Івано-Франківська область

Богородчанський район
 (центр - смт Богородчани)

Богородчанська селищна рада

28 смт Богородчани

Солотвинська селищна рада

29 смт Солотвин

Бабченська сільська рада

30 с Бабче

Богрівська сільська рада

31 с Богрівка

Глибівська сільська рада

32 с Глибівка

Глибоківська сільська рада

33 с Глибока

Горохолинська сільська рада

34 с Горохолина

35 с Горохолин Ліс

Грабовецька сільська рада

36 с Грабовець

37 с Копачівка

Гутянська сільська рада

38 с Гута

39 с Стара Гута

Дзвиняцька сільська рада

40 с Дзвиняч

Жураківська сільська рада

41 с Жураки

Заберезька сільська рада

42 с Забережжя

Іваниківська сільська рада

43 с Іваниківка

Космацька сільська рада

44 с Космач

Кривецька сільська рада

45 с Кривець

Кричківська сільська рада

46 с Кричка

Луквицька сільська рада

47 с Луквиця

Манявська сільська рада

48 с Манява

49 с-ще Бойки

Марківська сільська рада

50 с Маркова

Міжгірська сільська рада

51 с Міжгір'я

Монастирчанська сільська рада

52 с Монастирчани

Нивочинська сільська рада

53 с Нивочин

54 с Гринівка

55 с Лесівка

Підгірська сільська рада

56 с Підгір'я

57 с Діброва

Порогівська сільська рада

58 с Пороги

Похівська сільська рада

59 с Похівка

Раковецька сільська рада

60 с Раковець

Росільнянська сільська рада

61 с Росільна

Саджавська сільська рада

62 с Саджава

Старобогородчанська сільська рада

63 с Старі Богородчани

64 с Скобичівка

Старунська сільська рада

65 с Старуня

66 с Ластівці

Хмелівська сільська рада

67 с Хмелівка

Яблунська сільська рада

68 с Яблунька

Верховинський район
 (центр - смт Верховина)

Верховинська селищна рада

69 смт Верховина

70 с Віпче

Бистрецька сільська рада

71 с Бистрець

72 с Дземброня

Білоберізька сільська рада

73 с Білоберізка

Буковецька сільська рада

74 с Буковець

75 с Черетів

Верхньоясенівська сільська рада

76 с Верхній Ясенів

77 с Рівня

Головівська сільська рада

78 с Голови

79 с Чорна Річка

Голошинська сільська рада

80 с Голошина

Гринявська сільська рада

81 с Гринява

82 с Біла Річка

Довгопільська сільська рада

83 с Довгополе

84 с Кохан

85 с Полянки

Замагірська сільська рада

86 с Замагора

Зеленська сільська рада

87 с Зелене

88 с Буркут

89 с Топільче

90 с Явірник

Ільцівська сільська рада

91 с Ільці

92 с Великий Ходак

Красниківська сільська рада

93 с Красник

Красноїльська сільська рада

94 с Красноїлля

95 с Вигода

Кривопільська сільська рада

96 с Кривопілля

97 с Волова

98 с Стаїще

Криворівнянська сільська рада

99 с Криворівня

100 с Бережниця

Перехресненська сільська рада

101 с Перехресне

Пробійнівська сільська рада

102 с Пробійнівка

103 с Грамотне

104 с-ще Стовпні

Стебнівська сільська рада

105 с Стебні

Устеріківська сільська рада

106 с Устеріки

Хороцівська сільська рада

107 с Хороцеве

108 с Барвінків

Яблуницька сільська рада

109 с Яблуниця

110 с Сеньківське

111 с Черемошна

Галицький район
 (центр - м Галич)

Бурштинська міська рада

112 м Бурштин

113 с Вигівка

Галицька міська рада

114 м Галич

Більшівцівська селищна рада

115 смт Більшівці

116 с Слобідка Більшівцівська

Блюдниківська сільська рада

117 с Блюдники

118 с Ганнівці

119 с Курипів

120 с Пукасівці

121 с Темирівці

Бовшівська сільська рада

122 с Бовшів

Бринська сільська рада

123 с Бринь

Височанківська сільська рада

124 с Височанка

Вікторівська сільська рада

125 с Вікторів

Деліївська сільська рада

126 с Делієве

127 с Бишів

Демешківська сільська рада

128 с Демешківці

129 с Німшин

130 с Поплавники

131 с Придністров'я

Дем'янівська сільська рада

132 с Дем'янів

Дитятинська сільська рада

133 с Дитятин

134 с Набережне

135 с Хохонів

Дорогівська сільська рада

136 с Дорогів

137 с Колодіїв

Дубовецька сільська рада

138 с Дубівці

Жалиборівська сільська рада

139 с Жалибори

Задністрянська сільська рада

140 с Задністрянське

Залуквянська сільська рада

141 с Залуква

142 с Шевченкове

Кінашівська сільська рада

143 с Кінашів

Кінчаківська сільська рада

144 с Кінчаки

145 с Кремидів

146 с Озерце

147 с Садки

Комарівська сільська рада

148 с Комарів

149 с Сокіл

Коростовичівська сільська рада

150 с Коростовичі

151 с Куропатники

Крилосівська сільська рада

152 с Крилос

Кукільницька сільська рада

153 с Кукільники

154 с Загір'я-Кукільницьке

Курівська сільська рада

155 с Курів

Ланівська сільська рада

156 с Лани

Маріямпільська сільська рада

157 с Маріямпіль

158 с Водники

Мединська сільська рада

159 с Мединя

Медухівська сільська рада

160 с Медуха

161 с Ворониця

Межигірська сільська рада

162 с Межигірці

Нараївська сільська рада

163 с Нараївка

Насташинська сільська рада

164 с Насташине

165 с Куничі

Новоскоморохівська сільська рада

166 с Нові Скоморохи

167 с Підшумлянці

168 с Старі Скоморохи

Озерянська сільська рада

169 с Озеряни

170 с Слобода

Перлівецька сільська рада

171 с Перлівці

172 с Острів

173 с Суботів

Подільська сільська рада

174 с Поділля

Сапогівська сільська рада

175 с Сапогів

Старомартинівська сільська рада

176 с Старий Мартинів

177 с Різдвяни

Тенетниківська сільська рада

178 с Тенетники

179 с Новий Мартинів

Тумирська сільська рада

180 с Тумир

Тустанська сільська рада

181 с Тустань

Яблунівська сільська рада

182 с Яблунів

Городенківський район
 (центр - м Городенка)

Городенківська міська рада

183 м Городенка

Чернелицька селищна рада

184 смт Чернелиця

185 с Хмелева

Вербівцівська сільська рада

186 с Вербівці

Виноградська сільська рада

187 с Виноград

188 с Хвалибога

Вікнянська сільська рада

189 с Вікно

Вільхівцівська сільська рада

190 с Вільхівці

Глушківська сільська рада

191 с Глушків

Городницька сільська рада

192 с Городниця

193 с Передівання

Далешівська сільська рада

194 с Далешове

195 с Дубка

196 с Колінки

197 с Репужинці

Копачинецька сільська рада

198 с Копачинці

Корнівська сільська рада

199 с Корнів

Котиківська сільська рада

200 с Котиківка

Кунисівська сільська рада

201 с Кунисівці

Луківська сільська рада

202 с Лука

203 с Монастирок

204 с Уніж

Михальчівська сільська рада

205 с Михальче

206 с Білка

Незвиська сільська рада

207 с Незвисько

208 с Воронів

Олієво-Королівська сільська рада

209 с Олієво-Королівка

210 с Новоселівка

211 с Олієво-Корнів

Острівецька сільська рада

212 с Острівець

213 с Рогиня

Поточищенська сільська рада

214 с Поточище

Раковецька сільська рада

215 с Раковець

216 с Семенівка

Рашківська сільська рада

217 с Рашків

218 с-ще Якубівка

Росохацька сільська рада

219 с Росохач

220 с Прикмище

Семаківська сільська рада

221 с Семаківці

Серафинецька сільська рада

222 с Серафинці

Слобідська сільська рада

223 с Слобідка

Сороківська сільська рада

224 с Сороки

Стрільченська сільська рада

225 с Стрільче

226 с Пробабин

Тишківська сільська рада

227 с Тишківці

Топорівська сільська рада

228 с Топорівці

Торговицька сільська рада

229 с Торговиця

Чернятинська сільська рада

230 с Чернятин

Чортовецька сільська рада

231 с Чортовець

Ясенево-Пільнівська сільська рада

232 с Ясенів-Пільний

Долинський район
 (центр - м Долина)

Долинська міська рада

233 м Долина

Вигодська селищна рада

234 смт Вигода

235 с Пациків

Белеївська сільська рада

236 с Белеїв

Великотур'янська сільська рада

237 с Велика Тур'я

Витвицька сільська рада

238 с Витвиця

239 с-ще Вигодівка

Вишківська сільська рада

240 с Вишків

Геринська сільська рада

241 с Гериня

Гошівська сільська рада

242 с Гошів

Кальнянська сільська рада

243 с Кальна

Княжолуцька сільська рада

244 с Княжолука

Кропивницька сільська рада

245 с Кропивник

Лолинська сільська рада

246 с Лолин

247 с Ангелівка

248 с Максимівка

Малотур'янська сільська рада

249 с Мала Тур'я

Надіївська сільська рада

250 с Надіїв

Новичківська сільська рада

251 с Новичка

Новоселицька сільська рада

252 с Новоселиця

Новошинська сільська рада

253 с Новошин

254 с Пшеничники

Оболонська сільська рада

255 с Оболоння

Підлісківська сільська рада

256 с Підліски

Раківська сільська рада

257 с Раків

Рахинянська сільська рада

258 с Рахиня

Розточківська сільська рада

259 с Розточки

Сенечівська сільська рада

260 с Сенечів

Слобідсько-Болехівська сільська рада

261 с Слобода-Болехівська

262 с Липа

263 с Лужки

Солуківська сільська рада

264 с Солуків

265 с Діброва

266 с Якубів

Станковецька сільська рада

267 с Станківці

268 с Церковна

Старомізунська сільська рада

269 с Старий Мізунь

270 с Новий Мізунь

Тростянецька сільська рада

271 с Тростянець

272 с Слобода-Долинська

Тяпчанська сільська рада

273 с Тяпче

Шевченківська сільська рада

274 с Шевченкове

275 с Мислівка

Яворівська сільська рада

276 с Яворів

Калуський район
 (центр - м Калуш)

Войнилівська селищна рада

277 смт Войнилів

278 с Довпотів

279 с Дубовиця

280 с Середня

Боднарівська сільська рада

281 с Боднарів

Верхнянська сільська рада

282 с Верхня

283 с Іванкова

Вістівська сільська рада

284 с Вістова

285 с Бабин-Зарічний

Голинська сільська рада

286 с Голинь

Добровлянська сільська рада

287 с Добровляни

Довговойнилівська сільська рада

288 с Довгий Войнилів

Завадківська сільська рада

289 с Завадка

290 с Болохів

291 с Степанівка

Завійська сільська рада

292 с Завій

293 с Грабівка

Зборянська сільська рада

294 с Збора

295 с Кулинка

Кадобнянська сільська рада

296 с Кадобна

Копанківська сільська рада

297 с Копанки

Кропивницька сільська рада

298 с Кропивник

Луківська сільська рада

299 с Лука

300 с Діброва

301 с Цвітова

Мостищенська сільська рада

302 с Мостище

Негівська сільська рада

303 с Негівці

304 с Гуменів

Новицька сільська рада

305 с Новиця

306 с Зелений Яр

Перевозецька сільська рада

307 с Перевозець

308 с Кудлатівка

309 с Павликівка

310 с Слобідка

Підмихайлівська сільська рада

311 с Підмихайля

312 с Бережниця

Пійлівська сільська рада

313 с Пійло

314 с Довге-Калуське

Ріп'янська сільська рада

315 с Ріп'янка

316 с Мислів

317 с Яворівка

Середньоугринівська сільська рада

318 с Середній Угринів

319 с Старий Угринів

Сівко-Войнилівська сільська рада

320 с Сівка-Войнилівська

321 с Довжка

322 с Мошківці

Сівко-Калуська сільська рада

323 с Сівка-Калуська

Станьківська сільська рада

324 с Станькова

325 с Вилки

Студінська сільська рада

326 с Студінка

327 с Середній Бабин

Томашівська сільська рада

328 с Томашівці

329 с Перекоси

Тужилівська сільська рада

330 с Тужилів

Коломийський район
 (центр - м Коломия)

