Тернопільська область

Бережанський район
 (центр - м Бережани)

Бережанська міська рада

2 м Бережани

3 с Лісники

4 с Рай

Біщівська сільська рада

5 с Біще

6 с Залужжя

7 с Поручин

Божиківська сільська рада

8 с Божиків

9 с Волощина

10 с Квіткове

Вербівська сільська рада

11 с Вербів

Вільховецька сільська рада

12 с Вільховець

Жовнівська сільська рада

13 с Жовнівка

Жуківська сільська рада

14 с Жуків

15 с Гиновичі

16 с Підлісне

Котівська сільська рада

17 с Котів

18 с Молохів

Куропатницька сільська рада

19 с Куропатники

20 с Баранівка

21 с Ясне

Курянівська сільська рада

22 с Куряни

23 с Павлів

Лапшинська сільська рада

24 с Лапшин

25 с Гайок

Літятинська сільська рада

26 с Літятин

Мечищівська сільська рада

27 с Мечищів

28 с Кути

29 с Надорожнів

30 с Червоне

Надрічнянська сільська рада

31 с Надрічне

Нараївська сільська рада

32 с Нараїв

33 с Дуляби

34 с Шайбівка

Підвисоцька сільська рада

35 с Підвисоке

36 с Гутисько

37 с Демня

Посухівська сільська рада

38 с Посухів

Потуторська сільська рада

39 с Потутори

Рекшинська сільська рада

40 с Рекшин

41 с Двірці

42 с Писарівка

43 с Поточани

44 с Стриганці

Рибниківська сільська рада

45 с Рибники

46 с Нова Гребля

Рогачинська сільська рада

47 с Рогачин

48 с Волиця

Саранчуківська сільська рада

49 с Саранчуки

50 с Базниківка

Слов'ятинська сільська рада

51 с Слов'ятин

52 с Діброва

Тростянецька сільська рада

53 с Тростянець

Урманська сільська рада

54 с Урмань

55 с Краснопуща

56 с Пліхів

Шибалинська сільська рада

57 с Шибалин

58 с Комарівка

Борщівський район
 (центр - м Борщів)

Борщівська міська рада

59 м Борщів

Мельнице-Подільська селищна рада

60 смт Мельниця-Подільська

61 с Зелене

Скала-Подільська селищна рада

62 смт Скала-Подільська

Бабинецька сільська рада

63 с Бабинці

Більче-Золотецька сільська рада

64 с Більче-Золоте

65 с Монастирок

66 с Мушкарів

67 с Юр'ямпіль

Бурдяківська сільська рада

68 с Бурдяківці

69 с Дубівка

70 с Збриж

Верхняківська сільська рада

71 с Верхняківці

Вигодська сільська рада

72 с Вигода

73 с Білівці

74 с Боришківці

75 с Окопи

76 с Трубчин

Висічанська сільська рада

77 с Висічка

Вільховецька сільська рада

78 с Вільховець

Вовковецька сільська рада

79 с Вовківці

Гермаківська сільська рада

80 с Гермаківка

Глибочецька сільська рада

81 с Глибочок

Горошівська сільська рада

82 с Горошова

Гуштинська сільська рада

83 с Гуштин

Дзвиняцька сільська рада

84 с Дзвинячка

Дністровська сільська рада

85 с Дністрове

Жилинська сільська рада

86 с Жилинці

Заліська сільська рада

87 с Залісся

Збручанська сільська рада

88 с Збручанське

Іванківська сільська рада

89 с Іванків

90 с Бережанка

91 с Гуштинка

92 с Трійця

Івано-Пустенська сільська рада

93 с Іване-Пусте

Королівська сільська рада

94 с Королівка

Кривченська сільська рада

95 с Кривче

Кудринецька сільська рада

96 с Кудринці

97 с Михайлівка

Лановецька сільська рада

98 с Ланівці

99 с Козаччина

100 с Тулин

Лосяцька сільська рада

101 с Лосяч

Мушкатівська сільська рада

102 с Мушкатівка

103 с Слобідка-Мушкатівська

Ниврянська сільська рада

104 с Нивра

105 с Залуччя

Озерянська сільська рада

106 с Озеряни

107 с Констанція

Олексинська сільська рада

108 с Олексинці

Панівецька сільська рада

109 с Панівці

110 с Завалля

Пилатківська сільська рада

111 с Пилатківці

112 с Грабівці

Пилипченська сільська рада

113 с Пилипче

Пищатинська сільська рада

114 с Пищатинці

Сапогівська сільська рада

115 с Сапогів

Сков'ятинська сільська рада

116 с Сков'ятин

117 с Шишківці

Стрілковецька сільська рада

118 с Стрілківці

Турильченська сільська рада

119 с Турильче

120 с Вербівка

121 с Підпилип'я

Урожайнівська сільська рада

122 с Урожайне

123 с Дзвенигород

124 с Латківці

Устянська сільська рада

125 с Устя

126 с Михалків

Худиківська сільська рада

127 с Худиківці

Циганська сільська рада

128 с Цигани

Шершенівська сільська рада

129 с Шершенівка

Шупарська сільська рада

130 с Шупарка

131 с Худіївці

Бучацький район
 (центр - м Бучач)

Бучацька міська рада

132 м Бучач

Золотопотіцька селищна рада

133 смт Золотий Потік

134 с Рублин

Бариська сільська рада

135 с Бариш

Берем'янська сільська рада

136 с Берем'яни

Бобулинська сільська рада

137 с Бобулинці

Возилівська сільська рада

138 с Возилів

Добропільська сільська рада

139 с Доброполе

140 с Матеушівка

Дулібівська сільська рада

141 с Дуліби

Жизномирська сільська рада

142 с Жизномир

Жниборідська сільська рада

143 с Жнибороди

Заривинецька сільська рада

144 с Заривинці

145 с Рукомиш

Зеленська сільська рада

146 с Зелена

Зубрецька сільська рада

147 с Зубрець

Киданівська сільська рада

148 с Киданів

Космиринська сільська рада

149 с Космирин

150 с Набережне

Костільницька сільська рада

151 с Костільники

Ліщанецька сільська рада

152 с Ліщанці

Медведівська сільська рада

153 с Медведівці

Миколаївська сільська рада

154 с Миколаївка

155 с Губин

156 с Сокілець

Новопетликівська сільська рада

157 с Нові Петликівці

158 с Пушкарі

Озерянська сільська рада

159 с Озеряни

160 с Верб'ятин

Осовецька сільська рада

161 с Осівці

Переволоцька сільська рада

162 с Переволока

163 с Курдибанівка

Передмістянська сільська рада

164 с Передмістя

165 с Заліщики

Пилявська сільська рада

166 с Пилява

167 с Мартинівка

168 с Новоставці

Пишківська сільська рада

169 с Пишківці

Підзамочківська сільська рада

170 с Підзамочок

171 с Звенигород

172 с Підлісся

Порохівська сільська рада

173 с Порохова

Ріпинецька сільська рада

174 с Ріпинці

175 с Помірці

Русилівська сільська рада

176 с Русилів

Скомороська сільська рада

177 с Скоморохи

Сновидівська сільська рада

178 с Сновидів

Соколівська сільська рада

179 с Соколів

Сороківська сільська рада

180 с Сороки

Старопетликівська сільська рада

181 с Старі Петликівці

182 с Білявинці

Стінківська сільська рада

183 с Стінка

184 с Млинки

Трибухівська сільська рада

185 с Трибухівці

Цвітівська сільська рада

186 с Цвітова

Язловецька сільська рада

187 с Язловець

188 с Броварі

189 с Новосілка

190 с Пожежа

Гусятинський район
 (центр - смт Гусятин)

Копичинська міська рада

191 м Копичинці

Хоростківська міська рада

192 м Хоростків

193 с Карашинці

Гримайлівська селищна рада

194 смт Гримайлів

195 с Буцики

196 с Оленівка

Гусятинська селищна рада

197 смт Гусятин

Васильковецька сільська рада

198 с Васильківці

Вікнянська сільська рада

199 с Вікно

Вільхівчицька сільська рада

200 с Вільхівчик

Гадинківська сільська рада

201 с Гадинківці

202 с Вигода

Глібівська сільська рада

203 с Глібів

Городницька сільська рада

204 с Городниця

Жабинецька сільська рада

205 с Жабинці

Зеленівська сільська рада

206 с Зелене

207 с Паївка

Калагарівська сільська рада

208 с Калагарівка

209 с Волиця

210 с Крутилів

Клювинська сільська рада

211 с Клювинці

Котівська сільська рада

212 с Котівка

213 с Ємелівка

214 с Теклівка

Коцюбинська сільська рада

215 с Коцюбинці

216 с Чагарі

Красненська сільська рада

217 с Красне

218 с Козина

219 с Ставки

Крогулецька сільська рада

220 с Крогулець

Лежанівська сільська рада

221 с Лежанівка

222 с Білинівка

Личковецька сільська рада

223 с Личківці

224 с Трибухівці

Майданська сільська рада

225 с Майдан

Малобірківська сільська рада

226 с Малі Бірки

227 с Новосілка

Малолуцька сільська рада

228 с Мала Лука

229 с Кокошинці

230 с Монастириха

Нижбірківська сільська рада

231 с Нижбірок

Оришківська сільська рада

232 с Оришківці

Перемилівська сільська рада

233 с Перемилів

234 с Верхівці

Пізнанська сільська рада

235 с Пізнанка

Постолівська сільська рада

236 с Постолівка

Раштовецька сільська рада

237 с Раштівці

Саджівецька сільська рада

238 с Саджівка

Самолусківська сільська рада

239 с Самолусківці

Сидорівська сільська рада

240 с Сидорів

241 с Шидлівці

Сороківська сільська рада

242 с Сорока

Старонижбірківська сільська рада

243 с Старий Нижбірок

Суходільська сільська рада

244 с Суходіл

245 с Боднарівка

Сухоставська сільська рада

246 с Сухостав

Товстенська сільська рада

247 с Товсте

248 с Кут

Тудорівська сільська рада

249 с Тудорів

Увислівська сільська рада

250 с Увисла

Хлопівська сільська рада

251 с Хлопівка

Целіївська сільська рада

252 с Целіїв

Чабарівська сільська рада

253 с Чабарівка

Яблунівська сільська рада

254 с Яблунів

255 с Рудки

Заліщицький район
 (центр - м Заліщики)

Заліщицька міська рада

256 м Заліщики

Товстенська селищна рада

257 смт Товсте

Бедриківська сільська рада

258 с Бедриківці

Блищанська сільська рада

259 с Блищанка

260 с Ставки

Буряківська сільська рада

261 с Буряківка

Винятинська сільська рада

262 с Винятинці

263 с Голігради

Ворвулинська сільська рада

264 с Ворвулинці

265 с Гиньківці

Головчинська сільська рада

266 с Головчинці

267 с Королівка

Городоцька сільська рада

268 с Городок

Дзвиняцька сільська рада

269 с Дзвиняч

Добрівлянська сільська рада

270 с Добрівляни

Дорогичівська сільська рада

271 с Дорогичівка

Дунівська сільська рада

272 с Дунів

273 с Вигода

274 с Щитівці

Дуплиська сільська рада

275 с Дуплиська

Зеленогайська сільська рада

276 с Зелений Гай

277 с Печорна

Зозулинська сільська рада

278 с Зозулинці

279 с Виноградне

Івано-Золотівська сільська рада

280 с Іване-Золоте

Касперівська сільська рада

281 с Касперівці

282 с Лисичники

Колодрібська сільська рада

283 с Колодрібка

Кошилівська сільська рада

284 с Кошилівці

285 с Попівці

Кулаківська сільська рада

286 с Кулаківці

Лисівська сільська рада

287 с Лисівці

Литячівська сільська рада

288 с Литячі

Мишківська сільська рада

289 с Мишків

Нирківська сільська рада

290 с Нирків

291 с Нагоряни

Новосілківська сільська рада

292 с Новосілка

Подільська сільська рада

293 с Поділля

294 с Ангелівка

Садківська сільська рада

295 с Садки

Синьківська сільська рада

296 с Синьків

Слобідська сільська рада

297 с Слобідка

Солоненська сільська рада

298 с Солоне

299 с Рожанівка

Торськівська сільська рада

300 с Торське

301 с Глушка

302 с Якубівка

Угриньківська сільська рада

303 с Угриньківці

304 с Бересток

305 с Хартонівці

Устечківська сільська рада

306 с Устечко

Хмелівська сільська рада

307 с Хмелева

308 с Свершківці

Шипівецька сільська рада

309 с Шипівці

Шутроминська сільська рада

310 с Шутроминці

Збаразький район
 (центр - м Збараж)

