянськ. Розвинений автомобільний транспорт.Мережа шосейних доріг довжиною 6683,0 км. зв’язує всі населені пункти області.Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, Харків-Сімферополь-Севастополь, Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя. Велике значення має морський транспорт (головний порт області – Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Повітряні лінії зв’язують Запоріжжя з багатьма великими містами України. Аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська також має статус міжнародного та є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти. Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.
[ред.]
Соціально-гуманітарна сфера
[ред.]
Освіта

В області діє 672 загальноосвітні навчальні заклади. Дошкільних закладів 630, у яких виховується більше 40 тис. дітей. Діє 42 професійно-технічні навчальні заклади та 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. студентів, у тому числі з різних країн світу.

Вищі навчальні заклади (такі, як Запорізький національний технічний університет, Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія та інші) готують висококваліфіковані кадри спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, з них – один вищий III-IV рівня акредитації (Таврійська державна агротехнічна академія) та 6 закладів І-ІІ рівня акредитації.
[ред.]
Культура

Діяльність установ культури спрямовується на розвиток української культури та культури всіх національних груп, що проживають на території області. 533 масові бібліотеки. Книжковий фонд – 9,7 млн. примірників. Визнаний лідер бібліотечної справи - Обласна універсальна наукова бібліотека , її бібліотечний фонд складає 1,5 млн. примірників, з них 10 тис. рідкісних видань. 19 музеїв, 1 цирк, 5 театрів (у тому числі, 3 обласних, 2 муніципальних), філармонія, симфонічний оркестр, який вважається одним з кращих в Україні, 74 дитячих школи естетичного виховання.

Окрім державних установ культури, в області існують багато самодіяльних колективів, громадських творчих організацій, організацій національних меншин.
[ред.]
Релігія

24 грудня 1994 на засіданні Священного Синоду УПЦ МП вирішено освятити Мелітопольський чоловічий монастир Святого Савви Освяченого[3]. Це перший монастир, заснований на території Запорізької та Мелітопольської епархії. При монастирі працює центр реабілітації алкоголіків і наркоманів.
[ред.]
Туризм

Кам'яна могила

Найцікавіші об’єкти туризму:
Національний заповідник “Хортиця”;
Антропоморфні стели ІІІ–ІІ тис. до н.е.;
Кам’яні баби ХІ–VIII ст. до н.е.;
Козацька фортеця на острові Хортиця, реконструкція XV–XVIII ст.;
Святомиколаївський кафедральний собор 1836 р.;
Земська управа 1912 р. - нині Запорізький краєзнавчий музей;
Запорізький 700-річний дуб;
Музей історії запорозького козацтва;
Давні могили;
Захаріївська фортеця 1770 р.;
Собор св. О.Невського XVII ст.;
Історико-археологічний заповідник “Кам’яна могила”;
Краєзнавчі музеї;
Музей народної творчості та етнографії;
Дніпрогес - гребля гідроелектростанції, побудованої в 1927-1932 роках.
[ред.]
Спорт

В області працюють школа вищої спортивної майстерності, 16 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 45 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 63 дитячо-юнацьких підліткових клубів за місцем проживання, 10 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.
[ред.]
Засоби масової інформації

Станом на 01.02 2006 року в Запорізькій області зареєстровано 602 друкованих видань, з яких постійно видається 185 загальним тиражем близько 1 млн. 500 тисяч примірників. Серед них:
25 обласних, міськрайонних та районних газет комунальної власності (загальний тираж 114393 тисяч примірників);
38 загальнополітичних видань суб’єктів господарювання, громадських та інших організацій (загальний тираж 490244 примірників);
9 загальнополітичних видань партій і рухів (загальний тираж 31840 примірників);
20 видань виробничо-практичного характеру та з питань бізнесу (загальний тираж понад 50 тисячі примірників);
11 видань навчальних закладів (загальний тираж 19000 примірників);
6 журналів та альманахів (загальний тираж 20100 примірників);
6 дитячих видань (загальний тираж 28775 примірників);
32 рекламних, рекламно-інформаційних видань (загальний тираж 491000 примірників);
3 видання релігійного спрямування (загальний тираж 25000 примірників).

Окрім цього видаються розважальні, спеціалізовані та галузеві видання загальним накладом понад 30 тисяч примірників.

Із загальної кількості друкованих засобів масової інформації регіону українською мовою видається 17, двома мовами (державною, російською та мовами інших національних меншин) – 151, решта – винятково російськомовні.



Електронні:

В області здійснюють діяльність 20 телерадіокомпаній, які мають ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Найбільш розгалужену мережу мовлення в межах регіону (понад 70% території області) має Запорізька обласна державна телерадіокомпанія, котра щоденно має 2 години мовлення у метровому діапазоні на телеканалі УТ-1 та 8 годин мовлення в дециметровому діапазоні на каналі "Запоріжжя". Обласне радіо веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області в УКХ-діапазоні та на хвилях FM-радіо "Запоріжжя".

В районах області діють комунальні телекомпанії "Мелітополь-ТВ" (м. Мелітополь) та "ТВ-Бердянск" (м. Бердянськ), які засновані та утримуються органами місцевого самоврядування.

Найбільш потужними серед недержавних телекомпаній є: Запорізька незалежна телерадіокомпанія "ТВ-5" (працює в метровому та дециметровому діапазонах) та ТРК "Алекс" (веде мовлення в дециметровому діапазоні).

Серед приватних радіокомпаній найбільш вагомий інформаційний вплив на мешканців області має ТОВ "Радіо-три" (веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області протягом 6 годин на добу).

Інші телевізійні та радіокомпанії – це підприємства недержавної форми власності, які ведуть мовлення в межах населених пунктів або районів Запорізької області.

Це, зокрема, музичні FM-радіостанції (РК "Великий Луг" (м.Запоріжжя), РК "Ностальжі" (м.Запоріжжя), РК "Шансон" (м.Запоріжжя), РК "Доросле радіо" (м.Запоріжжя"), РК "Азовська хвиля" (м.Бердянськ), РК "Южний простор" (м.Мелітополь), які переважно розраховані на молодіжну аудиторію і мають розважальний характер.

Із загальної кількості електронних засобів масової інформації регіону лише ЗОДТРК виробляє і транслює теле- і радіопродукцію державною мовою. Решта телерадіоорганізацій працює переважно в російськомовному режимі.

Нещодавно отримала ліцензію та право ефірного мовлення комунальне підприємство "Муніципальна телевізійна мережа". Засновник телеканалу - Запорізька міська рада.

© SADKO

Яндекс.Метрика
Создать бесплатный сайт с uCoz