Гвіздецька селищна рада

331 смт Гвіздець

332 с Берем'яни

Отинійська селищна рада

333 смт Отинія

334 с Глибока

335 с Грабич

Печеніжинська селищна рада

336 смт Печеніжин

Великокам'янська сільська рада

337 с Велика Кам'янка

338 с Фатовець

Великоключівська сільська рада

339 с Великий Ключів

Верхньовербізька сільська рада

340 с Верхній Вербіж

Виноградська сільська рада

341 с Виноград

342 с Нижня Велесниця

Воронівська сільська рада

343 с Ворона

Воскресинцівська сільська рада

344 с Воскресинці

Годо-Добровідська сільська рада

345 с Годи-Добровідка

Голосківська сільська рада

346 с Голосків

Дебеславцівська сільська рада

347 с Дебеславці

348 с Ганнів

349 с Залуччя

350 с-ще Липники

Джурківська сільська рада

351 с Джурків

352 с Пищаче

Жукотинська сільська рада

353 с Жукотин

354 с Богородичин

355 с Михалків

Загайпільська сільська рада

356 с Загайпіль

357 с Кобилець

358 с Назірна

Іванівецька сільська рада

359 с Іванівці

Княждвірська сільська рада

360 с Княждвір

361 с Кийданці

Ковалівська сільська рада

362 с Ковалівка

Корницька сільська рада

363 с Корнич

364 с Грушів

Королівська сільська рада

365 с Королівка

Коршівська сільська рада

366 с Коршів

367 с Казанів

368 с Ліски

Ліснослобідська сільська рада

369 с Лісна Слобідка

Ліснохлібичинська сільська рада

370 с Лісний Хлібичин

371 с Скопівка

Малокам'янська сільська рада

372 с Мала Кам'янка

Малоключівська сільська рада

373 с Малий Ключів

Марківська сільська рада

374 с Марківка

Матеєвецька сільська рада

375 с Матеївці

376 с Перерив

Мишинська сільська рада

377 с Мишин

Молодятинська сільська рада

378 с Молодятин

Нижньовербізька сільська рада

379 с Нижній Вербіж

Остапківцівська сільська рада

380 с Остапківці

381 с Чехова

Пилипівська сільська рада

382 с Пилипи

383 с Кропивище

384 с Тростянка

Підгайчиківська сільська рада

385 с Підгайчики

П'ядицька сільська рада

386 с П'ядики

Раківчицька сільська рада

387 с Раківчик

Рунгурська сільська рада

388 с Рунгури

Семаківська сільська рада

389 с Семаківці

390 с Замулинці

391 с Кринички

Сідлищенська сільська рада

392 с Сідлище

393 с Молодилів

394 с Станіславівка

395 с Хоросна

Слобідська сільська рада

396 с Слобода

Сопівська сільська рада

397 с Сопів

Спаська сільська рада

398 с Спас

Старогвіздецька сільська рада

399 с Старий Гвіздець

400 с Малий Гвіздець

Струпківська сільська рада

401 с Струпків

402 с Баб'янка

403 с Боднарів

Товмачицька сільська рада

404 с Товмачик

Торговицька сільська рада

405 с Торговиця

406 с Закрівці

Турківська сільська рада

407 с Турка

408 с-ще Студлів

409 с Ясінки

Угорницька сільська рада

410 с Угорники

Ценявська сільська рада

411 с Ценява

Черемхівська сільська рада

412 с Черемхів

Шепарівцівська сільська рада

413 с Шепарівці

Косівський район
 (центр - м Косів)

Косівська міська рада

414 м Косів

Кутська селищна рада

415 смт Кути

Яблунівська селищна рада

416 смт Яблунів

Акрешорська сільська рада

417 с Акрешори

Бабинська сільська рада

418 с Бабин

Бане-Березівська сільська рада

419 с Баня-Березів

Брустурівська сільська рада

420 с Брустурів

Великорожинська сільська рада

421 с Великий Рожин

Вербовецька сільська рада

422 с Вербовець

423 с Старий Косів

Вижньоберезівська сільська рада

424 с Вижній Березів

Городянська сільська рада

425 с Город

Кобаківська сільська рада

426 с Кобаки

Космацька сільська рада

427 с Космач

Лючанська сільська рада

428 с Люча

Лючківська сільська рада

429 с Лючки

Малорожинська сільська рада

430 с Малий Рожин

Микитинецька сільська рада

431 с Микитинці

Нижньоберезівська сільська рада

432 с Нижній Березів

Пістинська сільська рада

433 с Пістинь

Прокуравська сільська рада

434 с Прокурава

Рибненська сільська рада

435 с Рибне

Річківська сільська рада

436 с Річка

Рожнівська сільська рада

437 с Рожнів

Розтоківська сільська рада

438 с Розтоки

Середньоберезівська сільська рада

439 с Середній Березів

Слобідська сільська рада

440 с Слобідка

Смоднянська сільська рада

441 с Смодна

Снідавська сільська рада

442 с Снідавка

Соколівська сільська рада

443 с Соколівка

Старокутська сільська рада

444 с Старі Кути

Стопчатівська сільська рада

445 с Стопчатів

Текученська сільська рада

446 с Текуче

Трацька сільська рада

447 с Трач

448 с Гуцулівка

449 с Корости

450 с Кривоброди

451 с Цуцулин

Тюдівська сільська рада

452 с Тюдів

Уторопівська сільська рада

453 с Уторопи

Химчинська сільська рада

454 с Химчин

Черганівська сільська рада

455 с Черганівка

Шепітська сільська рада

456 с Шепіт

Шешорівська сільська рада

457 с Шешори

Яворівська сільська рада

458 с Яворів

Надвірнянський район
 (центр - м Надвірна)

Надвірнянська міська рада

459 м Надвірна

Битківська селищна рада

460 смт Битків

Делятинська селищна рада

461 смт Делятин

Ланчинська селищна рада

462 смт Ланчин

Бистрицька сільська рада

463 с Бистриця

464 с-ще Згари

465 с Климпуші

466 с-ще Причіл

Білоославська сільська рада

467 с Білі Ослави

Верхньомайданська сільська рада

468 с Верхній Майдан

Волосівська сільська рада

469 с Волосів

Гаврилівська сільська рада

470 с Гаврилівка

Гвіздська сільська рада

471 с Гвізд

472 с Млини

Добротівська сільська рада

473 с Добротів

Зарічанська сільська рада

474 с Заріччя

Зеленська сільська рада

475 с Зелена

476 с Максимець

477 с Черник

Каміннецька сільська рада

478 с Камінне

Краснянська сільська рада

479 с Красна

Ліснотарновицька сільська рада

480 с Лісна Тарновиця

Лоївська сільська рада

481 с Лоєва

Молодківська сільська рада

482 с Молодків

Назавизівська сільська рада

483 с Назавизів

484 с Мирне

Парищенська сільська рада

485 с Парище

486 с Лісна Велесниця

Пасічнянська сільська рада

487 с Пасічна

488 с Букове

489 с Постоята

490 с Соколовиця

Переріслянська сільська рада

491 с Перерісль

Пнівська сільська рада

492 с Пнів

493 с Білозорина

494 с Мозолівка

Саджавська сільська рада

495 с Саджавка

496 с Кубаївка

Середньомайданська сільська рада

497 с Середній Майдан

498 с Вишнівці

499 с Глинки

Стримбівська сільська рада

500 с Стримба

Тисменичанська сільська рада

501 с Тисменичани

Фитьківська сільська рада

502 с Фитьків

Цуцилівська сільська рада

503 с Цуцилів

Чорноославська сільська рада

504 с Чорні Ослави

Чорнопотоківська сільська рада

505 с Чорний Потік

Рогатинський район
 (центр - м Рогатин)

Рогатинська міська рада

506 м Рогатин

Букачівська селищна рада

507 смт Букачівці

508 с Букачівська Слобода

509 с Витань

510 с Посвірж

Бабухівська сільська рада

511 с Бабухів

Васючинська сільська рада

512 с Васючин

513 с Вільхова

Вербилівська сільська рада

514 с Вербилівці

515 с Залужжя

Верхньолипицька сільська рада

516 с Верхня Липиця

517 с Гоноратівка

518 с Городиська

519 с Зеленів

520 с Лопушня

521 с Малинівка

Виспянська сільська рада

522 с Виспа

523 с-ще Кам'янка

524 с Любша

525 с Мельна

Вишнівська сільська рада

526 с Вишнів

527 с Зруб

Воскресинцівська сільська рада

528 с Воскресинці

Григорівська сільська рада

529 с Григорів

530 с-ще Григорівська Слобода

Данильченська сільська рада

531 с Данильче

Дегівська сільська рада

532 с Дегова

533 с Приозерне

Дичківська сільська рада

534 с Дички

535 с Яглуш

Добринівська сільська рада

536 с Добринів

537 с Корчунок

Долинянська сільська рада

538 с Долиняни

Жовчівська сільська рада

539 с Жовчів

Заланівська сільська рада

540 с Заланів

541 с Малий Заланів

Кліщівнянська сільська рада

542 с Кліщівна

Княгиницька сільська рада

543 с Княгиничі

544 с Загір'я

Козарівська сільська рада

545 с Козарі

546 с Журавеньки

Колоколинська сільська рада

547 с Колоколин

Конюшківська сільська рада

548 с Конюшки

549 с Березівка

Липівська сільська рада

550 с Липівка

551 с Воронів

552 с Кривня

Луковецько-Вишнівська сільська рада

553 с Луковець-Вишнівський

554 с Луковець-Журівський

Лучинецька сільська рада

555 с Лучинці

556 с Обельниця

Нижньолипицька сільська рада

557 с Нижня Липиця

558 с-ще Вигода

Підвинянська сільська рада

559 с Підвиння

560 с Кутці

561 с-ще Лісова

562 с Перенівка

Підгородянська сільська рада

563 с Підгороддя

564 с Луковище

565 с Руда

Підкамінська сільська рада

566 с Підкамінь

Підмихайлівська сільська рада

567 с Підмихайлівці

568 с Журів

Помонятівська сільська рада

569 с Помонята

Потіцька сільська рада

570 с Потік

571 с Залип'я

Пуківська сільська рада

572 с Пуків

Путятинська сільська рада

573 с Путятинці

Сарниківська сільська рада

574 с Сарники

575 с Діброва

576 с Заливки

Світанківська сільська рада

577 с Світанок

578 с Бойки

579 с-ще Стефанівка

Стратинська сільська рада

580 с Стратин

581 с-ще Пилипівці

582 с Погребівка

Уїздівська сільська рада

583 с Уїзд

Фразька сільська рада

584 с Фрага

585 с Беньківці

586 с Підбір'я

Чагрівська сільська рада

587 с Чагрів

Чернівська сільська рада

588 с Чернів

Черченська сільська рада

589 с Черче

Чесниківська сільська рада

590 с Чесники

Юнашківська сільська рада

591 с Юнашків

Явченська сільська рада

592 с Явче

593 с Йосипівка

594 с-ще Межигаї

Рожнятівський район
 (центр - смт Рожнятів)

Брошнів-Осадська селищна рада

595 смт Брошнів-Осада

Перегінська селищна рада

596 смт Перегінське

597 с Закерничне

Рожнятівська селищна рада

598 смт Рожнятів

Берлогівська сільська рада

599 с Берлоги

Брошнівська сільська рада

600 с Брошнів

Вербівська сільська рада

601 с Вербівка

602 с Топільське

Верхньострутинська сільська рада

603 с Верхній Струтинь

Вільхівська сільська рада

604 с Вільхівка

605 с Рошняте

Грабівська сільська рада

606 с Грабів

607 с Крива

Дубівська сільська рада

608 с Дуба

609 с Дубшари

610 с Лецівка

611 с Підлісся

Ілемнянська сільська рада

612 с Ілемня

Камінська сільська рада

613 с Камінь

Князівська сільська рада

614 с Князівське

Красненська сільська рада

615 с Красне

Креховицька сільська рада

616 с Креховичі

Липовицька сільська рада

617 с Липовиця

Лоп'янська сільська рада

618 с Лоп'янка

Лугівська сільська рада

619 с Луги

Небилівська сільська рада

620 с Небилів

621 с Ловаги

622 с Слобода-Небилівська

Нижньострутинська сільська рада

623 с Нижній Струтинь

Осмолодська сільська рада

624 с Осмолода

625 с Гриньків

626 с-ще Кузьминець

Петранківська сільська рада

627 с Петранка

Рівнянська сільська рада

628 с Рівня

629 с Слобода-Рівнянська

Ріпненська сільська рада

630 с Ріпне

Сваричівська сільська рада

631 с Сваричів

Сливківська сільська рада

632 с Сливки

Спаська сільська рада

633 с Спас

634 с Підсухи

635 с Погорілець

Суходільська сільська рада

636 с Суходіл

Ціневська сільська рада

637 с Цінева

Ясеновецька сільська рада

638 с Ясеновець

639 с Іванівка

Ясенська сільська рада

640 с Ясень

641 с-ще Бабське

642 с Лази

643 с-ще Погар

644 с-ще Турівка

645 с-ще Черепина

Снятинський район
 (центр - м Снятин)

Снятинська міська рада

646 м Снятин

Заболотівська селищна рада

647 смт Заболотів

Балинцівська сільська рада

648 с Балинці

649 с Бучачки

650 с Трофанівка

Белелуївська сільська рада

651 с Белелуя

Борщівська сільська рада

652 с Борщів

653 с Борщівська Турка

654 с Хлібичин

Будилівська сільська рада

655 с Будилів

Видинівська сільська рада

656 с Видинів

Вовчківська сільська рада

657 с Вовчківці

Ганьківська сільська рада

658 с Ганьківці

659 с Вишнівка

Горішньозалучанська сільська рада

660 с Горішнє Залуччя

661 с Долішнє Залуччя

Джурівська сільська рада

662 с Джурів

Завальська сільська рада

663 с Завалля

664 с Запруття

Задубрівська сільська рада

665 с Задубрівці

Іллінецька сільська рада

666 с Іллінці

Княженська сільська рада

667 с Княже

668 с Драгасимів

Красноставська сільська рада

669 с Красноставці

Кулачківська сільська рада

670 с Кулачківці

671 с Хом'яківка

Новоселицька сільська рада

672 с Новоселиця

Олешківська сільська рада

673 с Олешків

674 с Любківці

Підвисоцька сільська рада

675 с Підвисоке

Попельниківська сільська рада

676 с Попельники

Потічківська сільська рада

677 с Потічок

Прутівська сільська рада

678 с Прутівка

Рудниківська сільська рада

679 с Рудники

Русівська сільська рада

680 с Русів

Стецівська сільська рада

681 с Стецева

682 с Стецівка

Троїцька сільська рада

683 с Троїця

Тростянецька сільська рада

684 с Тростянець

Тулуківська сільська рада

685 с Тулуків

686 с Келихів

Тучапська сільська рада

687 с Тучапи

Устянська сільська рада

688 с Устя

689 с Орелець

690 с Тулова

Хутір-Будилівська сільська рада

691 с Хутір-Будилів

Шевченківська сільська рада

692 с Шевченкове

693 с Зібранівка

694 с Рожневі Поля

Тисменицький район
 (центр - м Тисмениця)