Збаразька міська рада

311 м Збараж

Вишнівецька селищна рада

312 смт Вишнівець

313 с Загороддя

Базаринська сільська рада

314 с Базаринці

315 с Малий Глибочок

316 с Тарасівка

317 с Чорний Ліс

Бодаківська сільська рада

318 с Бодаки

Бутинська сільська рада

319 с Бутин

Великовікнинська сільська рада

320 с Великі Вікнини

321 с Котюжини

322 с Малі Вікнини

Великокунинецька сільська рада

323 с Великий Кунинець

324 с Малий Кунинець

Вищелуб'янська сільська рада

325 с Вищі Луб'янки

326 с Новий Роговець

Гніздичненська сільська рада

327 с Гніздичне

328 с Хоми

329 с Чеснівський Раковець

Дзвинячанська сільська рада

330 с Дзвиняча

Доброводівська сільська рада

331 с Доброводи

Добромірківська сільська рада

332 с Добромірка

Залісецька сільська рада

333 с Залісці

Залужанська сільська рада

334 с Залужжя

335 с Івашківці

336 с Ліски

Зарубинська сільська рада

337 с Зарубинці

Зарудянська сільська рада

338 с Заруддя

339 с Витківці

340 с Олишківці

Іванчанська сільська рада

341 с Іванчани

342 с Мала Березовиця

Капустинська сільська рада

343 с Капустинці

344 с Зарудечко

345 с Капустинський Ліс

346 с Мусорівці

Киданецька сільська рада

347 с Киданці

Кобильська сільська рада

348 с Кобилля

Колодненська сільська рада

349 с Колодне

350 с Болязуби

351 с Глинчуки

Коханівська сільська рада

352 с Коханівка

353 с Гнидава

354 с Діброва

Красносільська сільська рада

355 с Красносільці

356 с Розношинці

Кретівська сільська рада

357 с Кретівці

358 с Грицівці

Лозівська сільська рада

359 с Лози

360 с Кривчики

Максимівська сільська рада

361 с Максимівка

362 с Гори-Стрийовецькі

363 с Чагарі-Збаразькі

Нижчелуб'янська сільська рада

364 с Нижчі Луб'янки

Новиківська сільська рада

365 с Новики

366 с Опрілівці

367 с Чумалі

Охримівська сільська рада

368 с Охримівці

Раковецька сільська рада

369 с Раковець

370 с Зашляхом

Романовоселівська сільська рада

371 с Романове Село

Синявська сільська рада

372 с Синява

373 с Синягівка

Старовишнівецька сільська рада

374 с Старий Вишнівець

375 с Кинахівці

376 с Мишківці

377 с Поляни

378 с Федьківці

Старозбаразька сільська рада

379 с Старий Збараж

380 с Верняки

Стриївська сільська рада

381 с Стриївка

382 с Травневе

Черниховецька сільська рада

383 с Чернихівці

Шилівська сільська рада

384 с Шили

385 с Діброва

Шимковецька сільська рада

386 с Шимківці

387 с Решнівка

Зборівський район
 (центр - м Зборів)

Зборівська міська рада

388 м Зборів

389 с Футори

Залозецька селищна рада

390 смт Залізці

Беримівська сільська рада

391 с Беримівці

392 с Кудинівці

Бзовицька сільська рада

393 с Бзовиця

Білоголівська сільська рада

394 с Білоголови

395 с Нетерпинці

Богданівська сільська рада

396 с Богданівка

397 с Білківці

398 с Сировари

399 с Яцківці

Висиповецька сільська рада

400 с Висипівці

401 с Воробіївка

402 с Кокутківці

403 с Серединці

Вірлівська сільська рада

404 с Вірлів

405 с Храбузна

Вовчківська сільська рада

406 с Вовчківці

407 с Івачів

408 с Корчунок

409 с Нище

Гає-Розтоцька сільська рада

410 с Гаї-Розтоцькі

Гаї-за-Рудівська сільська рада

411 с Гаї-за-Рудою

Гарбузівська сільська рада

412 с Гарбузів

413 с Манаїв

Годівська сільська рада

414 с Годів

415 с Йосипівка

416 с Цецівка

Городищенська сільська рада

417 с Городище

418 с Носівці

Гукалівська сільська рада

419 с Гукалівці

420 с Лопушани

Загір'янська сільська рада

421 с Загір'я

Зарудянська сільська рада

422 с Заруддя

423 с Коршилів

424 с Лавриківці

425 с Озерянка

426 с Травотолоки

Кабаровецька сільська рада

427 с Кабарівці

428 с Метенів

Кальненська сільська рада

429 с Кальне

430 с Жабиня

Кобзарівська сільська рада

431 с Кобзарівка

432 с Вертелка

Куровецька сільська рада

433 с Курівці

Малашовецька сільська рада

434 с Малашівці

435 с Іванківці

Мильнівська сільська рада

436 с Мильне

437 с Бліх

Млиновецька сільська рада

438 с Млинівці

439 с Грабківці

440 с Кудобинці

441 с Присівці

442 с Тустоголови

Мшанецька сільська рада

443 с Мшанець

444 с Дітківці

445 с Хомівка

Нестерівська сільська рада

446 с Нестерівці

Озернянська сільська рада

447 с Озерна

Оліївська сільська рада

448 с Оліїв

Осташівська сільська рада

449 с Осташівці

450 с Данилівці

Панасівська сільська рада

451 с Панасівка

452 с Чорний Ліс

Перепельницька сільська рада

453 с Перепельники

Пліснянська сільська рада

454 с Плісняни

Погрібецька сільська рада

455 с Погрібці

456 с Калинівка

457 с Красна

Ратищівська сільська рада

458 с Ратищі

459 с Піщане

Ренівська сільська рада

460 с Ренів

Розгадівська сільська рада

461 с Розгадів

Серетецька сільська рада

462 с Серетець

463 с Підберізці

Славнянська сільська рада

464 с Славна

Тростянецька сільська рада

465 с Тростянець

466 с Білокриниця

Цебрівська сільська рада

467 с Цебрів

Чернихівська сільська рада

468 с Чернихів

469 с Глядки

470 с Плесківці

Чистопадівська сільська рада

471 с Чистопади

Ярославицька сільська рада

472 с Ярославичі

473 с Монилівка

Ярчовецька сільська рада

474 с Ярчівці

475 с Вільшанка

476 с Волосівка

477 с Жуківці

478 с Мшана

479 с Підгайчики

Козівський район
 (центр - смт Козова)

Козівська селищна рада

480 смт Козова

Козлівська селищна рада

481 смт Козлів

482 с Дмухівці

Августівська сільська рада

483 с Августівка

484 с Хоробрів

485 с Хоростець

Бишківська сільська рада

486 с Бишки

Будилівська сільська рада

487 с Будилів

488 с Медова

Великоплавучанська сільська рада

489 с Велика Плавуча

490 с Цицори

Великоходачківська сільська рада

491 с Великий Ходачків

Вибудівська сільська рада

492 с Вибудів

493 с Вимислівка

Вівсянська сільська рада

494 с Вівся

Вікторівська сільська рада

495 с Вікторівка

Геленківська сільська рада

496 с Геленки

Глинська сільська рада

497 с Глинна

498 с Золочівка

Городищенська сільська рада

499 с Городище

500 с Горби

501 с Млинці

Денисівська сільська рада

502 с Денисів

503 с Веснівка

Дибщенська сільська рада

504 с Дибще

Золотослобідська сільська рада

505 с Золота Слобода

Ішківська сільська рада

506 с Ішків

507 с Дворище

508 с Росохуватець

Кальненська сільська рада

509 с Кальне

510 с Будова

511 с Маковисько

Козівківська сільська рада

512 с Козівка

Конюхівська сільська рада

513 с Конюхи

514 с Заберізки

515 с Залісся

Кривенська сільська рада

516 с Криве

517 с Йосипівка

Купчинецька сільська рада

518 с Купчинці

519 с Драгоманівка

Малоплавучанська сільська рада

520 с Мала Плавуча

Олесинська сільська рада

521 с Олесине

522 с Уритва

Плотичанська сільська рада

523 с Плотича

Покропивнянська сільська рада

524 с Покропивна

Потіцька сільська рада

525 с Потік

526 с Сеньків

Слобідківська сільська рада

527 с Слобідка

Таурівська сільська рада

528 с Таурів

Теофіпільська сільська рада

529 с Теофіпілка

530 с Плоске

Ценівська сільська рада

531 с Ценів

Щепанівська сільська рада

532 с Щепанів

533 с Бартошівка

Яструбівська сільська рада

534 с Яструбове

Кременецький район
 (центр - м Кременець)

Кременецька міська рада

535 м Кременець

Почаївська міська рада

536 м Почаїв

537 с Затишшя

Башуківська сільська рада

538 с Башуки

539 с Новий Олексинець

Білокриницька сільська рада

540 с Білокриниця

541 с Андруга

542 с Веселівка

543 с Лішня

Будківська сільська рада

544 с Будки

545 с Валігури

546 с Комарівка

Великобережецька сільська рада

547 с Великі Бережці

548 с Іква

549 с Малі Бережці

550 с Хотівка

Великогорянська сільська рада

551 с Велика Горянка

552 с Волиця

553 с Мала Горянка

Гаївська сільська рада

554 с Гаї

555 с Града

556 с Діброва

557 с Кімната

Горинська сільська рада

558 с Горинка

559 с Духів

560 с Кушлин

Дунаївська сільська рада

561 с Дунаїв

562 с Богданівка

563 с Куликів

564 с Савчиці

Жолобівська сільська рада

565 с Жолоби

Катеринівська сільська рада

566 с Катеринівка

567 с Іванківці

568 с Рибча

Колосівська сільська рада

569 с Колосова

570 с Двірець

571 с Рудка

Крижівська сільська рада

572 с Крижі

573 с Мисики

Лідихівська сільська рада

574 с Лідихів

Лопушненська сільська рада

575 с Лопушне

576 с Крутнів

577 с Раславка

Лосятинська сільська рада

578 с Лосятин

579 с Борщівка

Млинівецька сільська рада

580 с Млинівці

581 с Бакоти

582 с Хотовиця

Плосківська сільська рада

583 с Плоске

584 с Підлісне

Попівецька сільська рада

585 с Попівці

586 с Весела

587 с Новий Кокорів

588 с Старий Кокорів

Радянська сільська рада

589 с Радянське

590 с Підлісці

Ридомильська сільська рада

591 с Ридомиль

Розтоцька сільська рада

592 с Розтоки

Сапанівська сільська рада

593 с Сапанів

Староолексинецька сільська рада

594 с Старий Олексинець

595 с Івання

Старопочаївська сільська рада

596 с Старий Почаїв

Старотаразька сільська рада

597 с Старий Тараж

598 с Комарин

Устечківська сільська рада

599 с Устечко

600 с Очеретне

Чугалівська сільська рада

601 с Чугалі

602 с Бонівка

603 с Зеблози

Шпиколосівська сільська рада

604 с Шпиколоси

Лановецький район
 (центр - м Ланівці)

Лановецька міська рада

605 м Ланівці

606 с Волиця

607 с Малі Кусківці

608 с Оришківці

Бережанська сільська рада

609 с Бережанка

610 с Жуківці

Білозірська сільська рада

611 с Білозірка

612 с Шушківці

Борсуківська сільська рада

613 с Борсуки

614 с Нападівка

615 с Синівці

Борщівська сільська рада

616 с Борщівка

Буглівська сільська рада

617 с Буглів

618 с Люлинці

619 с Огризківці

Ванжулівська сільська рада

620 с Ванжулів

621 с Мала Карначівка

Великокусковецька сільська рада

622 с Великі Кусківці

Вербовецька сільська рада

623 с Вербовець

Верещаківська сільська рада

624 с Верещаки

625 с Коржківці

Вишгородоцька сільська рада

626 с Вишгородок

627 с Соколівка

Влащинецька сільська рада

628 с Влащинці

Гриньківська сільська рада

629 с Гриньки

630 с Грибова

631 с Козачки

Загірцівська сільська рада

632 с Загірці

633 с Михайлівка

Іванковецька сільська рада

634 с Іванківці

Карначівська сільська рада

635 с Карначівка

636 с Шили

Краснолуцька сільська рада

637 с Краснолука

Лопушненська сільська рада

638 с Лопушне

639 с Пахиня

Малобілківська сільська рада

640 с Мала Білка

641 с Велика Білка

642 с Мартишківці

Молотківська сільська рада

643 с Молотків

644 с Осники

Москалівська сільська рада

645 с Москалівка

646 с Плиска

Передмірська сільська рада

647 с Передмірка

Печірнянська сільська рада

648 с Печірна

649 с Коростова

650 с Кутиска

Снігурівська сільська рада

651 с Снігурівка

652 с Мала Снігурівка

653 с Маневе

Чайчинецька сільська рада

654 с Чайчинці

Юськовецька сільська рада

655 с Юськівці

Якимівська сільська рада

656 с Якимівці

657 с Татаринці

Монастириський район
 (центр - м Монастириська)