Тисменицька міська рада

695 м Тисмениця

Єзупільська селищна рада

696 смт Єзупіль

Лисецька селищна рада

697 смт Лисець

Березівська сільська рада

698 с Березівка

Братковецька сільська рада

699 с Братківці

Вільшаницька сільська рада

700 с Вільшаниця

Ганнусівська сільська рада

701 с Ганнусівка

Добровлянська сільська рада

702 с Добровляни

Довгівська сільська рада

703 с Довге

Драгомирчанська сільська рада

704 с Драгомирчани

Загвіздянська сільська рада

705 с Загвіздя

Клубовецька сільська рада

706 с Клубівці

Клузівська сільська рада

707 с Клузів

Козинська сільська рада

708 с Козина

Колодіївська сільська рада

709 с Колодіївка

Липівська сільська рада

710 с Липівка

711 с Нова Липівка

712 с Студинець

Майданська сільська рада

713 с Майдан

714 с Нова Гута

Марковецька сільська рада

715 с Марківці

716 с Одаї

Милуванська сільська рада

717 с Милування

Новокривотульська сільська рада

718 с Нові Кривотули

719 с Терновиця

Павлівська сільська рада

720 с Павлівка

Підліська сільська рада

721 с Підлісся

Підлузька сільська рада

722 с Підлужжя

Підпечерівська сільська рада

723 с Підпечери

Поберезька сільська рада

724 с Побережжя

Посіцька сільська рада

725 с Посіч

Пшеничниківська сільська рада

726 с Пшеничники

727 с Погоня

Радчанська сільська рада

728 с Радча

Рибненська сільська рада

729 с Рибне

Рошнівська сільська рада

730 с Рошнів

Сілецька сільська рада

731 с Сілець

Слобідська сільська рада

732 с Слобідка

Старокривотульська сільська рада

733 с Старі Кривотули

734 с Красилівка

Старолисецька сільська рада

735 с Старий Лисець

Стебниківська сільська рада

736 с Стебник

Стриганецька сільська рада

737 с Стриганці

Тязівська сільська рада

738 с Тязів

Угринівська сільська рада

739 с Угринів

Узинська сільська рада

740 с Узин

Хом'яківська сільська рада

741 с Хом'яківка

Черніївська сільська рада

742 с Черніїв

Чорнолізька сільська рада

743 с Чорнолізці

Чукалівська сільська рада

744 с Чукалівка

Ямницька сільська рада

745 с Ямниця

Тлумацький район
 (центр - м Тлумач)

Тлумацька міська рада

746 м Тлумач

Обертинська селищна рада

747 смт Обертин

748 с Гончарів

Бортниківська сільська рада

749 с Бортники

Братишівська сільська рада

750 с Братишів

751 с Загір'я

Будзинська сільська рада

752 с Будзин

753 с Мостище

754 с Одаїв

755 с Суходіл

Вікнянська сільська рада

756 с Вікняни

Гавриляцька сільська рада

757 с Гавриляк

Гарасимівська сільська рада

758 с Гарасимів

Гостівська сільська рада

759 с Гостів

Гриновецька сільська рада

760 с Гринівці

Грушківська сільська рада

761 с Грушка

762 с Мельники

Делівська сільська рада

763 с Делева

764 с Луг

Долинська сільська рада

765 с Долина

Живачівська сільська рада

766 с Живачів

Жуківська сільська рада

767 с Жуків

768 с Олещин

Ісаківська сільська рада

769 с Ісаків

Колінцівська сільська рада

770 с Колінці

Королівська сільська рада

771 с Королівка

Кутищенська сільська рада

772 с Кутище

773 с Грабичанка

774 с Лиса Гора

Надорожнянська сільська рада

775 с Надорожна

Нижнівська сільська рада

776 с Нижнів

777 с Бушкалик

778 с Купелів

779 с Смерклів

Озерянська сільська рада

780 с Озеряни

Олешанська сільська рада

781 с Олеша

782 с Соколівка

Олешівська сільська рада

783 с Олешів

784 с Антонівка

785 с Буківна

Остринська сільська рада

786 с Остриня

Палагицька сільська рада

787 с Палагичі

788 с Гончарівка

789 с Локітка

790 с Попелів

Петрилівська сільська рада

791 с Петрилів

792 с Вільне

793 с Діброва

794 с Золота Липа

795 с Новосілка

Петрівська сільська рада

796 с Петрів

797 с Сокирчин

Підвербцівська сільська рада

798 с Підвербці

Прибилівська сільська рада

799 с Прибилів

Пужниківська сільська рада

800 с Пужники

Тарасівська сільська рада

801 с Тарасівка

Хотимирська сільська рада

802 с Хотимир

803 с Жабокруки

Яківська сільська рада

804 с Яківка

 

 

Івано-Франківська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Івано-Франківська область



Герб Івано-Франківської області Прапор Івано-Франківської області

Основні дані
Прізвисько: Прикарпаття
Країна: Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ: 26000
Населення: ▲ 1380108 (на 1.10.2011)
Площа: 13928 км²
Густота населення: 99 осіб/км²

Телефонні коди: +380-34
Обласний центр: Івано-Франківськ
Райони: 14
Міста:

обласного значення
районного значення
5
10
Райони в містах: 0
Смт: 24
Села: 745
Селища: 20
Селищні ради: 24
Сільські ради: 477
Номери автомобілів: AT
Інтернет-домени: ivano-frankivsk.ua;if.ua

Обласна влада
76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21
Веб-сторінка: http://www.if.gov.ua
Голова ОДА: Вишиванюк Михайло Васильович
Рада: Івано-Франківська обласна рада
Голова ради: Сич Олександр Максимович


Іва́но-Франкі́вська о́бласть є одним із найбільш густонаселених і давньо освоєних регіонів України. В сьогоднішніх територіальних межах, Івано-Франківська область (до 1962 року — Станіславська область) була утворена 4 грудня 1939 року після возз'єднання Галичини з Україною. Обласний центр — місто Івано-Франківськ (до 1962 року — Станіслав (австрійський варіант) або Станіславів (польський варіант)). Область розташована на південному заході України і межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні Івано-Франківщини впродовж 50 км границя області є державним кордоном України з Румунією. Межа із Закарпаттям, що проходить Карпатським хребтом, протягом століть, до 1945 року, теж була кордоном — то з Угорщиною, то з Чехословаччиною.

Область поділена на 14 районів. В області нараховується 15 міст, 24 селищ міського типу, 765 сільських населених пунктів, які об'єднані в 477 сільських рад. Обласному управлінню підпоряковуються Івано-Франківська міська рада, місто Коломия, місто Калуш, Болехівська міськрада та Яремчанська міська рада.[1]

Територія області 13,9 тис. км².

Давня доба
Детальніше: Комарівська культура

На території Івано-Франківської області археологи віднайшли ознаки Комарівської культури, представники якої проживали у Прикарпатті до 780 р. до Р. Х.

Культуру названо за могильником, розкопаним 1934 року біля села Комарове Галицького району.

До інвентарю стародавніх жителів області належать: кераміка, кам'яні знаряддя, бронзові й золоті прикраси.
[ред.]
Київська Русь
[ред.]
Галицьке князівство

У XII столітті на цій території утворилися Галицьке князівство. У XIII столітті вони(?) були об'єднані у єдине Галицьке князівство, складової Галицько-Волинської держави.
[ред.]
Польський період

У другій половині XIV століття Галичина потрапила до складу Королівства Польського і була поділена на землі — Галицьку, Львівську, Перемиську, Саноцьку, Холмську і Белзьку. В середині XV століття перші чотири землі були об'єднані в Руське воєводство з адміністративним центром у Львові.
[ред.]
Австрійський період

У 1772 році, після першого поділу Польщі територія сучасної Івано-Франківської області опинилася у складі Австрійської імперії.
[ред.]
Перша Світова Війна
[ред.]
Міжвоєнний період
[ред.]
ЗУНР і УНР

У 1918 році, після розпаду Австро-Угорщини, була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). В 1919 році уряд ЗУНР знаходився в Станіславові.

В 1919 році проголошено акт злуки ЗУНР з УНР

Українсько-польська війна 1918—1919
[ред.]
Друга Польська Республіка

23 листопада 1920 року Польща окупувала територію Східної Галичини. 1923 році Антанта визнаннала кордони польщі разом з Івано-Франківською областю.
[ред.]
Возз'єднання з Україною

У 1939 році згідно з пактом Молотова—Ріббентропа Східна Галичина включно з сучасною територією Івано-Франківської області була приєднана до УРСР. Зразу після возз'єднання, 4 грудня 1939 року була утворена Станіславська область з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів.
[ред.]
Друга Світова Війна

В червні 1941 року в область вторгнулися угорці, союзники Гітлера, а 1 серпня німецький генерал-губернатор дистрикту Галичина д-р Ляш звернувся до населення краю з повідомленням, що «Галичина прийнята до складу польського генерал-губернаторства».

В області діяли табори смерті і активно вивозили населення на примусову роботу до Німеччини. Біля міста Станіслав в трьох таборах смерті загинуло 127000 чоловік, а 17600 чоловік було вивезено до Німеччини.

Івано-Франківська область — одна із перших областей в якій було сформовано СС дивізію «Галичина»

Вже на початку 1944 року (приблизно березень) Радянські війська здійснювали рейди в тил ворога на території Станіславської області. В 27 липня 1944 Червона армія остаточно звільнила місто Станіслав від німецько-фашистських загарбників. Воїни першої гвардійської танкової бригади відзначились в звільнені області від німецько-фашистських загарбників.

У 1945 році Івано-Франківська область була приєднана офіційно приєднана до УРСР.

Бойові дії проти УПА тривали до аж до 60х років.
[ред.]
Перейменування

9 листопада 1962 року вийшов указ Президії Верховної Ради УРСР, згідно з яким: «Беручи до уваги побажання трудових колективів міста та області Президія ВР УРСР постановила: перейменувати м. Станіслав на Івано-Франківськ, а Станіславську область на Івано-Франківську». Перейменування приурочили до 300-річчя з дня заснування міста і на честь видатного українського письменника Івана Франка.
[ред.]
Географічне положення

Івано-Франківська область розташована в географічному центрі Європи, на південному заході України, на стику двох великих природно-географічних підрозділів — Східноєвропейської рівнини та Східних Карпат.

Івано-Франківська область межує із Закарпатською, Львівською, Тернопільською та Чернівецькою областями України. На крайньому півдні має державний кордон протяжністю 50 км з Марамуреським повітом Республіки Румунія.
[ред.]
Територія

Площа області становить 13,9 тис. кв.км, що складає 2,4% площі території України й займає 22 місце серед інших областей держави. Найбільша область України — Одеська (33,3 тис. кв.км) більша за Івано-Франківську область майже в 2,4 рази.

Конфігурація площі області має ромбовидну форму, діагогалі якого проходять з півночі на південь та з заходу на схід і мають приблизну довжину 200 і 150 кілометрів відповідно.
Крайні точкина півночі с. Виспа, Рогатинський район
на півдні с. Голошина, Верховинський район
на заході с. Сенечів, Долинський район
на сході с. Городниця, Городенківський район

[ред.]
Адміністративно-територіальний поділ

За адміністративним поділом в Івано-Франківській області є 14 районів і 5 міст обласного підпорядкування. Усього в області налічується 804 населених пунктів. У тому числі: міського типу — 39 з яких 15 міст і 24 селища міського типу; і сільського типу — 765 з яких 765 сіл об'єднані в 477 сільські ради. Обласний центр — місто Івано-Франківськ.
[ред.]
Зміни адміністративно-територіального поділу

4 грудня 1939 року була утворена Станіславська область з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів
[ред.]
Рельєф

Геоморфологічна карта Івано-Франківської області

Територія області розташована на стику двох великих природно-географічних підрозділів Східноєвропейської рівнини та Карпат. Завдяки цьому область має різноманітний рельєф і поділяється на райони, які відмінні між собою геологічною будовою, різницею висот над рівнем моря і, відповідно, рослинним покровом та тваринним світом. Незважаючи на невелику територію, область за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні.

Висота рельєфу зростає з північного сходу на південний захід з різницею висот від 230 до 2061 м над рівнем моря. За характером рельєфу область ділиться на три частини: рівнинну, передгірську (Передкарпаття) і гірську (Карпати).

Рівнинна частина знаходиться на північному сході Івано-Франківської області і прилягає до Дністра. В її склад входить територія Опілля, яке розташованне на півночі області обабіч Дністра, та Покуття, яке розташованне в межиріччі Прута і Дністра та прилягає до Чернівецької області. Рівнинна частина Івано-Франківської області входить в Подільську височину Руської рівнини і Верхньодністровську улоговину. За ладшафтом переважає лісостеп, за формою — рівнинно-хвилястий (230—300м) і горбисто-пасмовий (300—400 м). Тут знаходиться обласний центр — місто Івано-Франківськ (255 м над рівнем моря).

Передкарпаття є рівнинно-передгірською провінцією Українських Карпат. Передгірську (середнє передгір'я) частину складають горбисті передгір'я висотою 400—600 м. Передкарпаття відрізняється від прилягаючого з північного сходу лісостепу підвищеною кількістю опадів, прохолоднішим кліматом і відповідно більшою зволоженістю. Тут формуються лісолучні ландшафти. На північному заході і південному сході у межах Передкарпаття вклинюються райони з лісо-лучно-степовими ландшафтами. Для Передкарпаття характерними є безстічні умови рельєфу, що обумовлюють поверхневе перезволоження.

Гірська частина області починається на південний захід від умовної але достатньо чітко вираженої ізогіпси в 400 метрів. Крива ізогіпси проходить біля населених пунктів Болехів — Долина — Перегінське — Солотвин — Надвірна — Яблунів — Косів — Кути. Гірська частина області зайнята Східними Карпатами. Поперечними і поздовжніми долинами гори розділені на гірські масиви і пасма: Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати, Чорногора, Гринява, Чивчини. В області є два зручні перевали через гори, а саме Вишківський і Яблуницький перевали.
Найвищі ВершиниГора Висота, м Гірський масив
Говерла 2061 Чорногора
Піп Іван 2028 Чорногора
Ребра 2001 Чорногора
Сивуля 1836 Горгани


Найбільшу територію займають самі важко прохідні та розчленовані численними ущелинами гори Горгани; вони простягаються від Вишківського до Яблуницького перевалів. Найвища точка масиву Горган — гора Сивуля. На південь від Яблуницького перевалу, на межі з Закарпатською областю, простягнувся найвищий гірський масив Українських Карпат — Чорногора. Покутсько-Буковинські Карпати знаходяться між Верховиною, Ворохтою, Косовим біля межі з Чернівецькою областю. На самому півдні області на кордоні з Румунією виділяють Чивчинські гори і трохи північно-східніше знаходиться Гринявський хребет. Чивчини і Гринява нижчі за абсолютною висотою і відносяться до ярусу карпатського середньогір'я.

В Чорногірському хребті підноситься найвища гора України — Говерла (2061 м). Після Говерли найбільші гірські вершини які повність розташованні в Івано-Франківській області: Піп Іван (2028 м), Ребра (2001 м), Сивуля (1836 м). Абсолютна більшість вершин Українських Карпат нижче 2000 м і лише на масиві Чорногора шість вершин мають більшу висоту, з яких, три повністю розташованні в Івано-Франківській області і одна, Бребенескул, на межі з Закарпатською областю. Границя Івано-Франківської області і Закапатської області, що проходить Чорногорським хребтом, містить одні з найвищих вершин Українських Карпат.

Українські Карпати відносяться до середньовисотних гір, які не досягають лінії вічних снігів і не мають сучасних льодовиків. Снігова лінія в епоху останнього зледеніння знаходилась на висоті 1450—1550 м. Яскравими слідами давнього зледеніння є реліктові льодовикові форми на найвищих гірських масивах (Чорногора, Чивчини): цирки, троги, улоговини, конуси виносу, кари, морени. На дні льодовикових карів, на висоті 1450—1800 м, знаходяться карові озера. Реліктові льодовикові цирки та кари протилежних схилів масиву Чорногора не з'єднались між собою своїми задніми стінками й не утворили, як це буває у високогірному альпійському рельєфі, гострих гребенів. Гострі гребені, іноді з карнизами, є тільки на відрогах вододільного хребта масиву, де зійшлися декілька сусідніх карів одного схилу. Прикладом цього є хребти Великі й Малі Кізли.

Українські Карпати — молоді гори і в їхньому ландшафті є прояви давнього вулканізму, складені в основному глинистими сланцями, алевритами, вапняками, пісковиками крейдового та палеогенового періодів. Сланці легко піддаються денудації (переміщенню на нижчі рівні), тому гірські хребти мають переважно пологі схили.

Див. також Геологічні карти
[ред.]
Ландшафт
[ред.]
Геологія
[ред.]
Геоморфологія

див Середземноморський геосинклінальний пояс
[ред.]
Тектоніка

Тектонічна карта Івано-Франківської області

Івано-Франківська область розміщена на двох тектонічних структурах: Волино-Подільській плиті яка входить в склад Східноєвропейскої платформи і Карпатській скадчастій області що є частиною області альпійської складчатості середземноморського рухливого поясу. В межах області, стик двох тектонічних структур проходить прямою лінією північніше міста Івано-Франківськ, але південніше міста Галич у напрямку північного заходу на південний схід.
[ред.]
Сейсмологія

Івано-Франківська область, як частина Карпатського регіону, відноситься до сейсмонебезбечних регіонів України. Сейсмічна активність, як і в любому куточку планети, фіксується постійно але більшість землетрусів не відчутна. Останні раз сейсмічні поштовхи відчувались на території Івано-Франківщини 27 жовтня 2004 [2] року під час землетрусу з епіцентром у Румунії. Інтенсивність землетрусу на Івано-Фраківщині склала 2-3 бали за шкалою МSK-64.

Епіцентр більшість землетрусів які відчутно коливають Івано-Франківську область знаходяться у Румунії в зоні Вранча. Вплив цієї сейсмічної зони на Івано-Франківську область може, теоретично, досягати 8 балів за шкалою МSK-64, тобто, можна очікувати великі тріщини в стінах і слабкі руйнування будинків, падіння труб, пам'ятників. Хоча найвищий бал 6 і подекуди 7 було зафіксовано в 1802 році.

Багато землетрусів трапляються на Закарпатті, деякі з них відчутні і в Івано-Франківській області.

Епіцентр декількох землетрусів розташовувався в Івано-Франківській області. Інтенсивність цих землетрусів не перевищувала 4 бали.

Декілька несильних землетрусів траплялося і в сусідніх областях: Львівській, Чернівецькій, Тернопільській. В Івано-Франківській області вони були слабо-відчутні.
Землетруси які були відчутні на Івано-ФранківщиніДата Епіцентр Магнітуда землетрусу в епіцентрі Інтенсивність землетрусу в області
(За шкалою МSK-64) Наслідки
27 жовтня 2004 року[2] 3-2
3 січня 2002 року[3] смт. Микулинці в Тернопільській області 4[3] 5-4
1990
1986
1977 [2] Зона Вранча 5-3 В с.Старуня утворився вулкан
1940 Зона Вранча
1875[3] м. Великі Мости Львівської області[3] М=5.3[3] h=19 км[3] 5-4

[ред.]
Гідросфера та водні ресурси

Водні ресурси Івано-Франківщини є невід'ємною й надзвичайно важливою частиною природних багатств області. Потреби господарства та населення у воді забезпечується за рахунок поверхневих та підземних вод, причому підземні води найцінніші для водопостачання. Можливості водних ресурсів не докікця реалізовані і є складовою туристичного і гідроелекиричного потенціалу області. Водні ресурси розподілені територіально і сезонно нерівномірно. Гірська місцевість має найбільшу густоту річок на квадратний кілометер але не має велики річок. В той же час, літній період характеризується найбільшою кількістю опадів тому часто в цей період спостерігаються повені. Найбільші річки області — Дністер і Прут, причому Прут бере початок на території області, з-під гори Говерли. Річки в значній частині мають гірський характер, утворюють каскади й водоспади.
[ред.]
Поверхневі води

Прут біля водоспадів

Поверхневі води області сконцентровані в річкових басейнах Дністра і Прута, водосховищах, озерах і ставках. Загальна кількість водотоків на території області нараховує 8321 річку, загальною довжиною 15656 км, із них 188 річок мають довжину понад 10 км, у тому числі 5 річок — довжиною понад 100 км — Дністер, Прут, Свіча, Лімниця та Бистриця з Бистрицею Надвірнянською.

Повноводний Дністер у Галичі

Із загальної водозабірної площі області 13,9 тис. кв. км, на басейн річкової системи Дністра припадає 9,03 тис. кв. км, решта — 4,90 тис. кв. км — на басейн Прута.

Густота річкової мережі в межах області коливається від 0,2-0,3 км/км² у рівнинній частині до 1,3-1,7 км/км² у Карпатах. Майже 70% загальної кількості річок розміщені в гірській частині, де формуються основні об'єми поверхневих водних ресурсів. Об'єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 4,8 млрд. м³/рік, а в маловодні роки близько 2 млрд. м³/рік.

Івано-Франківська область посідає друге місце після Чернівецької області за загальним об'ємом річкового стоку та об'ємами води загального стоку на одну особу. Основним джерелом поновлення водних ресурсів є атмосферні опади, щорічний об'єм яких складає в середньому 12,5 млрд. куб. м.

Практичне значення водних ресурсів річок визначається нерівномірністю їхнього розподілу в часі: на весну (березень-травень) припадає 10-20%, на літо (червень-серпень) — 40-50%, на осінь (вересень-листопад) — 10-15% і на зиму (грудень-лютий) — 16-18% загального стоку.

За гідрохімічними показниками річкові води переважно гідрокарбонатно-кальцієві. Загальна мінералізація — від 0,15 до 0,64 г/куб. дм. Найчистіша річка області — Лімниця, у якій мінералізація води коливається в межах 0,15-0,26 г/куб. дм.
[ред.]
Озера, ставки

На території області природних водойм є мало. Представлені вони невеликими озерами, які утворилися в старицях річок та в древньольодовикових формах рельєфу Чорногірського хребта Карпат, а також карстовими озерами незначного розміру в Тлумацькому й Городенківському районах.

У долинах рік створені штучні водойми — ставки та водосховища. В області нараховується 620 ставків загального площею водного дзеркала 2373 га та сумарним об'ємом води 31 млн. куб. м. У долині Гнилої Липи побудовано водосховище площею 1260 га, яке забезпечує водою Бурштинську ТЕС.

Поблизу с-ще. Рожнятів на ріці Чечва створено Чечвинське водосховище площею 184 га, а на ріці Свірж — Княгиницьке водосховище, площею 228 га. Сумарний об'єм цих водосховищ складає 63 млн. м³.

В найближчих планах, в Івано-Франківську в районі мікро-району каскад хочуть побудувать резервур чистої води на 10 тис.куб.м.[4]

Водосховища і ставки відіграють певну роль у регулюванні стоку рік, а також використовуються для розведення і вирощування риби.
[ред.]
Підземні води

З усіх водних ресурсів найціннішими для водопостачання є підземні прісні води, які є чистішими за поверхневі і мають стабільний дебет. В області нараховується 22 родовища прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України, з них 9 — питного призначення, а саме, Шевченківське (поблизу м. Тлумач), Городенківське, Підмихайлівське (Калуський район), Коломийське, Надвірнянське, Снятинське, Черніївське (Тисменецький район), Воронівське (Рогатинський район).

Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Долина, Надвірна, Болехів, Яремче, населення яких становить третину від загальної чисельності області, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори).

За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 0,2-0,8 г/дм³. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм³.
[ред.]
Лікувальні мінеральні води
Детальніше: Лікувальні мінеральні води Івано-Франківської області

Лікувальні мінеральні води поширені на всій території області. Усього на Івано-Франківщині виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 28-и з яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси за категорією С1. Води 32-х мінеральних джерел області занесено до Державного кадастру «Води мінеральні питні», із них 12 — лікувально-столових, 20 — природно-столових
[ред.]
Клімат Ця сторінка вимагає істотної переробки.
Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати.
Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.


Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західноєвропейського до континентального Східноєвропейського. Клімат області помірно-континентальний. Територія області лежить в Атлантико-континентальній кліматичній області і Формується під переважаючим впливом вологих повітряних мас Атлантичного океану та Середземного моря. Вторгнення арктичних повітряних мас з Північного Сходу взимку спричиняє різке зниження температури повітря, середземноморського повітря, з Південного Заходу влітку — підвищення температури повітря та інтенсивність посушливих явищ.

Зима м'яка з середньою температурою січня −5 °C, літо тепле з середньою температурою липня + 18° С. У Карпатах клімат суворіший і змінюється з наростанням висоти. Середні температури тут на 3-5°С нижчі ніж у передгірській зоні.

Значна амплітуда висот (від 230 до 2061 м над рівнем моря) на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі й атмосферних опадів. Температура повітря найтеплішого місяця (липень) у передгір'ях +18-20°, у високогірному ярусі +8-10°, найхолоднішого (січень) −3-9°. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. Тривалість залягання стійкого снігового покрову складає 100—110 днів. Середньорічна кількість опадів змінюється від 610 до 1000мм, що пояснюється наявністю гір. Кількість днів з опадами в Івано-Франківській області найбільша в Україні (130—188 днів нарік).

На території області виділяються такі кліматичні райони:

1. Наддністрянський з підрайонами лівобережним та правобережним. У районі спостерігаються м'які зими з відлигами і нестійким сніговим покровом (сніговий покрив залягає протягом 100 днів, а в малосніжні зими — 50; середня висота снігового покриву становить 6-10 см.). Весняні приморозки тривають до третьої декади квітня, в окремі холодні весни — до третьої декади травня. Осінні приморозки наступають у третій декаді вересня. До складу лівобережного підрайону входять Рогатинський та Галицький райони. Сума активних температур досягають 2300—2400°, річна кількість опадів — 660—700 мм, середня тривалість безморозного періоду 160—170 днів. До правобережного підрайону входять Калуський, Тисменицький і Тлумацький райони. Сума активних температур складає 2400—2500°, річна кількість опадів 610—750 мм. Середня тривалість безморозного періоду 155—160 днів.

2. Південно-східний. До його складу входить Городенківський, Коломийський та Снятинський райони. Сума активних температур досягають 2500—2600°, річна кількість опадів — 550—720 мм, середня тривалість безморозного періоду 150—170 днів. Сніговий покрив залягає протягом 100 днів, а в малосніжні зими — до 50 днів; середня висота снігового покриву становить 6-12 см). Весняні приморозки припиняються у першій декаді квітня, в окремі холодні весни — у третій декаді травня. Осінні приморозки наступають у третій декаді вересня.

3. Передгірський. До його складу входить Долинський район, північна частина Рожнятівського, Богородчанського та Надвірнянського районів та Косівський район. Сума активних температур досягають 2200—2500°, річна кількість опадів — 630—900 мм, середня тривалість безморозного періоду 150—170 днів. Сніговий покрив залягає протягом 105 днів, а в малосніжні зими — до 60-70 днів; середня висота снігового покриву становить 10-15 см. Весняні приморозки тривають до кінця квітня початку травня. Осінні приморозки наступають у середині вересня.

4. Гірський. До його складу входять південна частина Рожнятівського, Богородчанського та Надвірнянського районів та Верховинський район. У районі щороку спостерігається стійкий сніговий покров (сніговий покрив утворюється на початку грудня, а сходить на початку квітня; середня висота снігового покриву становить 30-35 см.). Весняні приморозки тривають до першої декади травня, осінні приморозки наступають у середині жовтня. Сума активних температур досягає 1600—2200°, річна кількість опадів — 760—1000 мм, середня тривалість безморозного періоду 160—170 днів.