Монастириська міська рада

658 м Монастириська

Коропецька селищна рада

659 смт Коропець

660 с Світле

661 с Стигла

Бертниківська сільська рада

662 с Бертники

Велеснівська сільська рада

663 с Велеснів

664 с Залісся

Вербківська сільська рада

665 с Вербка

666 с Діброва

Висоцька сільська рада

667 с Високе

Вістрянська сільська рада

668 с Вістря

Гончарівська сільська рада

669 с Гончарівка

Гориглядівська сільська рада

670 с Горигляди

Горішньослобідська сільська рада

671 с Горішня Слобідка

672 с Нова Гута

673 с Рідколісся

Горожанська сільська рада

674 с Горожанка

675 с Саджівка

Гранітненська сільська рада

676 с Гранітне

Григорівська сільська рада

677 с Григорів

Доброводівська сільська рада

678 с Доброводи

Дубенківська сільська рада

679 с Дубенка

Завадівська сільська рада

680 с Завадівка

681 с Коржова

682 с Маркова

Задарівська сільська рада

683 с Задарів

684 с Сеньків

Заставецька сільська рада

685 с Заставці

Ковалівська сільська рада

686 с Ковалівка

Комарівська сільська рада

687 с Комарівка

688 с Затишне

Красіївська сільська рада

689 с Красіїв

Криницька сільська рада

690 с Криниця

Лазарівська сільська рада

691 с Лазарівка

692 с Низьколизи

Лядська сільська рада

693 с Лядське

694 с Бобрівники

Олешівська сільська рада

695 с Олеша

696 с Савелівка

Підліснянська сільська рада

697 с Підлісне

Садівська сільська рада

698 с Садове

Тростянецька сільська рада

699 с Тростянці

Устє-Зеленська сільська рада

700 с Устя-Зелене

701 с Лука

702 с Межигір'я

Чехівська сільська рада

703 с Чехів

Швейківська сільська рада

704 с Швейків

Яргорівська сільська рада

705 с Яргорів

Підволочиський район
 (центр - смт Підволочиськ)

Скалатська міська рада

706 м Скалат

707 с Поплави

Підволочиська селищна рада

708 смт Підволочиськ

Богданівська сільська рада

709 с Богданівка

Воробіївська сільська рада

710 с Воробіївка

711 с Медин

712 с Пеньківці

713 с Просівці

Галущинська сільська рада

714 с Галущинці

Гнилицька сільська рада

715 с Гнилиці

Городницька сільська рада

716 с Городниця

Дорофіївська сільська рада

717 с Дорофіївка

Жеребківська сільська рада

718 с Жеребки

Зарубинецька сільська рада

719 с Зарубинці

Іванівська сільська рада

720 с Іванівка

Кам'янківська сільська рада

721 с Кам'янки

722 с Мовчанівка

Качанівська сільська рада

723 с Качанівка

Клебанівська сільська рада

724 с Клебанівка

725 с Шевченкове

Колодіївська сільська рада

726 с Колодіївка

727 с Панасівка

Кошляківська сільська рада

728 с Кошляки

729 с Голотки

Кривенська сільська рада

730 с Криве

Лисичинська сільська рада

731 с Лисичинці

732 с Шельпаки

Магдалівська сільська рада

733 с Магдалівка

734 с Митниця

735 с Теклівка

Мисловецька сільська рада

736 с Мислова

Новосілківська сільська рада

737 с Новосілка

Новосільська сільська рада

738 с Нове Село

739 с Гнилички

740 с Голошинці

741 с Козярі

742 с Сухівці

Оріховецька сільська рада

743 с Оріховець

Остап'ївська сільська рада

744 с Остап'є

Пальчинська сільська рада

745 с Пальчинці

746 с Щаснівка

Подільська сільська рада

747 с Поділля

748 с Хоптянка

Рожиська сільська рада

749 с Рожиськ

Скориківська сільська рада

750 с Скорики

751 с Климківці

Староміщинська сільська рада

752 с Староміщина

Староскалатська сільська рада

753 с Старий Скалат

754 с Полупанівка

Супранівська сільська рада

755 с Супранівка

756 с Коршилівка

757 с Росохуватець

Терпилівська сільська рада

758 с Терпилівка

759 с Гущанки

760 с Лозівка

761 с Ободівка

Токівська сільська рада

762 с Токи

Турівська сільська рада

763 с Турівка

764 с Тарноруда

765 с Фащівка

Хмелиськівська сільська рада

766 с Хмелиська

Чернилівська сільська рада

767 с Чернилівка

Підгаєцький район
 (центр - м Підгайці)

Підгаєцька міська рада

768 м Підгайці

Білокриницька сільська рада

769 с Білокриниця

Боківська сільська рада

770 с Боків

Бронгалівська сільська рада

771 с Бронгалівка

772 с Вага

773 с Михайлівка

Вербівська сільська рада

774 с Вербів

Галицька сільська рада

775 с Галич

Гнильченська сільська рада

776 с Гнильче

777 с Пановичі

778 с Червень

Голгочанська сільська рада

779 с Голгоча

780 с Волиця

Завалівська сільська рада

781 с Завалів

782 с Заставче

783 с Затурин

784 с Середнє

Лисецька сільська рада

785 с Лиса

Литвинівська сільська рада

786 с Литвинів

787 с Рудники

788 с Старий Литвинів

Мирненська сільська рада

789 с Мирне

Мозолівська сільська рада

790 с Мозолівка

Мужилівська сільська рада

791 с Мужилів

Новосілківська сільська рада

792 с Новосілка

Носівська сільська рада

793 с Носів

Поплавська сільська рада

794 с Поплави

795 с Сонячне

796 с Степове

Сільцівська сільська рада

797 с Сільце

Староміська сільська рада

798 с Старе Місто

799 с Голендра

800 с Загайці

Угринівська сільська рада

801 с Угринів

802 с Яблунівка

Шумлянська сільська рада

803 с Шумляни

Юстинівська сільська рада

804 с Юстинівка

Теребовлянський район
 (центр - м Теребовля)

Теребовлянська міська рада

805 м Теребовля

806 с Боричівка

Дружбівська селищна рада

807 смт Дружба

Микулинецька селищна рада

808 смт Микулинці

809 с Воля

810 с Конопківка

811 с Кривки

Багатківська сільська рада

812 с Багатківці

Бенівська сільська рада

813 с Бенева

Буданівська сільська рада

814 с Буданів

815 с Папірня

Бурканівська сільська рада

816 с Бурканів

Великоговилівська сільська рада

817 с Великий Говилів

818 с Малий Говилів

Вербовецька сільська рада

819 с Вербівці

Вишнівчицька сільська рада

820 с Вишнівчик

821 с Вишеньки

Гайворонківська сільська рада

822 с Гайворонка

Гвардійська сільська рада

823 с Гвардійське

Глещавська сільська рада

824 с Глещава

Дарахівська сільська рада

825 с Дарахів

826 с Кам'янка

827 с Тютьків

Дворічанська сільська рада

828 с Дворіччя

Довгенська сільська рада

829 с Довге

830 с Деренівка

Долинська сільська рада

831 с Долина

832 с Слобідка

Заздрівська сільська рада

833 с Заздрість

Зарваницька сільська рада

834 с Зарваниця

835 с Сапова

Золотниківська сільська рада

836 с Золотники

Іванівська сільська рада

837 с Іванівка

838 с Лозівка

Ілавченська сільська рада

839 с Ілавче

Кобиловолоцька сільська рада

840 с Кобиловолоки

841 с Млиниська

Котузівська сільська рада

842 с Котузів

Кровинківська сільська рада

843 с Кровинка

Ладичинська сільська рада

844 с Ладичин

Ласковецька сільська рада

845 с Ласківці

Лошнівська сільська рада

846 с Лошнів

Маловодівська сільська рада

847 с Маловоди

Могильницька сільська рада

848 с Нова Могильниця

849 с Стара Могильниця

Мщанецька сільська рада

850 с Мшанець

Надрічненська сільська рада

851 с Надрічне

Острівецька сільська рада

852 с Острівець

853 с Гумниська

854 с Застіноче

Підгайчицька сільська рада

855 с Підгайчики

856 с Зеленче

857 с Малів

858 с Підгора

859 с Семенів

Плебанівська сільська рада

860 с Плебанівка

861 с Залав'є

Різдвянівська сільська рада

862 с Різдвяни

863 с Зубів

Романівська сільська рада

864 с Романівка

Семиківська сільська рада

865 с Семиківці

866 с Підруда

Соколівська сільська рада

867 с Соколів

868 с Панталиха

869 с Сокільники

Сороцька сільська рада

870 с Сороцьке

Соснівська сільська рада

871 с Соснів

872 с Гончарки

873 с Раковець

Струсівська сільська рада

874 с Струсів

875 с Бернадівка

876 с Варваринці

877 с Налужжя

Сущинська сільська рада

878 с Сущин

879 с Остальці

Хмелівська сільська рада

880 с Хмелівка

881 с Нова Брикуля

882 с Стара Брикуля

Тернопільський район
 (центр - м Тернопіль)

Великоберезовицька селищна рада

883 смт Велика Березовиця

884 с Кип'ячка

Великобірківська селищна рада

885 смт Великі Бірки

Баворівська сільська рада

886 с Баворів

887 с Застав'є

Байковецька сільська рада

888 с Байківці

Білецька сільська рада

889 с Біла

Буцнівська сільська рада

890 с Буцнів

891 с Серединки

Великогаївська сільська рада

892 с Великі Гаї

Великоглибочецька сільська рада

893 с Великий Глибочок

Великолуцька сільська рада

894 с Велика Лука

895 с Хатки

Гаї-Шевченківська сільська рада

896 с Гаї-Шевченківські

Грабовецька сільська рада

897 с Грабовець

898 с Білоскірка

Дичківська сільська рада

899 с Дичків

900 с Красівка

Довжанська сільська рада

901 с Довжанка

Домаморицька сільська рада

902 с Домаморич

Драганівська сільська рада

903 с Драганівка

Дубовецька сільська рада

904 с Дубівці

Івачеводолішнівська сільська рада

905 с Івачів Долішній

906 с Івачів Горішній

Ігровицька сільська рада

907 с Ігровиця

Йосипівська сільська рада

908 с Йосипівка

Козівська сільська рада

909 с Козівка

Лозівська сільська рада

910 с Лозова

911 с Курники

Малоходачківська сільська рада

912 с Малий Ходачків

913 с Костянтинівка

Мар'янівська сільська рада

914 с Мар'янівка

Миролюбівська сільська рада

915 с Миролюбівка

916 с Лучка

Мишковицька сільська рада

917 с Мишковичі

Настасівська сільська рада

918 с Настасів

Острівська сільська рада

919 с Острів

Петриківська сільська рада

920 с Петриків

Підгороднянська сільська рада

921 с Підгородне

Плотицька сільська рада

922 с Плотича

Почапинська сільська рада

923 с Почапинці

924 с Забойки

Романівська сільська рада

925 с Романівка

926 с Ангелівка

Скоморохівська сільська рада

927 с Скоморохи

928 с Прошова

929 с Смолянка

930 с Теофілівка

Смиковецька сільська рада

931 с Смиківці

Стегниківська сільська рада

932 с Стегниківці

Ступківська сільська рада

933 с Ступки

Товстолузька сільська рада

934 с Товстолуг

935 с Застінка

Чернелево-Руська сільська рада

936 с Чернелів-Руський

937 с Жовтневе

Чистилівська сільська рада

938 с Чистилів

Шляхтинецька сільська рада

939 с Шляхтинці

940 с Гаї-Гречинські

Чортківський район
 (центр - м Чортків)

Чортківська міська рада

941 м Чортків

Заводська селищна рада

942 смт Заводське

Базарська сільська рада

943 с Базар

Бичківська сільська рада

944 с Бичківці

Білівська сільська рада

945 с Біла

Білобожницька сільська рада

946 с Білобожниця

947 с Калинівщина

948 с Семаківці

Босирівська сільська рада

949 с Босири

Великочорнокінецька сільська рада

950 с Великі Чорнокінці

Горішньовигнанська сільська рада

951 с Горішня Вигнанка

952 с Переходи

Давидківська сільська рада

953 с Давидківці

Джуринська сільська рада

954 с Джурин

955 с Джуринська Слобідка

Заболотівська сільська рада

956 с Заболотівка

Залісянська сільська рада

957 с Залісся

Звиняцька сільська рада

958 с Звиняч

959 с Скомороше

Капустинська сільська рада

960 с Капустинці

Колиндянська сільська рада

961 с Колиндяни

Косівська сільська рада

962 с Косів

Коцюбинчицька сільська рада

963 с Коцюбинчики

964 с Зелена

Кривеньківська сільська рада

965 с Кривеньке

966 с Васильків

Малочорнокінецька сільська рада

967 с Малі Чорнокінці

Милівецька сільська рада

968 с Милівці

Мухавська сільська рада

969 с Мухавка

Нагірянська сільська рада

970 с-ще Нагірянка

Палашівська сільська рада

971 с Палашівка

972 с Криволука

Пастушівська сільська рада

973 с Пастуше

Полівецька сільська рада

974 с Полівці

Пробіжнянська сільська рада

975 с Пробіжна

Ридодубівська сільська рада

976 с Ридодуби

977 с Білий Потік

Ромашівська сільська рада

978 с Ромашівка

Росохацька сільська рада

979 с Росохач

Свидівська сільська рада

980 с Свидова

981 с Антонів

Скородинська сільська рада

982 с Скородинці

Сокиринецька сільська рада

983 с Сокиринці

Сосулівська сільська рада

984 с Сосулівка

Староягільницька сільська рада

985 с Стара Ягільниця

986 с Черкавщина

Тарнавська сільська рада

987 с Тарнавка

Товстеньківська сільська рада

988 с Товстеньке

Угринська сільська рада

989 с Угринь

Улашківська сільська рада

990 с Улашківці

Чорнокінецько-Волянська сільська рада

991 с Чорнокінецька Воля

Швайківська сільська рада

992 с Швайківці

Шманьківська сільська рада

993 с Шманьківці

Шманьківчицька сільська рада

994 с Шманьківчики

Шульганівська сільська рада

995 с Шульганівка

996 с Долина

Ягільницька сільська рада

997 с Ягільниця

Шумський район
 (центр - м Шумськ)