Ще більше на диференціацію клімату впливає рельєф. Кожна улоговина, річкова долина, схили різних експозицій мають свій особливий місцевий клімат.
[ред.]
Флора і Фауна
Детальніше: Природоохоронні території Івано-Франківської області Ця стаття потребує переробки.
Прохання поліпшити її, згідно Довідка:Досконала стаття.


Саламандра плямиста в Ґорґанах

Завдяки різноманіттю рельєфу, а отже і клімату, Івано-Франківщина зберегла чи не найбільшу різноманітність рослинного і тваринного світу. Івано-Франківська область вважається однією з найбільш мальовничих в Україні.

Рослинний світ області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України, з них — 120 лікарських, з яких 60 є загальнопоширеними. Багото рослин мають особливий охоронний статус і занесені до червоної книги.

Івано-Франківська область — одна з найбагатших лісами в Україні. Лісистість території становить більше 40%. У рівнинній частині переважають листяні, в передгірській — хвойні ліси. Серед хвойних порід переважає ялина, яку місцеве населення поетично іменує смерекою. На висотах понад 1500 м починаються субальпійські луки (полонини).

Різноманітність природних факторів обумовлює наявність тваринного світу, чи не найбагатшого в Україні. На певні види звірів і птахів в мисливський сезон дозволено полювання. На диких кабанів та козуль полювання можливе за наявності ліцензії на відстріл.

Для збережженя флори і фауни в Івано-Франківській області створино більш ніж 450 одиниць природоохоронних територій. Станом на 01.06.2006[5] року в області нараховується 456 заповідних територій та об'єктів загальною площею 195,633 тис. га, з них 30 — загальнодержавного значення площею 108,742 тис. га та 426 — місцевого значення площею 86,890 тис. га, у тому числі 1 — природний заповідник Ґорґани (заповідник); 3 — національні природні парки (Карпатський національний природний парк, Гуцильщина, Галицький національний природний парк, з 2009 року Національний природний парк «Синьогора», з 2010 року також Верховинський національний природний парк,), 3 — регіональні ландшафтні парки (Дністровський та Поляницький), 60 заказників (Яблунівський ботанічний заказник, Яйківський ботанічний заказник, Тавпиширківський ботанічний заказник, ландшафтний заказник загальнодержавного значення — «Грофа»…), 181 пам'ятка природи, 5 дендрологічних парків, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 195 заповідних урочищ.

Частина гірської території області площею 503 кв. км виділена в Карпатський природний національний парк. Він охоплює верхів'я річок Пруту і Чорного Черемошу з г. Говерлою. Завдання парку — сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку і туризму, для ознайомлення з природними багатствами, культурними й історичними пам'ятниками.
[ред.]
Флора

Шипшина біля
с. Лопушня Рогатинського району

Флора нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України, з них — 120 лікарських, з яких 60 є загальнопоширеними і щорічно заготовлюються для фармакологічних потреб: плоди шипшини, звіробій звичайний, підбіл звичайний, череда три роздільна, ін.

Значною цінністю та різноманітністю відзначається рослинність Карпатського національного природного парку. Флора судинних рослин нараховує 1105 видів, що становить 54,9% всієї флори Українських Карпат. Близько 50 видів є карпатськими ендеміками. Раритетна компонента у флоріпарку дуже значна. Особливої специфіки рослинному покриву області надають два яскраво виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. Тут виявлено 80 видів із Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 3 — із Червоного списку МСОП, 2 — з Додатку І Бернської конвенції: котячі лапки карпатські, королиця круглолиста, дзвоники карпатські та мінливі, астрагал Крайни, очиток карпатський; у рівнинних районах зустрічається цілий ряд подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець подільський, рутвиця гачкувата, шиверекія подільська.

Унікальність рослинного покриву заповідника «Горгани» в тому, що на більшій частині території він зберігся в природному стані. Флора заповідника нараховує 427 видів судинних рослин та 235 видів мохів. Значна частина видів — рідкісні, ендемічні та реліктові. У тому числі 23 види судинних рослин занесені до Червоної книги України.

У гірських районах зростають бореальні та неморальні види рослин, тобто характерні для північних та європейських широколистяних лісів. У високогір'ї переважають європейські та євразійські гірські або монтанні, альпійські види. Цінними є арктоальпійські види з розірваним ареалом, що зустрічаються в арктичній зоні та високогір'ї, наприклад, плаун-баранець, водянка чорна, верба трав'яниста, наскельниця лежача тощо. У рівнинній частині області зустрічаються як лісові, так і лучно-степові види рослин. Рослинність лучностепових ділянок належить до центральноєвропейського типу, але в її складі є й компоненти східноєвропейських степів (ковила, типчак), а також причорноморські і сибірські види (волошка Маршалла, перстач пісковий, вівсюнці Шелла та пустельний).

Майже третина природної флори області (418 видів) потребує повної або часткової охорони. До них належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 — до Регіонального Червоного списку. Надзвичайно рідкісними є айстра альпійська, білотка альпійська або едельвейс, водяний горіх плаваючий, дріада восьмипелюсткова, ліннея північна, фіалка Джоя, сальвінія плаваюча.

Внаслідок антропогенного впливу на природне середовище, заготівлі лікарської сировини, збору декоративних рослин звужуються ареали й інших видів. Багато видів рослин (тирличі, родіола рожева, ранньовесняні ефемероїди, орхідні) потрапили в Червону книгу саме через нерегламентований надмірний збір та заготівлю.
[ред.]
Фауна

Видова чисельність тваринного світу Івано-Франківщини порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці — 74 видами, птахи — 280 видами. Ряд видів перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України: бурозубка альпійська, норка європейська, борсук звичайний, рись, тритон карпатський, саламандра плямиста, полоз лісовий, мідянка, вусач альпійський, вирезуб, чоп великий.

Багатий та різноманітний тваринний світ Карпатського національного природного парку. Із поширених у Карпатах видів хребетних на території парку зареєстровано більше 200 видів, серед них тритон альпійський, саламандра плямиста, кумка жовточерева, глухар, білка, олень благородний, ведмідь бурий та ін. види.

На території природного заповідника «Горгани» зустрічається понад 100 видів безхребетних тварин, 149 видів хребетних, 103 види птахів, 47 видів ссавців. З них 20 видів занесено до Червоної книги України, 10 — до Європейського червоного списку (харіус європейський, тритон карпатський та альпійський, саламандра плямиста, лелека чорний, кіт лісовий).

У загальнозоологічних заказниках «Чорний ліс» та «Гирява» охороняються олень благородний, козуля європейська, рись, борсук, в орнітологічному заказнику «Пожератульський» — глухарі.

На території області нараховується 25 видів представників фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їхнього перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони та відтворення.

В області проживають такі представники червонокнижної фауни:
ссавці: бурозубка альпійська, кутора мала, підковик малий, підковик великий, широковух звичайний, норка європейська, борсук звичайний, видра річкова, кіт лісовий, рись;
земноводні: тритон карпатський, тритон альпійський, жаба прудка, саламандра плямиста;
плазуни: полоз лісовий, мідянка;
комахи: вусач альпійський;
риби: харіус європейський (Лімниця), веризуб (Дністер), чоп великий (Дністер), чоп малий (Прут, притоки);
птахи: лелека чорний, змієїд, беркут, глухар, тинівка альпійська.

Слід наголосити на тому, що останніми роками спостерігається позитивна динаміка в зростанні згаданих видів тварин. Чисельність рисі збільшилась на 42%, кота лісового — майже в 4 рази, видри річкової — на 27 особин (13%), борсука звичайного — на 49 особин (9%).

Ліси населяють цінні мисливські види тварин — ведмідь бурий, олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця лісова, лисиця, заєць, білка.
[ред.]
Ґрунтовий покрив та земельні ресурси

Для Івано-Франківської області характерна значна територіальна різноманітність ґрунтового покриву і земельних ресурсів. Земельний фонд складається із земель різного функціонального призначення.

Станом на 01.01.06 р, із загальної площі земельного фонду 1392,7 тис. га, сільськогосподарські угіддя займають 633,4 тис. га, лісові площі 636,4 тис. га, забудовані землі — 60,49 тис. га, під водою −23,5 тис. га, відкриті заболочені землі — 2,6 тис. га та інші землі — 22,0 тис. га.

Основними землекористувачами області є:
67 лісогосподарських підприємств, у користуванні яких перебуває 564,4 тис. га (40,5% загальної плащі області);
громадяни (968,4 тис. осіб), у власності яких знаходиться 416,5 тис. га (29,9%), у тому числі 21,6 тис. га наданих для ведення селянського господарства (9681 фермер);
470 сільськогосподарських підприємств різної форми власності, у користування яких перебуває 11402 тис. га (8,2%);
організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, яким надано в користування 55,9 тис. га (4,0%);
землі запасу та землі не надані в постійне користування займають 205,4 тис. га (14,8% площі області).

Область відноситься до регіонів з низькою землезабезпеченістю. У середньому на одного мешканця припадає 1,0 га, у тому числі, 0,45 га сільськогосподарських угідь, із них 0,027 га ріллі (в Україні відповідно 1,25; 0,89; та 0,68 га).

Можливості розширення сільськогосподарських угідь і найпродуктивнішої їхньої частини — ріллі в області вичерпані. У зв'язку із будівництвом житла та інфраструктури, площа сільськогосподарських угідь постійно зменшується. За останні 10 років площа забудованих земель збільшилась на 6,4 тис. га.

Зростання потреб у продуктах харчування і сировині обумовлюють необхідність інтенсивного використання земельних ресурсів з одночасним розв'язанням найважливіших проблем — забезпечення охорони земель від руйнування (ерозія, зсуви, карст, підтоплення); впровадження системи заходів щодо захисту земель від засмічення, забруднення; відтворення і підвищення родючості ґрунтів; збільшення площ екологічно стабілізуючих угідь (лісів, сіножатей, пасовищ).
[ред.]
Демографія
Детальніше: Населення Івано-Франківської області

Населення області — 1380,8 тис. чоловік (на 1 грудня 2009 року).[6] У першому півріччі 2011 року приріст населення в результаті перевищення народжуваності над смертністю склав 235 осіб. [7] Область характеризується значною щільністю населення — 100 осіб на км2 (в середньому по Україні — 80 осіб на км2). Але в окремих районах вона суттєво відрізняється між собою — від 113 осіб на 1 кв.км у Тисменицькому районі до 24 осіб на 1 кв. км у Верховинському районі В етнографічному відношенні Івано-Франківщина складається з Опілля, Покуття, Бойківщини та Гуцульщини. Їхні мешканці зберегли деякі відмінності у мові, одязі, культурі та побуті і вже цим привертають увагу туристів.

Національний склад населення Івано-Франківської області станом на 2001 рік [8]№ Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 371 242 97,52%
2 Росіяни 24 925 1,77%
3 Поляки 1 864 0,13%
4 Білоруси 1 468 0,10%
5 Молдавани 557 0,04%
6 Євреї 361 0,03%
7 Вірмени 282 0,02%
8 Німці 221 0,02%
9 Татари 215 0,02%
10 Цигани 207 0,01%
11 Iншi 4 787 0,34%
Разом 1 406 129 100%

[ред.]
Найбільші міста і агломерації

Історичний центр Івано-Франківська
Івано-Франківськ…..224 тис.[9]
Калуш…..67,9 тис.
Коломия…..62,0 тис.
Надвірна…..21,0 тис.
Долина…..20,7 тис.
Бурштин…..16,1 тис.


В області формуються дві агломерації і одна конурбація[Джерело?]Івано-Франківська (Прикарпатська) агломерація -агломерація у Прикарпатті, на Галиччині з центром у місті Івано-Франківськ. В агломерацію входить давня столиця Галицького князівства — місто Галич.

Приблизна статистика агломерації (2001):
Чисельність населення — 617,9 тис. осіб.
Площа — 4320 кв.км.
Щільність населення — 143,0 осіб/кв.км.

У складі:
місто Івано-Франківськ — 230,4 тис.осіб, 84 кв.км
Тисминецький район — 85,4 тис.осіб, 736 кв.км
Галицький район — 65,6 тис.осіб, 723 кв.км
Тлумацький район — 52,8 тис.осіб, 684 кв.км
Надвірнянський район (без долини річки Прут на південому сході, що входить до складу Коломийської агломерації) — 113,5 тис.осіб, 1294 кв.км
Богородчанський район — 70,2 тис.осіб, 799 кв.км
північна частина Коломийського району

Калуш-Долинська агломерація — агломерація у сточищі річки Лімниця, правої притока річки Дністер з центром у містах Калуш і Долина.

Приблизна статистика агломерації (2001):
Чисельність населення — 298,3 тис. осіб.
Площа — 3563 кв.км.
Щільність населення — 83,7 осіб/кв.км.

У складі:
місто Калуш — 67,9 тис.осіб, 65 кв.км
Калуський район — 62,9 тис.осіб, 647 кв.км
Долинський район — 71,1 тис.осіб, 1248 кв.км
місто Болехів — 21,2 тис.осіб, 300 кв.км
Рожнятівський район — 75,6 тис.осіб, 1303 кв.км

Разом з Калуш-Долинською агломерацією, Івано-Франківська агломерація утворюють Прикарпатську конурбацію з населенням 916,2 тис.осіб на площі 7883 кв.км зі щільністю населення 116,2 осіб на кв.км.

Динамічний розвиток регіону може створити передумови для багато-центрового Прикарпатського мегарегіону з злиттям в один економічний юніт Дрогобицької агломерації, м. Стрий, Калуш-Долинської агломерації, Івано-Франківської агломерації, м. Коломия і Чернівецької агломерації.
[ред.]
Економіка області
Детальніше: Економіка Івано-Франківської області Ця сторінка вимагає істотної переробки.
Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати.
Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.