Шумська міська рада

998 м Шумськ

Андрушівська сільська рада

999 с Андрушівка

1000 с Кутянка

1001 с Переморівка

1002 с Руська Гута

Биковецька сільська рада

1003 с Биківці

Боложівська сільська рада

1004 с Боложівка

Бриківська сільська рада

1005 с Бриків

1006 с Коновиця

Васьковецька сільська рада

1007 с Васьківці

1008 с Кути

1009 с Малі Садки

Великодедеркальська сільська рада

1010 с Великі Дедеркали

1011 с Вовківці

1012 с Малі Дедеркали

Великозагайцівська сільська рада

1013 с Великі Загайці

1014 с Малі Загайці

1015 с Тури

Вілійська сільська рада

1016 с Вілія

1017 с Новосілка

1018 с Тетильківці

Жолобківська сільська рада

1019 с Жолобки

Залісцівська сільська рада

1020 с Залісці

1021 с Забара

Іловицька сільська рада

1022 с Велика Іловиця

1023 с Антонівці

1024 с Мала Іловиця

Кордишівська сільська рада

1025 с Кордишів

1026 с Круголець

1027 с Мирове

Літовищенська сільська рада

1028 с Літовище

1029 с Сошище

Людвищенська сільська рада

1030 с Людвище

Матвіівська сільська рада

1031 с Матвіївці

1032 с Гриньківці

Мізюринська сільська рада

1033 с Мізюринці

Онишковецька сільська рада

1034 с Онишківці

Підгаєцька сільська рада

1035 с Підгайці

1036 с Вербиця

1037 с Кудлаївка

Піщатинська сільська рада

1038 с Піщатинці

Потуторівська сільська рада

1039 с Потуторів

Радошівська сільська рада

1040 с Радошівка

Рохманівська сільська рада

1041 с Рохманів

1042 с Залужжя

1043 с Обич

Садківська сільська рада

1044 с Садки

Соснівська сільська рада

1045 с Соснівка

1046 с Бірки

Стіжоцька сільська рада

1047 с Стіжок

Суразька сільська рада

1048 с Сураж

1049 с Ходаки

Темногаєцька сільська рада

1050 с Темногайці

Тилявська сільська рада

1051 с Тилявка

1052 с Башківці

1053 с Одерадівка

Угорська сільська рада

1054 с Угорськ

Цеценівська сільська рада

1055 с Цеценівка

Шкроботівська сільська рада

1056 с Шкроботівка

Шумбарська сільська рада

1057 с Шумбар

1058 с Новостав

 

 

 Тернопільська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Тернопільська область

Герб Тернопільської області Прапор Тернопільської області

Основні дані
Прізвисько: Тернопільщина
Країна: Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ: 61000
Населення: ▼ 1081790 (на 1.10.2011)
Площа: 13823 км²
Густота населення: 78.2 осіб/км²

Телефонні коди: +380-35
Обласний центр: Тернопіль
Райони: 17
Міста:

обласного значення
районного значення
1
17
Смт: 17
Села: 1019
Селища: 1
Селищні ради: 17
Сільські ради: 580
Номери автомобілів: BO, ТЕ, TI, ТК
Інтернет-домени: ternopil.ua; te.ua

Обласна влада
46021, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8
Веб-сторінка: http://www.oda.te.gov.ua
Голова ОДА: Хоптян Валентин Антонович
Рада: Тернопільська обласна рада
Голова ради: Кайда Олексій Петрович

Терно́пільська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернопіль. В історичному відношенні охоплює східну частину Галичини та південну Волинь. У географічному — розташована на Подільській височині, південна межа Тернопільської області проходить по річці Дністер, східна — по Збручі.

Площа — 13800 км2 (2,3% території України), 1 087 844 мешканців (1 березня 2010), у тому числі 474 729 міських (43,6%) і 613 115 сільських (56,4%). У області 18 міст, 17 смт., 1020 сільських населених пунктів, 17 районів, 580 сільських рад. Національний склад населення, за переписом 2001: українців — 97,8%, росіян — 1,2%, поляків — 0,3%, білорусів — 0,1%.

Край є одним із найпривабливіших для туристів. На території області знаходиться найдовша в Європі карстова печера Оптимістична завдовжки в 220 кілометрів, а також одне з «Семи природних чудес України» — Дністровський каньйон. Також Тернопільщина відома Почаївської лаврою та чудотворною іконою у Зарваниці. За кількістю замків (34) Тернопільщина займає 1-ше місце в Україні.Зміст [сховати]
1 Географія
1.1 Географічне положення
1.1.1 Територія
1.1.2 Крайні точки і протяжність
1.2 Рельєф
1.2.1 Основні рельєфні структури
1.2.2 Основні вершини
1.3 Атласи Тернопільської області
2 Геологія
2.1 Історія формування поверхні
2.2 Геоморфологічна будова і антропогенні відклади
2.2.1 Антропогенні відклади
2.2.2 Геоморфологічна будова
3 Клімат та гідрологія
3.1 Абсолютний максимум температур
3.2 Абсолютний мінімум температур
3.3 Агрокліматичне районування
3.4 Розподіл тепла і вологи на території Тернопільської області
3.5 Кліматичні відмінності Тернопільської області
3.6 Річки Тернопільської області
3.6.1 Басейни
3.6.2 Живлення
3.6.3 Режим
3.6.4 Водоспади
3.7 Штучні водойми, підземні води, болота Тернопільської області
4 Ґрунти
5 Флора
5.1 Лісова рослинність
5.2 Степова рослинність
5.3 Лучна рослинність
5.4 Червона книга України
6 Фауна
6.1 Тварини півночі області
6.2 Тварини півдня області
6.3 Земноводні і плазуни
6.4 Тварини водойм
6.5 Рідкісні види
7 Природні ресурси
8 Система управління
8.1 Бюджет
9 Населення
10 Політика
11 Транспорт
11.1 Автошляхи
11.2 Залізниця
12 Історія
13 Адміністративний поділ
14 Економіка
14.1 Банківська справа
14.1.1 Управління НБУ в Тернопільській області
14.2 Аграрний сектор
15 Політика
15.1 Адвокатура
16 Топоніміка
16.1 Природна топоніміка Тернопільщини
16.2 Соціальна і господарська топоніміка Тернопільщини
17 Культура
17.1 Архівна справа
17.2 Література
17.2.1 Антології
17.3 Театр
17.4 Музика
17.4.1 Бандуристи та кобзарі
17.4.2 Капели бандуристів
17.5 Автопортрети
17.6 Акварелі
17.7 Екслібрис
18 Освіта
19 Громадські організації
19.1 Тернопільське обласне відділення Асоціації фермерів України
19.2 Асоціація пасічників імені Миколи Михалевича
19.3 Екологічна ліга
20 Релігія
21 Пам'ятки
21.1 Архітектурні пам'ятки
21.2 Дерев'яні церкви
21.3 Пам'ятки природи
21.4 Некрополі
22 Туризм
23 Примітки
24 Література
25 Посилання

[ред.]
Географія
Детальніше: Географія Тернопільської області
[ред.]
Географічне положення

Знак на в'їзді в Тернопільську область (на кордоні Шумського та Лановецького районів Тернопільскої обл та Білогірського р-ну Хмельниччини, поблизу с.Радошівка)

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України, а на сході - з Хмельницькою областями. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією.
[ред.]
Територія

Тернопільська область займає площу 13.8 тис. км², що становить 2.3% території України. За цим показником займає 23 місце серед інших областей України (меншими є тільки Закарпатська і Чернівецька області). За площею Тернопільщина співрозмірна з Ізраїлем.

За конфігурацією території Тернопільщина нагадує трикутник з основою на сході та вершиною — на заході.
[ред.]
Крайні точки і протяжність

Крайня північна точка області — село Переморівка — знаходиться у Шумському районі та має координати 50°13′ пн. ш. 26°12′ сх. д. (G). Крайня південна точка — село Білівці Борщівського району з координатами 48°31′ пн. ш. 26°21′ сх. д. (G). Крайня західна точка — село Дуляби — знаходиться у Бережанському районі і має такі координати 49°32′ пн. ш. 24°42′ сх. д. (G). Крайня східна точка — село Окопи Борщівського району з такими координатами: 48°32′ пн. ш. 26°24′ сх. д. (G).

Протяжність становить із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід — на 129 км
[ред.]
Рельєф

Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Поверхня області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів (у місці впадіння Збруча у Дністер).
[ред.]
Основні рельєфні структури

На території області можна виділити кілька рельєфних структур:
Тернопільське плато — займає центральну частину області. Поділене долинами Серету, Гнізної та Стрипи. Це найбільш рівнинна ділянка області. На півночі — висоти 80-400 метрів, на півдні — 300—350 метрів.
Опілля (Подільське горбогір'я) — розміщене у західній частині області. Це найбільш припіднята і розчленована територія області. Відносні висоти досягають 200 метрів. Тут знаходиться гора Попелиха заввишки 443 метри — найвища точка Тернопільщини.
Кременецькі гори (Кременецьке горбогір'я) — розташовані в північній частині області. Їх північний схил є крутим, а південний — більш пологим. Горби піднімаються до 190 метрів і мають вигляд гір-останців. Це — гори Бона, яка є найвищою (408 метрів), Божа, Дівочі Скелі, Скелі Словацького та інші. У пониженнях є значна кількість ярів та балок.
Товтровий кряж (Медобори) — простягається з північного заходу на південний схід від сіл Чорний Ліс і Загір'я до містечка Гусятин. Цей бар'єрний риф складається з вапняків, які піднімаються на поверхню на 50-60 метрів. Тут зустрічється карст. Основні гори: Крайній Камінь (431), Зембова, Сабариха, Скала (417), Гостра Могила (398), Вікно, Богит (417). Найвища вершина — гора Нижній Камінь (Крайній Камінь) (431 метр).
Авратинська височина — знаходиться між Медоборами і Кременецькими горами. Поверхня її слабохвиляста. Абсолютні висоти досягають 350 метрів.
Мале Полісся — розташоване у північно-західній частині області. Рельєф плоский. Висоти становлять 210—250 метрів. На формування рельєфу помітний вплив льодовика. У долинах річок поширене значне заболочення.
Придністровська рівнина — займає південну частину області і найбільш зниженою її ділянкою. Розчленована каньойоподібними долинами рік. Зустрічаються яри і балки. Поширені карстові форми рельєфу: печери, озера.
[ред.]
Основні вершиниГора Висота, м Рельєфна структура Найближчий населений пункт Адміністративне входження Район
Попелиха 443 Опілля Молохів Мечищівська сільська рада Бережанський
Нижній Камінь (Крайній Камінь) 431 Медобори Хомівка Мшанецька сільська рада Зборівський

[ред.]
Атласи Тернопільської області

1-й рукописний варіант атласу Тернопільщини підготував у 2-й пол. 1980-х викладачі природничного факультету Тернопільського педагогічного інституту (нині ТДПУ) під керівництвом Й. Свинка, однак він не був надрукований.

«Навчально-краєзнавчий атлас Тернопільської області» (2000), що орієнтований на вивчення географії краю та туристично-екскурсійну діяльність, підготували до друку викладачі географічних факультетів Львівського національного університету та ТДПУ; в ньому на 24 с. вміщено 42 карти різної тематики з довідковими матеріалами.

2001 у вид-ві «Мапа» вийшов з друку «Географічний атлас Тернопільської області», призначений для ЗОШ 2-го ступеня. Змістовий матеріал для карт атласу підібрали викладачі географічного факультету ТДПУ під керівництвом О. Заставецької. В ньому вміщено 20 карт з пояснювальними текстами, малюнками та фотографіями, що відображають адміністративно-територіальний устрій, природу, населення, культуру краю[1].
[ред.]
Геологія
Детальніше: Геологія Тернопільської області

Територія Тернопільської області знаходиться на Волино-Подільській плиті Східноєвропейської платформи. На глибині 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Зверху він вкритий осадовими породами.

Найдавнішими відкладами, які виходять на поверхню області, є породи верхнього силуру (у долині Дністра, нижче по течії від села Дністрове — і до Збруча). Вони представлені доломітами, доломітовими мергелями, вапняками, аргілітами і алевролітами. Девонські породи залягають на силурійських породах і зустрічаються на захід від села Дністрове в долині Дністра, а також у долинах його приток (Золотої Липи, Стрипи, Серету, Коропця, Нічлави). Представлені вони доломітами, вапняками, червоноколірними пісковиками, глинами та аргілітами.

З періодів мезозою на Тернопільщині вихід на поверхню мають породи юри і крейди. Зокрема, породи юрського періоду зустрічаються в південно-західній частині області, а також у долинах Дністра і його приток (Золотої Липи та Коропця). Вони представлені глинами, аргілітами, пісковиками, доломітами, вапняками і конгломератами. Породи ж крейдової системи найбільш поширені в Малому Поліссі, а також у долинах річок басейну Прип'яті, Золотої Липи, Коропця, верхів'їв Серету і Стрипи. Це — вапняки, пісковики, мергелі, писальна крейда та крейдоподібні вапняки і мергелі.

Найбільшу площу Тернопільської області покривають породи кайнозою. Представлені породи з усіх його періодів. Породи палеогену не мають значної товщини і залягають у долинах Вілії та Горині. Це — піски, пісковики і мергелі. Найбільш поширеними відкладами у Тернопільській області є породи нижнього неогену. Вони представлені пісками, глинами, пісковиками, вапняками, гіпсами, мергелями і бурим вугіллям.
[ред.]
Історія формування поверхні

Дослідженнями вчених встановлено, що суходіл почав формуватися ще в археї, а вкінці силуру на території сучасної Тернопільщини був тропічний клімат, море, назване Сарматським, наступило на сушу і затопило майже всю Волино-Подільську плиту, яка перетворилася на дно неглибокого моря. Південна частина області стала приморською рівниною з розгалуженою річковою мережею.

У кінці девону на території області внаслідок підняття встановився континентальний режим клімату, який тривав аж до середини юрського періоду. У середині цього періоду, більшість території області, крім заходу була сушею.

У крейді відбулися коливальні рухи земної кори, і знову море наступило на Волино-Подільську плиту.

У кінці мезозою — на початку кайнозою територія області знову піднімалася і стала суходолом. У палеогені відбулося опускання земної кори, і вона знову була затоплена морем.

У неогені Сарматське море займало уже південну частину області. Уздовж східного узбережжя моря відбулося формування бар'єрного рифу (теперішні Товтри) із скелетів молюсків, коралів, червів, різноманітних водоростей. Унаслідок горотворення в Карпатах територія Волино-Поділської плити почала підніматися, і море, відступило, встановився континентальний режим клімату. Відтоді поверхня Тернопільщини не зазнавала суттєвих змін і формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру, зледеніння, господарської діяльності людини.
[ред.]
Геоморфологічна будова і антропогенні відклади
[ред.]
Антропогенні відклади

Більшу частину області займають ліси та лісоподібні відклади (суглинки та супіски). У районі Малого Полісся поширені малопотужні елювіальні та делювіальні суглинки і супіски з уламками карбонатних порід. У західній частині області (на Опіллі) знаходиться область поширення сольових та сольово-делювіальних відкладів лесового типу та малопотужних суглинків і супісків з включенням грубоуламкового матеріалу. В районі Медобор поширені елювіальні та делювіальні відклади вершин і схилів Товтр. Це — суглинки, супіски і піски з уламками вапняків, щебнисто-брилові нагромадження. В долинах річок поширені алювіальні відклади: суглинки, супіски, піски, галечники. Відклади карбонатних джерел (травертинів) зустрічаються в долинах Стрипи, Серету, Джурину.
[ред.]
Геоморфологічна будова

В області можна виділити три геоморфологічні регіони: Мале Полісся, Поділля і Опілля.

Мале Полісся представлене денудаційними плоскохвилястими, слабкохвилястими та місцями східчастими рівнинами. На них насувався льодовик. Зустрічаються піщані горби — «гриви». Тут де-не-де можна зустріти горби-останці та поглиблення карстового походження.

Більшу частину території Поділля займають лесові плато. На півночі і в середній частині річкові долини тут слабо врізані — до 80-100 метрів. На півдні річкові долини розчленовані значно сильніше — до 150 метрів і більше. У південній частині — Придністров'ї — досить поширені карстові форми рельєфу: печери, озера, лійко- та блюцеподібні пониження. Тут же значно поширені яри та глибоко врізані каньйоноподібні долини річок.

Вододільні структурно-денудаційні височини, слабко перетворені нагромадженням лесових відкладів, займають територію Кременецьких гір та Медоборів. У Кременецьких горах багато уступів, улоговин, ярів, яроподібних долин та гір-останців. Товтровий кряж складається з вапнякових горбів і гряд із значними уступами з південної сторони.

Геоморфологічний район Опілля складається з платоподібних рівнин з глибоко врізаними річковими долинами, ярами, балками, лійко- та блюдцеподібними пониженнями карстового походження.
[ред.]
Клімат та гідрологія

Клімат Тернопільщини є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від −5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм.
[ред.]
Абсолютний максимум температур

Абсолютний максимум температур для метеостанцій Тернопільської області:
місто Чортків — плюс 38,8° С,
місто Тернопіль — плюс 36° С (обидва — серпень 1946);
місто Кременець — плюс 37,3° С, місто Бережани — плюс 36,6° С (обидва — серпень 1952).

Найтеплішим на Тернопільщині був 1989, коли середньорічна температура повітря становила плюс 8,9° С. при кліматичній нормі плюс 7,1° С[2].
[ред.]
Абсолютний мінімум температур

Абсолютний мінімум температур для метеостанцій Тернопільської області зафіксований до 1944:
село Білокриниця Кременецького району — мінус 36° С,
місто Тернопіль — мінус 34° С,
місто Бережани — мінус 33° С.

Згодом найнижча температура була зафіксована:
село Білокриниця Кременецького району — мінус 30,9° С (1949—1950), мінус 31,6° С (1986—1987),
місто Бережани — мінус 30,5° С (1962—1963),
місто Чортків — мінус 31,6° С (1962—1963).

Найхолоднішим був 1980 із середньорічною температурою плюс 5,7° С[3].
[ред.]
Агрокліматичне районування

Тернопільщина належить до вологої, помірно теплої зони: осн. ч. території — до підзони достат. зволоження грунту (гідротерміч. коеф. — 2,0-1,3, сума т-р у градусах — 2400—2600); пд. ч. (Борщів. і Заліщиц. р-ни) — до Передкарпат. вологого, теплого р-ну (гідротерміч. коеф. — 1,6-1,3, сума т-р — 2400-2600)[4].
[ред.]
Розподіл тепла і вологи на території Тернопільської області
[ред.]
Кліматичні відмінності Тернопільської області
[ред.]
Річки Тернопільської області
Детальніше: Річки Тернопільської області

Територією Тернопільської області протікає понад 2400 річок і потічків, 120 із них мають довжину більше 10 кілометрів.№ Назва Впадає у права чи
ліва притока довжина
(у межах області),
км площа басейну,
км²
1 Дністер Чорне море 215
2 Бариш Дністер ліва 38 186
3 Висушка Стрипа ліва 32 187
4 Вільховець Стрипа ліва 38 173
5 Гнила Збруч права 58 772
6 Гніздечна Гнізна права 39 264
7 Гнізна Серет ліва 34 1110
8 Гнізна Гнила Гнізна ліва 36 410
9 Джурин Дністер ліва 51 300
10 Дупла Серет права 44 229
11 Золота Липа Дністер ліва 85 1310
12 Збруч Дністер ліва 244 3955
13 Коропець Дністер ліва 78 511
14 Нічлава Дністер ліва 83 871
15 Серет Дністер ліва 218 3900
16 Стрипа Дністер ліва 135 1610
17 Стрілка Нічлава права 38 209
18 Тайна Гнила права 45 327
19 Вілія Горинь ліва 32 745
20 Горинь Прип'ять права 50 995
21 Жердь Жирак права 41 139
22 Жирак Горинь права 30 561
23 Іква Стир права 40 354

[ред.]
Басейни

Річки Тернопільщини належать до басейну Дністра (Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч) і Прип'яті (Горинь, Іква, Вілія) у кількісному співвідношенні 4/5 до 1/5. Річки басейну Дністра мають глибоко врізані річкові долини, а річки басейну Прип'яті — широкі та заболочені долини.
[ред.]
Живлення

Річки області мають змішаний тип живлення: при таненні снігу вони поповнюються талими водами, у теплий період року — дощовими, упродовж року — підземними водами. При цьому атмосферні опади складають близько 70%, а підземні води — 30% загального стоку.
[ред.]
Режим

Найвищий рівень води в ріках Тернопільщини спостерігається у березні-квітні, коли тане сніг, а також у першій половині літа, коли часто випадають дощі. Найнижчий — у серпні-вересні і у грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів.

Кригою ріки області вкриваються, в середньому, на 60-65 днів (найчастіше — з другої декади грудня до першої декади березня).
[ред.]
Водоспади

Найбільшим водоспадом області є Червоногородський, висотою 16 метрів на річці Джурин, притоці Дністра, у Заліщицькому районі.
[ред.]
Штучні водойми, підземні води, болота Тернопільської області
[ред.]
Ґрунти
Детальніше: Ґрунти Тернопільської області
[ред.]
Флора
Детальніше: Флора Тернопільської області

У Тернопільській області росте близько 1200 видів вищих спорових і насінних рослин. Рослинний світ краю відноситься до двох основних видів: лісової і степової рослинності.
[ред.]
Лісова рослинність

Упродовж останніх десятиліть продовжувалося скорочення площ лісових масивів. У даний час ліси займають близько 13.2% території області.

Через вирубування цінних порід дерев відбувається зміна видового складу лісів: зі зменшенням частки дуба і бука зростає частка граба, осики, берези тощо. На даний час найважливішими лісоутворюючими породами на Тернопільщині є:
дуб — 50%
граб — 18%
сосна — 8,8%
ялина — 6,5% лісового фонду.

Доповнюють його бук, ясен, береза, осика, тополя, вільха, клен, модрина та інші.

Найбільші площі лісових масивів розташовані у західній частині області. Дещо менше — на півночі (особливо у Кременецьких горах). Значні лісові масиви є в долинах Серету, Збруча і Стрипи.

Майже всі ділянки, які вкриті лісом, займають широколистяні ліси: грабові, грабово-дубові, букові та інші.

Грабові і дубово-грабові ліси поширені у Придністров'ї, на Тернопільському плато, на півночі Товтрового кряжу, у Кременецьких горах. Крім граба, у цих лісах ростуть дуб, ясен, береза, осика, бук, а в підліску — ліщина, горобина тощо.

Букові, дубові та грабово-букові ліси найбільше поширені на Бережанщині. Також у інших районах: Опіллі, Придністров'ї, Тернопільському плато, Медоборах. У букових лісах ростуть також граб, явір, липа, а в підліску — ліщина, калина, терен, глід та інші.

Мішані (переважно дубово-соснові) ліси поширені на території Малого Полісся. В їх підліску росте крушина, ліщина, калина.

У долинах річок Вілії, Ікви, Горині зустрічаються заплавні ліси, деревостій яких складається з вільхи, дуба, в'яза, осокора, клена та інших порід.

Крім зазначених лісів, лісовий вид ролинності Тернопільської області доповнений ще штучними насадженнями: лісосмугами (навколо міст, уздовж автошляхів та залізниць), лісопарками, дендропарками, скверами тощо.
[ред.]
Степова рослинність

Степова рослинність у природному вигляді на території Тернопільської області не збереглася. Під впливом діяльності людини майже всі степи розорані. Нерозорані ділянки ж зазнали техногенних змін. Їх ще можна зустріти на крутих схилах горбів, балок, у заплавах річок. Найбільше таких ділянок у Придністров'ї, Медоборах та Кременецьких горах. Серед степового різнотрав'я найпоширенішими тут є ковила, тонконіг, костриця, пирій, бородач, типчак, чебрець. Серед чагарникових формацій зустрічається терен, глід, кизил, таволга, барбарис.
[ред.]
Лучна рослинність

Лучна рослинність поширена на нерозораних ділянках у долинах річок. Тут проростають: костриця, тонконіг, мітлиця, осока, пирій, біловус, купичник, конюшина, тимофіївка, стоколос та інші.

На Тернопільщині зустрічаються як ендемічні, так і реліктові види рослин. До ендеміків належать шавлія кременецька, шиверекія подільська, тонконіг різнобарвний та інші. Із рослин-реліктів зустрічаються брусниця карликова, молочай багатобарвний, осока біла, осока низька, хвощ великий тощо.
[ред.]
Червона книга України

Близько сотні представників рослинного світу Тернопільської області занесено до «Червоної книги України», серед них — білоцвіт весняний, зозулині черевички, сон великий, шавлія кременецька та ряд інших
[ред.]
Фауна

Тваринний світ Тернопільської області представнлений лісовими та степовими видами. В області зареєстровано 412 видів хребетних, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Окремі класи нараховують: круглороті — 1 вид, риби — 45, земноводні — 11, плазуни — 10, птахи — 283, ссавці — 62.
[ред.]
Тварини півночі області

Поліські види тварин поширені в північній частині області. Серед них: заєць-русак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк.

З птахів: тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона.
[ред.]
Тварини півдня області

У середній та південній чатині області живуть як степові види, так і представники тваринного світу Карпат: заєць-руснак, білка, лисиця, тхір, козуля європейська, олень, рись, горностай, дикий кабан, кріт, їжак, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка.

Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк.
[ред.]
Земноводні і плазуни

Серед земноводних і плазунів найпоширенішими є: жаба, ропуха сіра, квакша, тритон, ящірка, черепаха болотяна.

Водиться 4 види змій: гадюка звичайна, мідянка, полоз лісовий, вуж.
[ред.]
Тварини водойм

Із риб у річках і ставках області водяться: карасі, коропи, в'юни, окуні, лящі, лини, щуки, соми, пучкурі, краснопірки та інші. У багатьох водоймах живуть ондатри, видри та деякі хутрові звірі, а на їх плесі скупчуються дикі водоплавні птахи: чайки, качки-крижні, дикі гуси тощо).
[ред.]
Рідкісні види

До ендемічних видів тварин належать мала кутора, подільський кріт, плямистий ховрах, чагарникова полівка.