На території Івано-Франківської області сформувались такі природно-територіальні комплекси:
промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський)
промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Битківський, Рожнятівський, Пасічнянський) з наявністю понад 2000 нафтогазовидобувних свердловин, наземних і підземних трубопроводів;
аграрно-промислові (Рогатинський, Снятинський, Галицький, Тлумацький, Городенківський), особливістю яких є переважання сільськогосподарського виробництва;
лісогосподарські (Верховинський, Надвірнянський, Яремчанський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський)
[ред.]
Природні ресурси

В області розвідано 160 родовищ 25-х видів корисних копалин[10], які можна віднести до таких груп:
паливно-енергетичні (нафта, газ, буре вугілля, торф);
Карпатської нафтогазоносної провінції
Богородчанське газове родовище
Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище
Долинське нафтове родовище
Космацьке газоконденсатне родовище
Микуличенське нафтове родовище
хімічні (кам'яна, калійна і магнієва солі, сірка, фосфорити):
Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей в Калусько-Голинському родовищі калійних солей.
Родовища кухонної солі в Болеховi та Долинi
Верхньострутинське родовища кам'яної солі (в селі Верхній Струтин Рожнятівського району) (сировина для виробництва хлору та каустичної соди «Карпатнафтохім»)
будівельні матеріали (гіпс, мергелі, пісковики, піски, глини);
Липовецьке родовище вапняків
Межигiрсько-Дубовецьке родовище мергелiв
бальнеологічні (озокерит, мінеральні води).

На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу Карпатської нафтогазоносної провінції. Розвідані запаси нафти складають 16,8 відс. від загальноукраїнських, газу — 11,3 відсотка.

Українських Карпатах є також невеликі поклади залізних і марганцевих руд, міді, цинку, срібла і золота.

У природно-ресурсному потенціалі одне з основних місць займають також лісові ресурси. Лісами покрита площа близько 600 тис. га. При середньому показнику лісистості для України 14 відс. для Івано-Франківської області цей показник складає 43,5 відсотка.

Загальна довжина рік області — 1 554,00 км.. Гірськими, придатними для розвитку водних видів спорту є 35,0 відс. Тут формуються основні стоки рік Дністра і Прута. Ріки області мають значні запаси гідроенергетичних ресурсів.

Українські Карпати — багатий на мінеральні води регіон держави. Тут нараховується понад 800 джерел мінеральних вод усіх типів. Регіон славиться рекреаційними ресурсами. В Карпатах росте близько трьох тисяч рослин, у тому числі понад дві тисячі квіткових, серед яких 500 лікарських. Настільки ж багатий і різноманітний видовий склад тваринного світу, що нараховує близько 400 видів тварин.

Ресурсною специфікою ґрунтового покриву області є те, що тут зустрічаються майже всі агровиробничі групи грунтів. На південному сході області є великі масиви чорноземів, сприятливих для розвитку сільського господарства.
[ред.]
Промисловість

Провідна роль в економіці області належить промисловості, яка характеризується недостатнім рівнем промислового виробництва. На території, що займає 2,3 відсотка площі України та проживає майже 3 відсотки населення України виробляється лише 1,6-2 відсотка промислової продукції. В промисловості переважає недержавний сектор, частка якого у загальному обсязі виробництва більше 96 відсотка. Промисловість області входить до складу Карпатського економічного району. Серед областей західного регіону країни Івано-Франківщина за обсягами виробництва посідає друге місце, поступаючись тільки Львівській. У 2009 році, обсяг її реалізації склав 10,75 млрд. грн. (у 2008 році — 12,41 млрд. грн.)

Для промисловості характерний надзвичайно високий рівень спеціалізації: значний відсоток (…) приходиться на одне підприємство — Бурштинська ТЕС, яка є одним із найпотужніших експортерів на Івано-Франківщині та найбільшою на заході України. В структурі виробництва найбільшу питому вагу займають електроенергетика (Бурштинська ТЕС), нафтохімічна (ТОВ «Карпатнафтохім»), нафтопереробна (ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття») та нафтогазовидобувна галузі. Добре розвинуті — лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, машинобудівна, легка, харчова, промисловість будівельних матеріалів. В обласній структурі реалізованої продукції 68 відс. займає переробна промисловість, а саме продукція підприємств хімічної і нафтохімічної, нафтопереробної, неметалевих мінеральних виробів, харчової, деревообробної промисловості. Більше третини в обсязі реалізації належить підприємствам з виробництва та розподілення електроенергії, газу, тепла та води. Промисловий комплекс області зосереджений в основному в містах Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Надвірна, Долина, Бурштин.

До складу Івано-Франківського промислового вузла входять Івано-Франківськ та населені пункти Тисмениця, Лисець та ін. В Івано-Франківську основними галузями є машинобудування і металообробка, легка і харчова промисловість. До підприємств машинобудування і металообробки належать виробничі об'єднання «Геофізприлад», «Карпатпресмаш» і заводи ремонтно-механічний, локомотиворемонтний і арматурний. До легкої — швейне і шкіряне об'єднання, фабрики трикотажна, швейно-галантерейна і художніх виробів. До харчової промисловості — молочний завод, харчосмакова і кондитерська фабрики, хлібний, птахо- і м'ясокомбінати. У місті виробляють будівельні матеріали, працюють меблевий комбінат та завод тонкого органічного синтезу «Барва». У Тисмениці знаходяться виробниче хутрове об'єднання «Тисмениця», харчовий комбінат, меблева фабрика.

До складу Калусько-Долинського промислового вузла входять Калуш, Долина, Вигода, Брошнів-Осада та ін. Вузол знаходиться на заході Івано-Франківської області. Провідними галузями Калуша є хімічна, нафтохімічна і машинобудівна промисловість. До хімічної належить ВО «Оріана»(«Лукор»), до нафтохімічної належить «Карпатнафтохім», до машинобудівної належать ВО «Карпатнафтомаш» та заводи комунального устаткування «Будмаш», «Нафтобур-машремонт», металообробний. У місті є також хлібний комбінат, харчосмакова фабрика, молочний, пивоварний, залізобетонних виробів і конструкцій заводи. У Калуші виробляються третина всієї промислової продукції області і близько 1% промислової продукції України. Ряд унікальних видів продукції (калійні мінеральні добрива, металевий магній, поліетилен, тафтингові покриття та інші) виробляється в Україні тільки у місті Калуші.

У Долині знаходяться газопереробний завод, а також підприємства легкої, харчової промисловості і промисловість будівельних матеріалів, швейне виробниче об'єднання ЗАТ «Довіра», бавовнопрядильна фабрика, молочний, сокоекстрактний та солеварний заводи.[11] В Долині представлені такі виробничі організації як ВАТ «Управління бурових робіт», «Нафтогазове видобувне управління», «Долинський газопереробний завод», «Укртрансгаз», які являються дочірними підприємствами «НАК Нафтогаз України». Через територію Долинського району проходить нафтопровід Дружба та розміщена компресорна станція.

В Надвірнянському нафтопромисловому районі експлуатуються два нафтові і 5 газоконденсатних родовища з фондом понад 400 свердловин, з яких щороку видобувають 200 тис. т нафти і 170 млн. кубометрів газу. АТ «Нафтохімік Прикарпаття» є одним з шести нафтопереробних заводів України, та єдиний який працює з українською сировиною. На жаль, в 2009 році, тільки 6% потужностей «Нафтохіміка, Прикарпаття» були завантажені через обмеження Держспоживстандарту України щодо випуску дизельного пального та бензину із підвищеним вмістом сірки. Нафтопереробний завод потребує модернізації або легку нафту, яка може надійти з Каспійського регіону, якщо припинити експлуатацію нафтопроводу Одеса-Броди в реверсному режимі.

Бурштинська теплова́ електростанція, розташована біля міста Бурштин, є однєю з найбільших теплових електростанцій України і невід'ємною частиною електроенергетики України. Майже 14,0 відс. промислового виробництва області складає частка Бурштинської ТЕС. Тут встановлено 12 енергоблоків загальною потужністю 2400 МВт. Основне технологічне паливо — вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне — природний газ та мазут.

В промисловості області налічується 1600 підприємств.[12]

За данними 2005 року, у загальнодержавному виробництві області належать провідні місця з випуску калійних мінеральних добрив — 76,0 відс., соди каустичної — 53,0 відс., деревостружкових плит — 28,1 відс., деревоволокнистих плит — 48,8 відс., цементу — 9,2 відс., шиферу — 36,4 відс., азбестоцементних труб і муфт — 43,5 відс., промислових лічильників газу — 100,0 відсотків

Питома вага виробництва найважливіших видів промислової продукції в загальноукраїнському виробництві (станом на І кв. 2009 р.):Види продукції Відс.
Нафта сира 15,1
Електроенергія 4,7
Етилен 100
Поліетилен 100
Пальта і напівпальта, шуби з хутра натурального 34,3
Килими та покриття текстильні для підлоги ін. (тафтингові, з волокон різних видів) 100
Деревина, уздовж розпиляна чи розколота, завтовшки більше 6 мм 7,9
Плити деревостружкові необроблені 41,4
Первинна переробка нафти 6,2
Шпалери 2,6
Пластмаси у первинних формах 28,5



[ред.]
Агропромисловий комплекс

У сільськогосподарському виробництві зайнята третина населення Прикарпаття.[Джерело?]АПК Прикарпаття щороку виробляє продукції на понад два з половиною мільярда гривень[13]

Площа сільськогосподарських угідь області — 635 тис. га, з них ріллі — 393 тис. га., пасовищ — більше 128 тис. га, сіножатей — понад 82 тис. га., плодово-ягідних насаджень — біля 10 тис. га. [Джерело?]

В області є два цукрові заводи: Городенківський цукровий завод (заснований 1926 року) і Бовшівський у Галицькому районі. Станом на 2010 рік, обидва цукрові заводи не працюють[14]. Ця сторінка вимагає істотної переробки.
Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати.
Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.


В області функціонували 2 цукрозаводи, 14 підприємств з переробки молока, 3 м'ясопереробні комбінати, 3 спиртзаводи, 2 пивзаводи. Переробку сільськогосподарської продукції та випуск продовольчих товарів здійснюють 67 великих і середніх та 227 малих підприємств.

Підприємства області спроможні випускати за зміну 70 тонн м'яса, 18 тонн ковбасних виробів, 29 тонн тваринного масла, 19 тонн сирів жирних, 200 тонн молока і молочних продуктів, 300 тонн хліба і хлібобулочних виробів, переробляти щодобово до 5 тис. тонн цукрових буряків. Існуючі потужності дають змогу виробити за рік 2,8 млн. декалітрів спирту-сирцю, 2 млн. декалітрів горілки і лікеро-горілчаних виробів тощо

За даними 2009 року [15], в області функціонують: аграрна товарна біржа, 7 агроторгових домів, 25 дрібнооптових ринків живої худоби та птиці, 75 оптовопродовольчих і 59 оптовоплодоовочевих ринків, 948 заготівельних пунктів, які займаються заготівлею сільгосппродукції у населення, з них 740 — молока та 120 — худоби і птиці.

Для надання селянам послуг з обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі сільгосппродукції в області працюють 26 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
[ред.]
Сфера послуг
[ред.]
Туристично-рекреаційний комплекс

Прикарапття має великі, не до кінця реалізовані можливості щодо розвитку курортного господарства. Курорти можуть давати прибуток, зокрема і в іноземній валюті, більший, ніж промислові підприємства. Але подальший розвиток екологічно небезпечних виробництв в області часто суперечить їхньому рекреаційному освоєнню.

Туристично-рекреаційна галузь є стратегічним напрямом розвитку Івано-Франківщини. Об'єктивно область має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного розміщення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів. Івано-Франківщина є частиною унікальної Карпатської лісогірської геоекосистеми, яка має важливе рекреаційне значення не тільки для України, але і для всього Європейського континенту.

В області є дев'ять курортних місцевостей. Станом на початок 2010 року, у туристично-рекреаційній галузі області функціонує 143 туристичних операторів і агентів, 164 туристично-рекреаційних закладів та 638 садиб сільського зеленого туризму, здійснюється будівництво 29 і реконструюються 19 туристичних об'єктів. В області діє більше 10 санаторіїв. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Серед курортів — низькогірні Косів, Татарів, Яремче, середньогірний Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче. Крім того, Яремче користується славою туристської столиці Карпат, Ворохта — столиці зимових видів спорту.

Згідно з офіційною статистикою Івано-Франківщина входить у трійку лідерів туризму України. Не зважаючи на фінансову кризу, якщо у 2007 і 2008 рр. туристичними послугами скористалося в області понад 1,0 млн. туристів, то у 2009 р. їх також було близько 1030 тис. осіб. Науковими дослідженнями рекреаційна місткість Івано-Франківщини складає понад 2 млн. осіб.

Найбільші кількість туристів обслуговують такі туроператори як ТзОВ «Парктур», ТзОВ "Туристична фірма «Надія», ЗАТ «Івано-Франківськтурист». Консолідований обсяг туристичних послуг у 2005 році склав 28 971 тис. грн.

Див. також: Найпопулярніші туристичні місця.

Буковель
[ред.]
Гірськолижний туризм

Івано-Франківщина — одне з небагатьох місць в Україні, придатних для розвитку зимових видів відпочинку. У низині сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до березня, а у високогір'ї — з жовтня і до кінця травня, що важливо для розвитку гірськолижного туризму. В області діє понад 30 гірськолижних витягів, що забезпечують катання на лижах і сноубордах, та розраховані на початківців, дітей, любителів та професіоналів. Найбільшою популярністю користуються такі гірськолижні зони, як Поляниця, Яблуниця, Ворохта Яремчанської міської ради, м. Косів та с-ще. Верховина, с. Вишків Долинського району. Тільки на території Яремчанської міської ради — понад 20 гірськолижних витягів загальною довжиною трас понад 60 км. У селищі Ворохта є комплекс трамплінів, що завдяки штучному покриттю діють цілорічно.