До «Червоної книги України» занесені: із ссавців — кіт лісовий, горностай, борсук, тхір степовий, рись, видра річкова, кутора мала та інші. З птахів — беркут, лелека чорний, шуліка рудий, орлан-білохвіст, скопа, змієїд, пугач та інші. З плазунів — мідянка, полоз лісовий та інші. З риб — стерлядь, вирезуб.
[ред.]
Природні ресурси

У Тернопільській області родовищ:
бентонітів — 1 родовище (не розробляється), запаси — 0,4 млн. т[5].
[ред.]
Система управління
[ред.]
Бюджет

У Тернопільській області 2002 залучено до державного бюджету 225,4 млн. грн., з яких 114 млн. грн. (50,5%) — податок на додану вартість, по 37 млн. (16,5%) — акцизний збір та податок на прибуток. Тернопільщина — одна з областей із найнижчим індексом податкоспроможності. У загальному обсязі доходів бюджету області 70% — дотація та субвенція з державним бюджетом України[6].

До місцевих бюджетів Тернопільської області 2002 надійшло 212 млн. грн. власних доходів[7]. Обсяг доходів відповідно до Бюджетного кодексу України поділ. на дві групи:
Доходи, що закріплюють за бюджетами місц. самоврядування та враховують при визначенні обсягів міжбюджет. трансфертів; гол. джерело цих доходів — прибутк. податок із громадян (до 70% заг. обсягу).
Група 17 видів платежів, які не враховують при визначенні обсягу міжбюджет. трансфертів; головні з них — місц. податки і збори, плата за землю, податок із власників транспорт. засобів та ін. самохід. машин і механізмів, власні надходження бюджет. установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету тощо.
[ред.]
Населення
Детальніше: Населення Тернопільської області

Національний склад населення Тернопільської області станом на 2001 рік [8]№ Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 113 516 97,81%
2 Росіяни 14 194 1,25%
3 Поляки 3 856 0,34%
4 Білоруси 968 0,09%
5 Молдавани 356 0,03%
6 Вірмени 259 0,02%
7 Євреї 167 0,01%
8 Вепси 162 0,01%
9 Німці 139 0,01%
10 Татари 130 0,01%
11 Iншi 4 753 0,42%
Разом 1 138 500 100%


Найбільші населені пункти Тернопільської області



Тернопіль


Кременець


Бережани


Чортків Місце Місто Населення

Борщів


Збараж


Заліщики


Бучач
1 Тернопіль 218 641
2 Чортків 28 855
3 Кременець 23 300
4 Бережани 18 872
5 Теребовля 13 660
6 Збараж 13 053
7 Бучач 12 500
8 Борщів 11 251
9 Заліщики 9 739
10 смт Козова 8 900

[ред.]
Політика

Станом на 1 жовтня 2007 зареєстровано обласні органіції 109 партій України, в тому числі (у порядку реєстрації)[9]:
Тернопільська крайова організація (ТКО) НРУ,
ТОО УРП «Собор»,
Християнсько-демократична партія України,
ДемПУ,
ПЗУ,
СПУ,
КПУ,
Ліберальна партія України,
НДПУ,
Республіканська Християнська партія,
«Реформи і порядок»,
КУН,
Народна партія України,
Соціал-демократична партія України (об'єднана),
Українська селянська демократична партія,
Всеукраїнське об'єднання «Громада»,
Партія Національно-економічного розвитку України,
УСДП,
Соціал-демократичний союз,
Тернопільська регіональна організація соціал-демократ. партії України,
TOO СелПУ,
Ліберальна партія України (оновлена),
Партія Демократичний союз,
партія «Молода Україна»,
Трудова партія України,
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»,
УНП,
Партія реабілітації тяжкохворих,
Партія підприємців і промисловців України,
Українська партія Справедливості — «Свіча»,
партія «Прагматичний вибір»,
партія «Трудова Україна»,
TOO Всеукраїнського об'єднання лівих «Справедливість»,
TPO партії «Яблуко»,
TOO «Народний Рух України за єдність»,
Тернопільське обласне відділення Партії регіонів,
TOO Всеукр. політ. об'єдн. «Єдина родина»,
Екологічна партія України «Захист»,
Всеукраїнське політичне об'єднання «Жінки за майбутнє»,
TOO Всеукраїнсько партії «Нова сила»,
Українська партія «Єдина Україна»,
Українська партія «Єдність»,
Партія захисту знедолених народу України,
партія «Нова політика»,
«Солідарність»,
«Нова генерація України»,
ЛДПУ,
партія «Руський блок»,
Народна партія вкладників та соціального захисту,
партія «Національно-демократичне об'єднання «Україна»»,
партія «Вперед, Україно»,
Партія приватної власності,
Молодіжна партія України,
Партія захисту пенсіонерів України,
Партія «Жінки України»,
Всеукраїнська партія трудящих,
Українська морська партії,
Tеpнопільський обласний осередок Політичної партії малого і середнього бізнесу України,
TOO партія «Християнсько-народний союз»,
Всеукраїнська партія духовності і патріотизму,
Українська національно-консервативна партія,
партія «Громадський контроль»,
OУН в Україні,
Соціал-націоналістична партії України,
«Солідарність жінок України»,
Партія пенсіонерів України,
українська політична партія «Християнський рух»,
Християнсько-ліберальна партія України,
Партія вільних селян і підприємців України,
соціально-екологічна партія «Союз. Чорнобиль. Україна.»,
УНА,
Зелена партія України,
партія розбудови, правозахисту недержавних організацій України «Партія правозахисту»,
партія «Відродження»,
«Вітчизна»,
«Народна влада»,
TPO партії Свободи,
TOO партії «Держава»,
Колгоспна партії України,
Республіканська партія України,
TPO «Партія Державного нейтралітету України»,
TOO «Зелена планета»,
«Народний Союз Наша Україна»,
«Справедлива Україна»,
Українська консервативна партія,
Партії патріотичних сил України,
TOO партій «Україна соборна»,
«Нова демократія»,
«Партія здоров'я»,
«Пора»,
Соціально-християнська партія,
партія «КМКС»,
Партія угорців України,
партія «Інформаційна Україна»,
«Наша партія»,
«Могутня Україна»,
«Партія труда»,
«Патріотична партія України»,
«Віче»,
«Третя сила»,
«Русько-український союз» (Русь),
Партія захисників Вітчизни,
«Народна Партія Нова Україна»,
Прогресивна соціалістична партія України,
«Спільна Дія»,
Аграрна ПУ,
ТКО Української партії,
ТОО політичної партії «Політичне об'єднання «Пряма дія»»,
ТКО УРП Лук'яненка.
[ред.]
Транспорт
[ред.]
Автошляхи

Автошлях М 19 у селі Колодне, Збаразький район

Через територію Тернопільської області проходять автошляхи:
європейського значення:
E50
міжнародні:
М 12, М 19
національні:
Н 02, Н 18 та інші
регіональні:
Р 05, Р 24, Р 25, Р 26, Р 32
[ред.]
Залізниця

Залізнична колія з'єднала Тернопіль (залізничний вокзал) зі Львовом 12 грудня 1870.

Приймальна комісія дійшла до висновку, що магістраль Золочів-Тернопіль можна відкрити для товарних перевезень і обмежено для пасажирських. її протяжність була 64 км 43 м. Вартість будівництвва 1 км — 102 тисяч 713 золотих ринських. Будувала акціонерна компанія «Цісарсько-королівської привілейованої галицької залізниці Карла-Людовіка». її відкрито 22 грудня 1870 для товарних перевезень, 1 серпня 1871 — для пасажирських, 4 жовтня 1871 — лінію Тернопіль-Підволочиськ.

Залізнична колія через Тернопіль з'єднувала Австрію з Російською імперією.

До початку І світової війни пролягла розгалужена мережа залізниць: Тернопіль-Копичинці-Гримайлів, Тернопіль-Великі Бірки-Скалат-Гримайлів, Тернопіль-Чортків-Заліщики, Тернопіль-Копичинці-Бучач, Чортків-Іване-Пусте.

1915—1916 прокладено Гусятинську військово-стратегічну залізницю. Устаткування для будівництва колій замовляли на фабриках і заводах Австро-Угорщини, Великої Британії, Німеччини. Основними акціонерами були держава, частково комунальні осередки, місцева влада і приватні особи.

Від 1925 власник — підприємство «Польська державна залізниця». Залізничні лінії Тернопільщини належали до Львівської і Станіславської дирекцій. Від грудня 1939 діяли Тернопільське відділення Львівської залізниці, згодом — відділок, нині — Тернопільська дирекція залізничних перевезень Львівської залізниці.
[ред.]
Історія
Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Тернопільщини
Теребовлянське князівство
Західноукраїнська Народна Республіка
Галицька Соціалістична Радянська Республіка
Тернопільське воєводство
Тернопільська область

Детальніше: Історія Тернопільської області
[ред.]
Адміністративний поділ
Детальніше: Адміністративний поділ Тернопільської області


Бережанський
Борщівський
Бучацький
Гусятинський
Заліщицький
Збаразький
Зборівський
Козівський
Кременецький
Лановецький
Монастириський
Підволочиський
Підгаєцький
Теребовлянський
Тернопільський
Чортківський
Шумський

№п/п Регіон Площа
(тис. га) Населення
2001(тис.ос.) Центр
Район
1 Бережанський 66,1 44,3 Бережани
2 Борщівський 100,6 75,3 Борщів
3 Бучацький 80,2 64,7 Бучач
4 Гусятинський 101,6 64,9 Гусятин
5 Заліщицький 68.4 52.1 Заліщики
6 Збаразький 86,3 59,9 Збараж
7 Зборівський 97,7 46,3 Зборів
8 Козівський 69,4 41,3 Козова
9 Кременецький 91,8 71,8 Кременець
10 Лановецький 63,2 32,2 Ланівці
11 Монастирський 55,8 33,2 Монастириська
12 Підволочиський 83,7 45,3 Підволочиськ
13 Підгаєцький 49,6 21,8 Підгайці
14 Теребовлянський 113,0 70,2 Теребовля
15 Тернопільський (без м. Тернополя) 74,9 60,8 Тернопіль
16 Чортківський 90,3 79,4 Чортків
17 Шумський 83,8 36,6 Шумськ
Місто
18 Тернопіль
Разом Тернопіль


З 1939 року по березень 1959 року в області був Білобожницький район, який потім увійшов до Чортківського району.
[ред.]
Економіка
[ред.]
Банківська справа
[ред.]
Управління НБУ в Тернопільській області

Управління НБУ в Тернопільській області проводить у регіоні роз'яснювальну роботу з питань грошови-кредит. і валют. політики НБУ, нада є органам держ. вла- ди та місц. самоврядуванняінформацію про стан розвитку економіки, банків. системи, грош. -кредит., фонд. й валют. ринків, аналізу є та прогнозу є готівк. обіг, розгляда є документи і приймає рішення про ре єстрацію філій та відділень банків. Від 1991 діяльність упр. НБУ в Терноп. обл. спрям. на розбудову банків. системи ре ґіону, яка динамічно розвива ється. На 1 січня 2007 в обл. функціон. 261 банк. установа, з яких 37 — баланс. філії, 224 — безбаланс. відділ., які надають населенню увесь спектр банк. послуг. Від 1998 упр. очол. В. Чвалюк[10].
[ред.]
Аграрний сектор

Аграрний сектор — провідна галузь господарства області. Його частка у вироб-ві вал. продукції обл. — понад 60 %. А. с. е. Т. виробляє 3 % загальнодерж. продукції с. госп-ва; цукру та спирту — більше 10 %. Нині в ньому є 1018 тис. га с.-г. угідь, у тому числі 834 тис. га ріллі — 0,82 га на одного жителя; 9307 тракторів, 2547 зернокомбайнів (на 1000 га ріллі припадає 16 тракторів, на 1000 га зернових — 7 комбайнів). Працюють 78,3 тис. осіб, або 28 % від усіх зайнятих у сусп. вироб-ві. Після реформування А. с. е. Т. створено 578 с.-г. підпр-в, у тому числі приватно-оренд. −297, госп. т-в — 247, кооп. — 14, держ. — 8, ін. форм −12, селян.-фермер. госп-в — 721, обслуговуючих кооперативів — 25. В обл. найбільшу питому вагу мають зернопродукт. та цукробуряк. підкомп-лекси. Зернопродукт. об'єднує 432 тис. га посівів зерн. та зернобоб. культур, 15 хлібоприйм. пунктів, понад 250 млинів і крупорушок, майже 150 пекарень і цехів. До цукробуряк. підкомплексу належать 9 цукрозаводів заг. вироб. потужністю 35 тис. т на добу, а також понад 500 бурякосіючих госп-в із посів. пл. 78 тис. га. Із 1997 госп-ва обл. від реалізації цукросировини мають збитки. Більшість цукрозаводів через нестачу сировини зменшили обсяги вироб-ва цукру. Нині А. с. е. Т. потребує держ. підтримки, посилення інвест. політики для збільш. обсягів вироб-ва продовольчої продукції та соц.-екон. перетворень на селі. Програмою діяльності Уряду України «Реформи заради добробуту» на 2000-04 передбачено завершити реформування с.-г. підпр-в на засадах приват. власності, формування інфраструктури аграр. ринку, орг-цію обслуговуючих кооперативів, розширення мережі МТС, впровадження екон. методів держ. впливу на аграр. сектор, що відповідає вимогам щодо розвитку вироб-ва в ринк. умовах.
[ред.]
Політика
[ред.]
Адвокатура