Гірськолижний курорт Буковель , будівництво якого було започатковано у 2000 році, займає провідне місце в туристичній галузі Івано-Фраківської області. Гірськолижний комплекс «Буковель» став «перлиною» карпатського зимового відпочинку, відомою далеко за межами України.

Див. також: Зима на Івано-Франківщині.
[ред.]
Велотуризм

у 2009 році здійснено розробку та опис 20 велосипедних маршрутів, частина з яких прознакована, встановлено 350 велосипедних стійок біля 70 туристичних об'єктів, 6 придорожніх місць відпочинку (альтанок) для велотуристів, створено Інтернет-сторінку www.bikeland.org.ua.
[ред.]
Фінансовий сектор

Івано-Франківськ служить фінансовим центром області де мають представництво 34 банки. В області діє 41 дирекція, управління, філія та відділення різних комерційних банків. Територіально відокремлені безбалансові відділення нараховують 302 установи, в тому числі 5 банків та банківських установ інших областей.

В області діють інвестиційні інституції. Це, зокрема, 47 кредитних спілок, 18 бізнес-центрів та 3 бізнес-інкубатори (http://bi.if.ua/), 81 організація, яка надає послуги страхування, 31 аудиторська компанія, 2 організації, які здійснюють лізингову діяльність, 5 бірж, 9 брокерських контор.

Бізнес-Інкубатори: 1 - "Бізнес-інкубатор в Івано-Франківський області" за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний Бульвар 7 б, тел. (0342)777-450, (0342)77-440 та сайт http://bi.if.ua/; 2 - "Бізнес-інкубатор в Рогатинському районі" за адресою: Івано-Франківська область, м.Рогатин, вул. Галицька 67, тел. (0342)777-450, (0342)77-440 та сайт http://bi.if.ua/; 3 - "Бізнес-інкубатор в Городенківському районі" за адресою: Івано-Франківська область, м.Рогатин, вул.Володимира Великого 4, тел. (0342)777-450, (0342)77-440 та сайт http://bi.if.ua/;

На Івано-Франківщині функціонують організації та установи, які займаються фінансовою діяльністю, а саме з надання кредитів — 2, з випуску цінних паперів — 10, організації, які здійснюють брокерські операції — 14 та управління фінансовими ринками — 13, займаються іншими видами фінансового посередництва — 9, здійснюють фінансовий лізинг — 7 та займаються іншими видами грошового посередництва — 18
[ред.]
Роздрібна торгівля

Оборот роздрібної торгівлі за 2009 р. становив 11471,0 млн. грн. Середьомісячний оборот на 1 жителя області у 2009 році склав 692,1 грн. (12 місце серед областей України).

У зв'язку з активним розвитком мережі гіпер- та супермаркетів кількість роздрібних ринків скоротилася із 117 — у 2000 році до 100 — 2009 році. В області активні такі мережі гіпер- та супермаркетів: Велика Кишеня, …

Актуальними залишаються питання упорядкування їхньої роботи, ліквідації місць стихійної торгівлі, посилення контролю за якістю товарів, які реалізуються в роздрібній торговій мережі і на ринках області, збільшення пропозиції товарів вітчизняними, у тому числі місцевими, виробниками. У загальному обсязі продажу вони й займають 83,9%, у тому числі продовольчі товари — 93,1%, непродовольчі — 79,0%, проте у порівнянні з минулими роками їхня частка у загальному товарообігу дещо скоротились.
[ред.]
Див. також підприємства області
ВАТ «Прикарпаттяобленерго»
ВАТ «Івано-Франківськцемент»
[ред.]
Транспорт та інфраструктура

Потяг Червона Рута

Івано-Франківська область має добрі комунікаційні зв'язки із зовнішнім середовищем. Транспортна система області представлена залізничним, автомобільним, повітряним видами транспорту. Територія області входить в зону розвитку міжнародних транспортних коридорів.
[ред.]
Залізничний транспорт

Одна із перших залізниць на території сучасної України, Львів-Чернівці, була проложена в 1866 році теренами сучасної Івано-Франківської області. 1 вересня 1866 року перший поїзд Львів-Чернівці пройшов територією області.

На початок 21 століття, область характеризується відносно високою щільністю та загальною експлуатаційною довжиною залізничних шляхів але недостатнім розвитком. На 2005 рік загальна протяжність залізниць становила 494 км та густота залізниць — 34,5 км на 1000 км. Через область не проходять важливі залізничні коридори. Залізнині колії не електрифіковані і преважно однопутні.

Основним залізничним вузлом Івано-Франківської області є м. Івано-Франківськ. Курсують міжнародні потяги, що забезпечують пряме сполучення області із Білоруссю, Польщею, Росією, Молдовою.
[ред.]
Автомобільний транспорт
[ред.]
Мережа доріг

В Івано-Франківській області мережа автомобільних доріг загального користування складає 4 160,3 км, які поділяються на:
державні — 585 км (14,1%), що з'єднують м. Київ з адміністративними центрами областей та містами державного підпорядкування;
територіальні — 679 км (16,3%), що з'єднують районні центри між собою та обласним центром;
районні — 2'298 км (55,2%), що з'єднують адміністративні центри районів з центрами населених пунктів;
сільські — 598,3 км (14,4%), що з'єднують центри населених пунктів між собою.

Питома вага штучних споруд на дорогах Прикарпаття більш як у 2 рази вища за середню в Україні. Більшість мостів (близько 70%) побудовано в період до 1970 року, тобто за старими нормативами, і не відповідають сучасним вимогам.

З початку 90-х років в області значно зросла інтенсивність руху, особливо великовагових транспортних засобів. Швидко зростає в області й парк власних транспортних засобів, тільки в 2005 році в порівнянні з 2004 роком кількість приватних легкових автомобілів зросла на 3083 одиниці, це призводить до швидкого руйнування доріг та мостових конструкцій, які нерозраховані на такі навантаження.

Область має автобусне сполучення з низкою міст Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії
[ред.]
Повітряний транспорт та інфраструктура

В Івано-Франківській області є 5 летовищ, хоча функціонує тільки один аеродром в Міжнародному аеропорту «Івано-Франківськ». Летовища з твердим потриттям місцевого значення розташовані в містах Коломия і Косів. Два польові летовища розташовані у містах Снятин і Городенка.

З «Міжнародного аеропорту Івано-Франківськ» виконуються щоденні регулярні авіарейси на Київ. Менш регулярно здійснюються рейси у Москву, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків. Сезонні чартерні міжнародні рейси здійснюються в Анталію (Туреччина), Неаполь(Італія), Форлі(Італія) та інколи в інші країни.

Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» має аеродром із злітною смугою завдовжки 2500 м, обладнаний для прийому і обслуговування літаків за першою категорією ІКАО, зокрема таких, як Боїнг 767, Іл-62, Ту-154, Іл-76, Ту-134, Як-42 і класами нижче, а також гвинтокрилів і вертольтів всіх типів.

За 2009 рік, «Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ» обслужив в загальному 96,0[16] тис. пасажирів. ДніпроАвіа найбільший перевізник в в аеропорту Івано-Франківська.

Посадочно-злітні смуги Івано-Франківського аеропорту служать 114-ій бригаді тактичної авіації Військово-Повітряних Сил України. Над летовищем і областю часто кружялють їхні винищувачі МіГ-29. Більше 30 ангарів і прилеглі доріжки аеродрому використовуються як стоянка для декілька десятків МіГ-29 і декілька тренувальних літаків Л-39. На базі аеродромі також базується біля десятка вертольотів.

Бетонна злітно-посадочна смуга коломийського аеродром має довжину 2 500 метрів і може приймати літаки АН-2, вертольоти МІ-2, МІ-8[17]. На даний момент коломийського аеропорт не працює.

У місті Косів злітно-посадочна смуга зовдовжки 1000 метрів приймає спортивні літаки.
[ред.]
Придорожня інфраструктура

На початку 2006 року в області функціонувало 125 автозаправних станцій, які в основному незабезпечені об'єктами сервісного та торгівельного обслуговування.

В області практично не розвинута мережа мотелів та придорожніх закладів. Не передбачені паркувальні майданчики для автомобільного транспорту на шляхах туристичного значення, невпорядковані і відсутні місця для паркування при об'єктах туристичного відвідування, а також в місцях панорамного огляду краєвидів.

Більшість наявних дорожніх знаків та вказівників не враховують потреби іноземних туристів, що подорожують автошляхами області, оскільки подаються виключно українською мовою. Відсутність вказівників та дорожніх туристичних знаків до об'єктів сервісного та туристичного обслуговування не сприяє та не полегшує пересування туристів на автомобільному транспортідорогами області.
[ред.]
Екологія
Детальніше: Екологія Івано-Франківської області

Івано-Франківщина посідає принизливе 22 місце серед регіонів України за результатами державного екологічного моніторингу, обійшовши навіть індустріальні регіони Сходу[18] Щороку в прикарпатські річки потрапляє 30 млн. кубометрів неочищених стоків. Зі 118 очисних споруд задовільно працює десяток, ефективно працює 3-4 очисні споруди. Із 30 полігонів для відходів порівняно безпечним для довкілля можна вважати лише звалище в Рибному, куди звозять сміття з Івано-Франківська.

До територій з найскладнішою екологічною ситуацією належать: Галицький район, де функціонує Бурштинська ТЕС, Калуський район — з хімічним гігантом ВАТ «Карпатнафтохім», Надвірнянський район — з нафтопереробним заводом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Складною екологічною ситуацією характеризується також Тисменицький район, де зосереджені промислові вузли обласного центру. Місто Бурштин одне з самих забруднених міст України завдяки електростанції. Калуш обявлено зоною надзвичайної екологічної ситуації через витік розсолів з Домбровського кар`єру калійних руд. Кризовими зонами можна вважати території радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у Снятинському та Верховинському районах.

Основними проблемами екології є[19]:
скиди забруднених стічних вод у водойми Прикарпаття
побутові відходи, органічне забруднення
атмосферні викиди Бурштинської ТЕС і ВАТ «Івано-Франківськцемент»
[ред.]
Водні ресурси

У зв'язку із зменшенням обсягів використання води у народному господарстві, головним чином за рахунок промисловості, протягом останнього часу мала місце тенденція до зменшення обсягів скидів зворотних вод у водойми області. При цьому основними забруднювачами поверхневих вод області є КП «Івано-Франківськводоекотехпром» (скид недостатньо очищених стічних вод у 2005 році становив 21,1 млн.м3), ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (5,146 млн.м3) та ТзОВ «Уніплит» (0,984 млн.м3).

За даними гідрохімічних досліджень поверхневих вод області якісний стан води р. Дністер в межах області протягом останніх п'яти років характеризується сталими показниками забруднення. Певне зниження рівня забруднення ріки пояснюється зменшенням обсягів водовідведення забруднених стоків, починаючи з 1992 року.

Необхідно зауважити, що більша частина антропогенного навантаження на водотоки області припадає на малі річки — притоки Дністра, в басейні якого розміщується більшість водокористувачів області. Так, останнім часом значно погіршилася якість води у р. Сівка, в яку, крім дренажних вод Домбровського кар'єру, потрапляють теплообмінні води виробничих підрозділів ЗАТ «Лукор» (м. Калуш). Як наслідок, концентрація органічних забруднень за БСКп, показники мінералізації, вмісту хлоридів, магнію і заліза в районі селища Войнилів Калуського району постійно більше ніж удвічі перевищують гранично-допустимі. Якісний стан р. Ворона останнім часом дещо покращився за рахунок реконструкції і переоснащення ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», хоча концентрація органічних забруднень за БСКп надалі перевищує допустиму норму у 2 рази. Якість води в р. Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська, які є джерелом питного водопостачання м. Івано-Франківська, загалом відповідає санітарним вимогам, однак в період проходження повеней і паводків спостерігається перевищення ГДК за БСКп, залізом та завислими речовинами. Водночас, через неефективну роботу комплексу біологічної очистки погіршився якісний стан води р. Бистриці нижче випуску стічних вод м. Івано-Франківська.

Протягом останніх п'яти років триває інтенсивне забруднення стічними водами ТзОВ «Уніплит» притоки Свічі — р. Саджавка (БСКп — 258 О2 /дм3, вміст азоту амонійного — 5,3 мг/дм3, заліза — 3,4 мг/дм3, розчиненого кисню — 2,2 мг/дм3).

Якісний стан верхньої течії р. Прут в межах області, незважаючи на певне покращення, залишається незадовільним за рахунок високого вмісту органічних забруднень та заліза, які в у контрольному створі м. Яремчі сягають відповідно 3,9 О2 /дм3 та 0,44 О2 /дм3, перевищуючи гранично-допустимі показники
[ред.]
Атмосферне повітря

Основними забруднювачами атмосферного повітря на території області є підприємства-виробники електроенергії, газу та води, викид яких становить близько 87% від валового обсягу викидів в області, а також автотранспорт (20%). На підприємства обробної та видобувної промисловості в середньому припадає по 2% викидів. Загалом в межах області викиди в атмосферне повітря здійснюють близько 200 промислових підприємств.

Найбільшу частку у структурі викидів становлять сполуки сірки (близько 71,8% всіх викидів в області), тверді завислі частинки (13,6%) та сполуки азоту (6,8%). Загалом протя- гом 2009 року в атмосферне повітря регіону потрапляє близько 200 тис. тонн забруднюючих речовин. За щільністю викидів (18 т/км2) область займає п'яте місце в Україні.

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря на території області є Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ВАТ «Івано-Франківськцемент» та ін.
[ред.]
Земельні ресурси

Загальний земельний фонд області становить 1392,7 тис. га. Менше половини (46,5%) території зайнято сільськогосподарськими землями, майже стільки ж (45,7%) — лісами та іншими лісовкритими площами, 4,3% становлять забудови, 0,2% — болота, 1,6% — інші землі та 1,7% — території, зайняті водою.

Земельні ресурси області належать до екологічно вразливих, що обумовлено гірським рельєфом, високим ступенем господарської освоєності території, значним використанням важкої сільськогосподарської техніки, високою щільністю населення, поселенським навантаженням, наявністю понад 500 підприємств енергетичної, хімічної, нафтогазовидобувної, нафтопереробної й деревообробної промисловості, розвитком лісогосподарського та агропромислового комплексів.

На території області є понад 2000 нафтогазових свердловин, значна кількість нафто- і газопроводів, 135 очисних споруд, 28 полігонів твердих побутових відходів, а також полігони промислових відходів Бурштинської ТЕС, Калуської ТЕЦ, ДП «Калійний завод», ВАТ «Оріана». Усе це забруднює ґрунтовий покрив, виводить з використання значні площі земельних ресурсів.

Аналіз даних сучасного стану і співвідношення угідь свідчить про те, що найбільші порушення відбулися в передгірських і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 53-62% і 63-76%. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнинних (54%), так і в передгірських районах (43%). Сільсько-господарська освоєність гірських районів нижча — в середньому 30% при загальній розораності території 12% і розораності сільськогосподарських угідь 41%.

Однією з найбільших екологічних проблем, пов'язаних з розорюванням земель на схилах з кутом нахилу поверхні більше 5°, відсутністю системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях тощо, є розвиток ерозійних процесів і зниження родючості ґрунтів. Загалом площа еродованих земель на території області становить 130,0 тис. га, у т. ч. 98,0 тис. га ріллі

В зв'язку Чорнобильською катастрофою, в Івано-Франківській області є радіоактивно забруднені землі загальною площею 606 кв. км, на яких розташовано 35 населених пунктів.
[ред.]
Стан утилізації та захоронення відходів

За даними державної статистичної звітності на території області накопичено 46,9 млн.т відходів (1,6% накопичених в Україні відходів), у тому числі:
1-го класу небезпеки — 11 тис.т (гексахлорбензол, ТзОВ «Оріана-Галев», м. Калуш);
2-го класу небезпеки — 1 тис.т (відпрацьовані неорганічні кислоти ЗАТ «Лукор», непридатні пестициди — 180 т);
3-го класу небезпеки — 37,9 тис.т (нафтошлами НГВУ «Долина-нафтогаз»- 5 тис.т, плав солей ЗАТ «Завод ТОС» — 5 тис.т, гальваношлами ─ 1,6 тис.т, у тому числі ВАТ «Коломиясільмаш» — 1 тис.т, відходи виробництва калійних добрив ВАТ «Оріана» — 19 тис.т);
4-го класу небезпеки — 46,8 млн.т (зола та шлаки Бурштинської ТЕС — 28 млн.т, галіти, мул ВАТ «Оріана» — 15 млн.т, ТПВ — 1 млн.т).

Щороку на території області утворюється 15,5 тис.т відходів 2-3 класів небезпеки, 700 тис.т малонебезпечних (золи, шлаку), 120 тис.т. твердих побутових відходів, 40 тис.м3 тирси. З них захоронюється 600 тис.т/рік. Промислові відходи накопичуються у 59 накопичувачах, які займають загальну площу 500 га, побутові — на 27 полігонах твердих побутових відходів у містах та селищах.

Відсутність системи роздільного збору твердих побутових відходів призводить до вивезення вторинних матеріальних ресурсів (поліетилен, ПЕТ пляшки, складська тара, папір) на звалища. Органами місцевого самоврядування майже не вирішується питання виділення земельних ділянок під полігони для ТПВ в сільських населених пунктах. Як на- слідок, майже 40% сільських населених пунктів не мають відведених ділянок для вивезення твердих побутових відходів.

Проблемним питанням, насамперед у гірських районах (Косівському, Верховинському, Яремчанській міській раді) є утилізація відходів лісопильно-деревообробних виробництв, які належать до 4-го класу небезпеки. Більшість з них складують відходи на своїй території, а іноді і в руслах річок. Загалом в області діє понад 500 деревообробних підприємств, на яких щороку утворюється 40 тис. м3 тирси.
[ред.]
Природні території з особливим статусом охорони

Основу природно-заповідного фонду області становлять природний заповідник «Горгани» площею 5,3 тис.га, 3 національні природні парки (Карпатський, Галицький та «Гуцульщина»), загальна площа яких становить 97,5 тис.га (49,7% площі всіх заповідних об'єктів області), 2 регіональні ландшафтні парки (Дністровський та Поляницький) загальною площею 38,4 тис.га; 60 заказників загальною площею 45,8 тис.га, з них 10 — загальнодержавного значення площею 5,4 тис.га, 50 — місцевого значення площею 40,4 тис.га.

Найвищий відсоток заповідності в Косівському (55,4%), Галицькому (20,1%), Городенківському (19,2%), Верховинському (17,1%), та Долинському (10,6%) районах. У Коломийському, Рогатинському та Снятинському районах відсоток заповідності становить менше одиниці. На даному етапі підготовлено матеріали на створення на території області 15 нових природно-заповідних об'єктів загальною площею 31,2 тис. га.
[ред.]
Культура

Манявський скит

Тут же розвинуті різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, вишивальниць, мосяжників народжуються мистецькі твори, що розходяться світом і які можна побачити в музеях від Нью-Йорка і Торонто до Києва і Москви. Визначним центром гуцульського мистецтва є Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.

На території області знаходяться 3947 об'єктів культурної спадщини, 162 з них — національного значення. До Списку історичних населених місць України включено такі міста і селища міського типу Івано-Франківщини: Івано-Франківськ, Більшівці, Богородчани, Болехів, Букачівці, Бурштин, Войнилів, Ворохта, Галич (разом із селами Крилос і Шевченкове), Гвіздець, Городенка, Делятин, Долина, Заболотів, Калуш, Коломия, Косів, Кути, Надвірна, Обертин, Отинія, Рогатин, Рожнятів, Снятин, Солотвин, Тисмениця, Тлумач.[20]

Івано-Франківщина гордиться своєю культурно-історичною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.

В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. На базі пам'яток княжого Галича створений національний заповідник «Давній Галич».

З тих давніх часів землі, що ділили спільну долю: Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області — мають історичну назву — Галичина. Мешканці краю відомі своїм високим почуттям патріотизму, національною свідомістю, прагненням до волі. Незалежність України 1990—1991 рр. була здобута не в останню чергу завдяки масовим діям і високій організованості галичан.
[ред.]
Відомі особистості

Франко Іван Якович

Івано-Франківщина є батьківщиною оспіваних у Слово о полку Ігоревім князя Ярослава Осмомисла і княгині Ярославни, дівчини-патріотки з Рогатина, що увійшла в історію під ім'ям Роксолани і як дружина султана відіграла значну роль у політичному житті Туреччини XVI ст. Тут народились керівник опришківського руху Олекса Довбуш, сподвижник Богдана Хмельницького Семен Височан, письменники Іван Вагилевич, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович, Марійка Підгірянка, мистецтвознавець Святослав Гординський, композитор Анатолій Кос-Анатольський, художники Ярослав Пстрак та Василь Касіян, скульптори Михайло Бринський та Григорій Крук, провідні діячі національно-визвольного руху Дмитро Вітовський та Степан Бандера, найбільший націоналіст за всю історію України, Великий Українець і проголошений народом Герой України.

Тут бували і працювали Іван Франко, Михайло Грушевський, Денис Січинський, Олександр Олесь, Богдан Лепкий, Олекса Новаківський, Михайло Коцюбинський, Максим Рильський. 1919 року, коли Станіслав був столицею ЗУНР, тут в різний час побували Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Євген Коновалець.
[ред.]
Туризм
Детальніше: Туризм в Івано-Франківській області

Область має значну туристично-оздоровчу базу. Понад 130 об'єктів санаторно-курортних та оздоровчих закладів усіх форм власності можуть одночасно прийняти біля 14 тисяч відпочиваючих.[21]

Туристи із задоволенням знайомляться з пам'ятками і музеями Івано-Франківська та Коломиї, проходять стежками славного ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша. Нині опрацьовуються маршрути слідами боїв Української Повстанської Армії, яка найдовше вела боротьбу із загарбниками саме на території нашого краю.

Туристичні послуги надають 29 туристичних підприємств. Найзначніші серед них — «Івано-Франківськтурист», Генеральне агентство з туризму в Івано-Франківській області, обласний центр туризму і краєнавства учнівської молоді. Туристів із дального зарубіжжя приймає спільне підприємство «Аускопрут». Серед приватних підприємств найбільші обсяги обслуговування мають підприємства «Оле-тур» (Івано-Франківськ) та «Спорт-тур» (Косів).

Детальний опис туристичних можливостей області можна знайти на інформаційному ресурсі „Туристичний портал «Подорож»“.

Руїни обсерваторії

Старунський грязевий вулкан

Карпатський трамвай
[ред.]
Унікальні туристичні об'єкти — «бренди» області
Природні об'єкти

гора Говерла

— гора Говерла (2061 м, Чорногірський хребет) — найвища гора України, що знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей в межах Карпатського національного природного парку. Має конусоподібну форму. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам`яні осипища. Біля підніжжя бере свій початок каскадом водоспадів ріка Прут.

— «Скелі Довбуша» — комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення поблизу с. Бубнище, що на Болехівщині. Кам'яний лабіринт шириною 200 метрів тягнеться зі сходу на захід майже на кілометр посеред букового та смерекового лісу. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти та споруди, притягує до себе тисячі екскурсантів, і є улюбленим місцем тренування альпіністів і скелелазів. Скелі Довбуша, або «Карпатський Сфінкс», є складовою постійно-діючих туристично-пізнавальних та екскурсійних маршрутів, які обслуговують відпочиваючих санаторно-курортних закладів Львівщини (Трускавець, Моршин).

— Манявський водоспад — найвищий в області та Україні водоспад висотою до 22 м. Знаходиться в Богородчанському районі на р. Манявка, недалеко від села Пороги і діючого монастиря Скиту Манявського.

— Старунський грязьовий вулкан (с. Старуня) — геологічна пам'ятка природи — єдиний діючий вулкан в Західній Україні, що виник внаслідок людської діяльності. Уперше проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м. з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. З тих пір вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів. Водночас наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації володіють цінними лікувальними властивостями.
Пам'ятки архітектури, культури, історії, техніки

— Aстрономо-метеорологічна обсерваторія на г. Піп Іван (2028 м), Верховинський район, найвище розташована споруда в Україні, збудована 29 липня 1938 р. Інша назва об'єкта — «Білий Слон». Піп-Іван має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні розсипища. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500—1600 м). Свою назву дістав від скелі на вершині, яка нагадувала попа в рясі. У даний час від скелі залишилася безформна купа каміння.

Музей «Писанка»

— Музей «Писанка» у м. Коломия, збудований у 2000 році. Центральна частина будинку має форму писанки висотою 13 м. Це єдиний в світі музей писанкового розпису — одного з найяскравіших і найзагадковіших проявів таланту та глибини пам'яті народу.

— Самобутній центр гуцульського мистецтва — село Яворів, Косівський район. Самобутня культура гуцулів та яворівчан, зокрема, проявляється у архітектурі, господарських та побутових речах, декоративно-вжиткових виробів, декорованих магічними солярними знаками та оберегами. Здавна Яворів славиться ліжниками — грубими вовняними покривалами з рельєфною поверхнею і довгим пухнастим двостороннім ворсом, з гуцульськими узорами з плавним переходом од ного кольору в інший. Сьогодні ліжник — один з найстаріших видів інтер'єрного ткацтва, який чудово гармоніює з сучасними інтер'єрами

— «Карпатський трамвай» — унікальний комплекс Карпатських вузькоколійних залізниць в Долинському районі, який є перлиною історико-технічної культурної спадщини України. Програма перевезення туристів «Карпатський трамвай» започаткована в 2003 році. Діють програми Мізунською колією за маршрутом Вигода-Мізунь-Дубовий кут, Мендунок, Соболь і до підніжжя гори Магура (1354 м н.р.м.). Першими пасажирами «Трамваю» стали гості з Німеччини, Англії, Польщі, України. Протяжність вузькоколійки становить 70 км.

— Національний заповідник «Давній Галич», створений з метою збереження пам'яток історії і культури Галича, на заповідних територіях, які охоплюють майже 80 кв. км земель давнього Галича та його околиць. Під охороною знаходяться пам'ятки загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков XII—XIII ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природо-охоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії і архітектури.

Музей І.Франка, с. Криворівня

— музей Івана Франка та хата-гражда, с. Криворівня Верховинського району, яке є одним з найстаріших сіл на Гуцульщині, відомий етнограф В.Гнатюк назвав його «українськими Афінами». У центрі села жив, творив і відпочивав майже щоліта з 1900 по 1914 рр. Великий Каменяр Іван Франко, у цьому будинку тепер міститься літературно-меморіальний музей письменника. Село було місцем зустрічей, праці і відпочинку видатних діячів української культури: М. Грушевського, В.Стефаника, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Черемшини, О. Кобилянської, Г. Хоткевича. Тут створювались такі шедеври української кінематографії, як «Тіні забутих предків», «Анничка», «Довбуш». На присілку Заріччя можна оглянути унікальну відреставровану хату-гражду, пам'ятку дерев'яної гуцульської архітектури.

— Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи. [22]
[ред.]
Замки і Фортеці

Нажаль, залижились тільки руїни давніх оборонних споруд. На даний момент ведуться роботи з відновлення бастіону Станіславської фортеці і відновлення галицького замку.
Пнівський замок
Чернелицький замок
Раковецький замок

Пнівський замок

Чернелицький замок

Раковецький замок 1991 рік

Галицький замок
[ред.]
Водоспади
Манявський водоспад
Водоспад Пробій у Яремче
Бухтівецький водоспад
с. Шешори, Срібні водоспади

© SADKO

Яндекс.Метрика
Создать бесплатный сайт с uCoz