До 1939 адвокати в Галичині відігравали значну громад.-політ. роль: майже кожен адвокат-українець брав участь у роботі нац. сусп.-політ. або культ.-освіт. орг-цій і т-в, правн. освіті населення, займався благодійною діяльністю. Чимало адвокатів обрали послами австр. парламенту, Галиц. і польс. сеймів. На Тернопільщині були відомі адвокати: С. Баран, В. Бачинський, С. Брикович, С. Голубович, А. Горбачевський, В. Лучаківський, Л. Онуферко та ін. Нині в утвореній 1946 обл. колегії адвокатів — 189 осіб. Більшість із них — чл. Спілки адвокатів України; її Терноп. відділ. утвор. 1991. Організа­ційними формами А. в Україні є адвокат. об'єднання (колегії, адвокат. фірми, контори тощо) та індивід. адвокат. діяльність[11]
[ред.]
Топоніміка
[ред.]
Природна топоніміка Тернопільщини
Населені пункти, назви яких пов'язані з рослинами: Бересток, Велика і Мала Березовиця, Великі і Малі Бірки, Вербів, Вільховець, Гарбузів, Грабівці, Дубівці, Оріховець, Соснів, Яблунів.
Населені пункти, назви яких пов'язані з тваринами: Білка, Борсуки, Вовчківці, Зозулинці, Зубрець, Комарівка, Коропець, Кунин, Курники, Лисичинці, Лисичники, Лосяч, Медведівці, Оленівка, Сокілець, Соколів, Турівка, Яструбове та інші.
Населені пункти, назви яких пов'язані з геоморфологічною будовою і корисними копалинами: Глиниці, Глиниця, Голігради, Залізці, Кам'янки, Кременець, Печірна, Піщане, Скала-Подільська, Скалат, Солоне та інші
Населені пункти, назви яких пов'язані з ландшафтами: Горигляди, Жолоби, Загір'я, Крутилів, Нагірянка, Плоске, Стінка, Чортория
[ред.]
Соціальна і господарська топоніміка Тернопільщини

На Тернопільщині дуже багато назв давнього минулого: Городище, Дзвенигород, Дуліби, Литвинів, Москалівка, Русилів, Скоморохи, Татаринці, Угорськ, Угринь, Чехів, Язловець і т. д.

Із господарською діяльністю людини пов'язані назви: Бондарівка, Гута, Ковалівка, Конюхи, Медин, Млинівці, Пасічне, Рудки, Скорики, Скородинці, Смолянка, Токи та інші.

Багато назв започатковано від власних імен: Денисів, Йосипівка, Катеринівка, Максимівка, Мар'янівка, Миколаївка, Микулинці, Настасів, Олексинці, Остап'є, Пилипче, Романівка, Романове Село, Якимівці.

На Тернопільщині багато колоритних ліричних назв: Більче-Золоте, Воля, Добривода, Добропілля, Золотий Потік, Золотники, Іване-Золоте, Коханівка, Красне, Ласківці, Нараїв, Рай, Райгород (Вишгородок), Різдвяни, Соколів, Щаснівка та інші.
[ред.]
Культура
Детальніше: Друкарство на Тернопільщині
[ред.]
Архівна справа

Перші збірки документів були укладені на Тернопільщині, найімовірніше, 12—13 ст. при дворах теребовлян. і шумс. князів. Власне архіви виникли пізніше; їх мали міські магістрати, гродські суди, монастирі, магнат.-шляхет. родини, де зберігались актові книги, грамоти на магдебур. право, володіння маєтками, торгівлю, привілеї, документи про повинності підданих і госп. діяльність тощо. На поч. 20 ст. функціонували держ., громад., церк. та приватні архіви. Вел. та цінні архівні зібрання були в Бучац. монастирі ЧСВВ і Почаїв. лаврі, Терноп. магістраті, маєтку Федоровичів у с. Вікно (нині Гусятин. р-ну) та ін. Сучас. система А. с. на Т. склалася після утвор. області в кін. 1939. Всі матеріали архівів області є складовою ч. Нац. архів. фонду (НАФ) України, ч. укр. та світ. істор.-культ. спадщини. Зберігання документів НАФ, що мають місцеве значення, та здійснення упр. А. с. забезпечує нині мережа архів. установ: Державний архів Тернопільської області, його 18 архів. відділів — 17 РДА і Терноп. міської ради, архів. підрозділи держ. і самовряд. установ і навч. закладів, держ. та громад. музеїв, держ., колектив. і приват. підпр-в та орг-цій, об'єднань громадян. У держ. архівосховищах є 3572 фонди, 703346 одиниць зберігання (од. зб.), 1768 од. зб. наук.-тех. документації, 27868 од. зб. фотодокументів, 606 од. зб. фонодокументів, 17 од. зб. кінодокументів за 1557—2000. Всі установи, орг-ції та підпр-ва, служб. й приватні особи зобов'язані забезпечувати схоронність і поповнення архів. фондів. Матеріали архівів -джерело наук. досліджень, використов. для потреб держ. упр. та самоврядування, а також окремих громадян. На архівні установи покладені обов'язки надання довідок для громадян та організацій. Громадяни України та зарубіж. країн мають право користуватися в архівних установах документами або їх копіями відповідно до правил користування і збереження матеріалів[12].
[ред.]
Література
[ред.]
Антології

1790—1791 видано у Почаєві «Богогласник» — А. духовних пісень. Особливо поширилися А. на поч. 20 ст. («Вік», «Акорди», «Розвага», «Українська муза» та ін.). Серед А. рад. періоду: «Українська радянська новела» (1948), «Антологія українського оповідання» (Т. 1-4, 1960), «Антологія української поезії» (Т. 1-6, 1984-86) та ін., де представлена творчість і уродж. Тернопільщини, зокрема в останній — І. Гнатюка, Г. Гордасевич, Б. Демкова, П. Думки, Я. Кондри, Р. Лубків-ського, Д. Наливайка, О. Сенатович, М. Тар-навського, С. Твердохліба, С. Чарнецького. 1983 видана А. «Слов'янська ліра» (упоряд. Р. Луб-ківський). Серед вид. на Заході А., що давали альтернат. версію розвитку поезії, — «Координати. Антологія сучасної української поезії на Заході» (Нью-Йорк, 1969; 2 т.), яку уклали Б. Рубчак та уродж. Тернопільщини Б. Бойчук. Однією з перших А. в незалеж. Україні став зб. духовної поезіїзахідноукр. авторів «Богославень» (Т., 1994). Також у Тернополі 1998 видана «авторська антологія нової укр. поезії» (упоряд. В. Махно) «Дев'ятдесятники». Того ж року в Києві вийшла друком А. молод. драматургії «У чеканні театру», де опубл. п'єса 'Учитель" А. Дністрового — вихідця з Тернопільщини[13].
[ред.]
Театр

Нині найвідоміші на Тернопільщині Аматорські театри діють у Копичинцях, Озерній (Зборівського району), Борщеві, Бучачі, Кременці та ін. Всього в області функціонують 640 театральних колективів (з них 335 дитячих), у тому числі — 23 народних театри та 8 зразк. дит. театр. колективи, 5 театрів мініатюр і 10 театр. студій; 621 гурток худож. слова (з них 335 дит.), а також 121 худож.-освіт. гурток (з них 30 дит.).
[ред.]
Музика
[ред.]
Бандуристи та кобзарі

На Тернопільщині кобзар. мистецтво розвинулось у 20 ст.: Струсів. засл. капела бандуристів «Кобзар», бандуристи З. Бережан (Бережанщина), М. Чорний-Досінчук (Кременеччина), Ю. Олійник (м. Тернопіль). Нині до Нац. спілки кобзарів України входять Ю. Бари-шовець, О. Бистрицька, Н. Ткачук (м. Шумськ), Я. Кубіт (м. Теребовля), Л. Атаманчук,І.Виспінський, М. Євгеньєва, О. Козій, І. Турко (м. Тернопіль), М. Носатий (с. Струсів). 1960-і популяризували кобзар. мист-во жінки-бандуристки Г. Білогуб-Вернигір на Теребовлянщині та А. Голуб у Терноп. муз. уч-щі, в класі якої навчався М. Литвин. Нині діють аматор. ансамблі «Барви» та"Диво-струни", дит. ансамбль бандуристів Заліщиц. муз. школи. Відроджують кобзар. традиції Д. Губ'як, Т. Кузьмич, П. Хом'як, О. Ціж та ін. Гри на бандурі навчають у майже всіх дит. муз. школах, у Чортків. пед. уч-щі, Теребовлян. вищому уч-щі культури, Терноп. муз. уч-щі, Кременец. гуманітарно-пед. ін-ті та на муз.-пед. ф-ті ТДПУ. Учні-бандуристи беруть участь в обл. огляді-конкурсі «Творчість юних» у Тернополі, регіон., всеукр. та міжнар. фестивалях і конкурсах. Зокрема, в травні 2000 вони виступали на міжнар. конкурсі-фестивалі «Срібні струни» у ТДПУ. 1989 започатк. Кобзарське свято, в якому беруть участь колективи України, 1991 — капела бандуристів ім. Т. Шевченка із Детройта (США). На обл. телебаченні записані програми духовної музики «Втішайтеся, люди!» (1995), «Голос коляди», «У звуках кобзи хай історія озветься» (обидві — 2000). Тоді ж на базі ЗОШ № 6, 8, 16, 18, 23 Тернополя створ. «Малу кобзарську школу». Вихованка Терноп. муз. уч-ща Л. Ковальчук — переможець 1-го Міжнар. конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича (Київ, 1993). Дипломанти 1-го Всеукр. конкурсу студентів-бандуристів ВНЗ України (1992) — О. Станкевич і О. Музичук, його лауреат — тріо Л. Квасниця-Атаманчук, О. Му-зичук та М. Ціж. Володар Гран-прі міжнар. пісен. фестивалів у Кельце (Польща, 1999) і Тернополі (2000), переможець Всеукр. фестивалю кобзар. мист-ва ім. К. Місевича у Дубно (2000) — тріо бандуристок У. Пюрко, І. Гальчак та О. Гатала. Дипломом міжнар. фестивалю «Срібні струни» у Тернополі (2000) відзнач. У. Пюрко, О. Лісовець, ансамбль бандуристів ТДПУ (кер. М. Євгеньєва та О. Дубас). Дипломами 1-го Всеукр. конкурсу кобзар. мист-ва «Під срібний дзвін бандур» (Миколаїв, 2003) нагородж. тріо бандуристок Н. Кулик, О. Світова та І. Гальчак, солістка І. Гальчак, тріо бандуристок Богуслава, Христина та Марія Простаки. Останнє тріо відзнач. також дипломом лауреата фестивалю дит. духовної пісні «О Мати Божа, о Райський Цвіте!» (Тернопіль, 2003) і почес. грамотою на святі укр. культури «Над Ославою» в Мокрому (Польща, 2003). У творч. звіті майстрів мист-в Терноп. області в Києві в червні 2003 брали участь Струсів. засл. капела бандуристів «Кобзар», нар. аматор. капела бандуристок з Кременця (кер. О. Бистрицька), ансамблі «Барви» та «Диво-струни», дит. ансамбль бандуристів Заліщиц. муз. школи (кер. Н. Кафлюк та Г. Федорчук), тріо бандуристок сестер Простаків[14].
[ред.]
Капели бандуристів

Капели бандуристів Тернопільщини:
Струсівська самодіяльна заслужена капела бандуристів «Кобзар» (1957),
народна самодіяльна мішана капела бандуристів «Мрія» Чортківського районного Будинку культури (1960),
мішана капела бандуристів Кременецького районного Будинку культури (1972, керівник А. Бродін, хормейстер М. Матерський) — лауреат обл. туру Всеукр. огляду нар. творчості (1990), від 1991 на її базі утвор. жін. капела бандуристок Кре-менец. гуманіт.-пед. ін-ту (кер. О. Бистрицька, концертмейстер О. Вальчук);
жіноча капела бандуристок Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької (1986, кер. В. Верней, від 1991 — І. Турко) -лауреат конкурсів ім. С. Крушельницької (1986, 1987).
[ред.]
Автопортрети

Відомі автопортрети уродженців Тернопільщини: Я. Гніздовського, О. Кульчицької, Л. Левицького, С. Мамчура, А. Манастирського, М. Николайчука, П. Обаля, М. Паращука, О. Шатківського, Д. Шол-дри, П. Шпорчука та ін[15].
[ред.]
Акварелі

Відомі акварелі уродженців Тернопільщини, художників О. Кульчицької, А. Малюци, М. Николайчука, Ю. Панькевича та ін[16].
[ред.]
Екслібрис

У цьому жанрі працювали О. Кульчицька, Я. Музика, М. Осінчук га ін. уродж. Тернопільщини. Із сучас. художників Тернопільщини одні з перших Е. сгворив у кін. 1960-х Є. Удін. Нині в цьому жанрі плідно працююгь М. Дмітрух, І. Зілінко, Я. Омелян, О. Федорів, М. Харинович, П. Шпор-чук га ін. герноп. художники. Значну ч. сучас. Е. сгановлягь книжк. знаки укр. письменників, ви-давницгв, музеїв, колекцій. У сюжегах Е. фігурує переважно образ книжки; окремі з них виконано за могивами ліг. і фольклор. гворів. Техніка ви-гоговлення Е. різноманігна: деревориг; шовко-графія; ліногравюра; цинкографія; гуш, перо; олівець; комп'юг. графіка гощо. Сьогодні чимало гернополян маюгь власні Е. їх колекціонували Е. Бергер, І. Ґерета, нині — фахівці ДАТО, ТОКМ, а гакож Н. Волинець, І. Пилипець, В. Сушкевич та ін[17][18].
[ред.]
Освіта

Сучасна освіта на Тернопільщині — це продовження кращих традицій шкільництва. Нині — понад 10 освітніх програм і цільових програмних заходів; визначальний принцип — державно-громадське управління на засадах демократії: громадські слухання, дієвість рад педагогічних колективів і піклувальних рад, діяльність «Просвіти», звітність перед батьківською громадою тощо.

Освіта на Тернопільщині за станом на кінець 2004-2005 навчального року:
дошкільні навчальні заклади (ДНЗ) — 496 (із них 485 — комунальна власність) 4 — спеціальні ДНЗ (832 дитини), 1 — санаторний (250). У 13-ти ДНЗ — 36 спеціальні груп (651), у 7-ми — 11 санаторних груп (234). Усього у ДНЗ Тернопільщини — понад 21 тис. дітей (49,9 % від їх загальної чисельності; в Україні — 48 %), педагогічних працівників — 2480.
Професійно-технічні заклади — 26 (10707 учнів, 75 ліцензійних професій; 1446 педагогів), 16 міжшкілбних (3880 учнів) та 6 галузевих навчально-виробничих комбінатів, 58 ін. організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування.
Загально-освітні навчальні заклади — 922 (151 529 учнів, 17 146 педагогів): ЗОШ — 911; комплекси «школа — дитячий садок» — 54; спеціалізовані школи — 8; гімназії — 14; ліцеї — 10 (у тому числі 1 — приват., 1 — Міністерства охорони здоров'я); колегіуми — 2; вечірні шкіл — 3; школи-інтернати — 14; школи інших відомств — 6. 1 школа — двомовна. Забезпеченість підручниками — 70,8 %.
Позашкільні навчальні заклади — 73 (38,2 тис. дітей): будинків школярів — 24; станції та центри технічної творчості — 11; еколого-натуралістичні центри — 4; дитячі парки — 2; хорова школа — 1; школа народних ремесел — 1; центри туризму і краєзнавства — 2; ДЮСШ — 26; дитячий оздоровчий заклад — 1; обласне відділення Малої АН України.
Вищі навчальні заклади — 34 (1-4 рівнів акредитації); 68,9 тис. студентів; 150 спеціальностей; 4,3 тис. викладачів (169 докторів наук, 75 кандидатів наук). У 4-х ВНЗ (1-4 р. а.) — аспірантури, у 3-х (4 р. а.) — докторантури, у яких 440 аспірантів (у тому числі із зарубіж. країн), 10 докторантів.
[ред.]
Громадські організації
[ред.]
Тернопільське обласне відділення Асоціації фермерів України

громадська організація, створена у червні 1991. 1-й голова — І. Томич, від лютого 1998 — В. Жовтюк. Об'єднує 740 фермерів; заг. пл. ріллі в них становить 36,5 тис. га, ще 42 тис. га орендують у селян. У вал. вироб-ві с.-г. продукції АПК області фермер. частка становить 10-12 %[19]
[ред.]
Асоціація пасічників імені Миколи Михалевича

громадська організація, що об'єднує пасічників-любителів Тернопільщини. Продовжує традиції Подільської пасічничої спілки. Зас. в грудні 2001. Голова — Б. Рудка. Щорічно організовує «Свято меду», проводить благодійні акції, влаштовує зустрічі пасічників із різних регіонів України[20]
[ред.]
Екологічна ліга

Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. Колективний член Тернопільської обласної органіції «Нова Україна». Зареєстрована 23 листопада 1998. Чисельність організації — 1097 осіб. Очолює С. Вадзюк. Районні осередки створені в Бережанському, Гусятинському, Зборівському, Теребовлянському, Тернопільському та Шумському районах, міський — у Тернополі. Функціонує наукова рада (голова — В. Кондратюк). Активну екологічну роботу проводить Бережанський районний осередок (голова — Г. Проців). Традиційними стали природоохоронні акції «Посади своє дерево», «Збережи ялинку», «Первоцвіт», конкурси «Я віддаю свій голос на захист природи», «Замість ялинки — зимовий букет» та ін. Екологічне виховання школярів здійснюють через обл. осередок Вееукр. дит. спілки «Екологічна варта», «Екологічна ліга» координує його діяльність[21].

Інша подібного спрямування громадська організація — «Екологічно чиста молодь» — колективний член Тернопільської обласної органіції «Нова Україна». Заснована 1999. Основні напрямки діяльності: молодіжні проблеми й єкологічна робота. Голова — Н. Копилець[22].
[ред.]
Релігія
Детальніше: Релігія Тернопільської області

Більшість населення області греко-католики, за винятком Кременецького, Шумського та Лановецького районів де більшість населення — православні.
[ред.]
Пам'ятки

На території Тернопільської області розташовано: 426 пам'яток археології (з них — 6 національного значення), 1673 пам’ятки історії (з них — 1 національного значення), 1315 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 180 національного значення), 164 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 30 населених місць Тернопільської області: Бережани, Борщів, Бучач, Вишнівець, Гримайлів, Гусятин, Залізці, Заліщики, Збараж, Зборів, Золотий Потік, Козова, Копичинці, Коропець, Кременець, Ланівці, Мельниця-Подільська, Микулинці, Монастириська, Підволочиськ, Підгайці, Почаїв, Скала-Подільська, Скалат, Теребовля, Тернопіль, Товсте, Хоростків, Чортків, Шумське.[23]
[ред.]
Архітектурні пам'ятки
Детальніше: Пам'ятки архітектури Тернопільської області та Пам'ятки архітектури національного значення у Тернопільській області
[ред.]
Дерев'яні церкви

Карта найкраще збережених церков

На території Тернопільщини зосереджено близько 85 дерев'яних храмів. Більшість із них — у Шумському, Лановецькому, Кременецькому, Збаразькому та Зборівському районах.
[ред.]
Пам'ятки природи
Детальніше: Природно-заповідний фонд Тернопільської області
[ред.]
Некрополі

У даний час на території Тернопільської області є 5 поховань (гробниць, каплиць, некрополів й мавзолеїв) XVII—XX ст., які внесені до державного реєстру національного і культурного надбання:
Каплиця сім'ї Михайлівських — м. Чортків, вул. Міцкевича (міський цвинтар)
Усипальниця Сапігів, XVIII ст. — с. Більче-Золоте, Борщівський р-н.
Усипальниця Сапігів, XVIII ст. — с. Пилатківці, Борщівський р-н.
Гробниця Марцеліни, XVII—XVIII — с. Язлівець, Бучацький р-н.
Мавзолей Понінських, ХІХ ст. — с. Нирків, Заліщицький р-н.
Єврейський некрополь, ХV-ХХ ст. — м. Підгайці (міське кладовище)

Узагалі, у всіх районах Тернопільщини є 962 діючих і 14 закритих кладовищ. Є місця поховання євреїв, поляків, чехів, словаків, австрійців, німців та осіб інших національностей. Багато на території області є поховань учасників бойових дій періоду 1941—1944 рр.
[ред.]
Туризм

За кількістю замків (34) займає 1-ше місце в Україні.

Розвиток туризму на Поділлі активізувався від 1924 за сприяння відділу туризму Польського міністерства публічних робіт. У місті Тернопіль 2 липня 1925 створено «Воєводське туристично-краєзнавче товариство», голова — Т. Кунзек; від 1931 — «Подільське туристично-краєзнавче товариство»; 1935 об'єдналося з Польським краєзнавчим товариством. У товаристві діяли: секції пропаганди туризму і краєзнавства, виставок, лекційні роботи, екскурсій і охорони пам'ятників історії. Товариство надрукувало «Путівник по Тернопільському воєводству» (1928) із 70 ілюстраціями і картами, наукові праці, карти, фотоальбоми, схеми, зокрема, «План міста Тернопіль», «Наше Поділля», журнал «Туристичні відомості» і «Відвідуємо», повітовий «Ілюстровані путівники». Члени товариства — учасники міжнародної комунікативно-туристичної конференції у місті Познань (Польща), регіональної сільськогосподарської виставки у Тернополі, Волинської краєзнавчої виставки (1932). Товариство сприяло популяризації екскурсійних маршрутів Поділлям: вид. інформ. таблиці, схеми, маршрутні проспекти, зокрема — «Відвідайте Поділля» (англійської, німецькою, польською і французькою мовами), проводило ознайомлення екскурсії для членів іноземних туристичних товариств та краєзнавчих з'їзди.

1933 вийшов 1-й краєзнавчий фільм «Відвідайте Поділля». Діяли повітові відділи товариства, які віднаходили, реставровували і обслугововували історичні пам'ятки, зокрема — руїни Угорницицького монастиря поблизу села Підгора (Теребовлянського району), Теребовлянський замок, Чортківський замок, фортецю у с. Кудринці (нині Борщівського району); споруджували туристичні бази в селах Крутилів (нині Гусятинського) та Скоморохи (Бучацького районів) і м. Бережани.

У післявоєнний період у Тернопільській області діяла мережа туристичних організацій: обласна дитяча екскурсійна туристична станція (від 1956, нині Центр туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді), Обласна рада по туризму (1965, нині ЗАТ «Тернопільтурист»), бюро міжнародного туризму «Супутник» та організація «Інтурист».

У 1970-ті на Тернопільщині створено туристичні бази:
«Збруч» у смт Мельниця-Подільська Борщівського,
«Лісова» (нині база відпочинку «Над Стрипою») у селі Скоморохи Бучацького районів,
автобаза «Турист»,
розпочато будівництво бази «Дністрянка» у селі Добрівляни Заліщицького району.

Рішенням № 234 від 27 квітня 2001 Тернопільська обласна рада затвердила програму розвитку туризму в області на 2001—2010. Від 2006 у Тернополі виходить газета «Туризм і відпочинок»[24].
[ред.]
Примітки
↑ І. Дітчук. Атласи Тернопільської області // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ І. Дем'янова. Абсолютний максимум температур // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ І. Заверуха. Абсолютний мінімум температур. // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ М. Колопенюк. Агрокліматичне районування // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ В. Соловецький. Бентоніти // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ І. Якобчук. Бюджет державний // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ І. Якобчук. Бюджет місцевий // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
↑ Ю. Ковальков. Партії політичні на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІІ, 2008
↑ В. Чвалюк. Управління Національного Банку України в Тернопільській області // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІІ, 2008
↑ І. Дем'янова, Б. Мельничук. Адвокатура // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ Н. Сергеєва, Б. Хаварівський. Архівна справа на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ В. Слюзар. Антологія // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ М. Євгеньєва. Бандиуристи та кобзарі // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ І. Дуда. Автопортрет // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ І. Дуда. Акварель // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ Екслібрис: Збірник Асоціації незалежних українських митців. Перший випуск. — Л., 1932.
↑ Б. Хаварівський. Екслібрис // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ К. Валігура. Асоціації фермерів України Тернопільське обласне відділення // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ І. Дем'янова. Асоціація пасічників ім. Миколи Михалевича // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ С. Вадзюк. «Екологічна ліга» // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ В. Гаврилишин. «Екологічно чиста молодь»// Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
↑ Історико-культурні заповідники України. Довідник
↑ М. Лисевич, В. Янків. Туризм на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІІ, 2008
[ред.]
Література
Тернопільський Енциклопедичний Словник
Давня історія України. — К, 1998. — Т. 2.
Заставецька О. В. Географія Тернопільської області [Текст] : навч. посіб. / О. В. Заставецька, Б. І. Заставецький, Д. В. Ткач. — 3-тє вид., доп. — Т. : Підручники і посібники, 2001. — 104 с.
Мечник Л. А. Природа рідного краю [Текст] : посіб. з природничого краєзнавства для вчителів поч. кл. / Л. А. Мечник, І. І. Мечник, О. М. Волошин. — Т. : Підручники і посібники, 1997. — 32 с.
Петранівський В. Л. Туристичне краєзнавство [Текст] : навч. посіб. / за ред. Ф. Д. Заставного, В. Л. Петранівського, М. Й. Рутинського. — К. : Знання, 2006. — 575 с.
Свинко Й. М. Нарис про природу Тернопільської області : геологічне минуле, сучасний стан [Текст] / Й. Свинко. — Т. : Навч. книга — Богдан, 2007. — 189 с.
Тернопільська область [Карти] : географічний атлас : Моя мала Батьківщина / О. В. Заставецька. — К. : Мапа. 2009. — 20 с.
[ред.]
Посилання Портал «Тернопільщина»
Тернопільська область у Вікісловнику?
Тернопільська область на Вікісховищі?

Наталя Мельник "Подільський рай"
Портал Тернопільської ОДА
Тернопіль і Тернопільщина
Довідник телефонних номерів Тернополя і Тернопільської області
Довідник поштових індексів Тернопільської області

© SADKO

Яндекс.Метрика
Создать бесплатный сайт с uCoz